
- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
В залежності від змісту мислення поділяється на:Наочно-дійове – мислення, яке відбувається в ситуації сприйманні конкретних об’єктів і діяння з ними.
Наочно-образне – мислення у змісті якого переважають образи як певним чином узагальнень уявлення про об’єкти мислення.
Абстрактно-логічне – мислення, що характеризується перевагою понятійного змісту.
В залежності від того які поняття переважають у мисленні, воно буває:
Конкретно-понятійним - початкова форма розвитку логічного мислення. Абстрактно-понятійним – друга форма розвитку логічного мислення. Самостійне рішення більш складних пізнавальних завдань, що призводить до перетворення розумових операцій.За характером завдань, що вирішуються в процесі мислення поділяються на: Теоретичне–різновид понятійного мислення, воно спрямовано на побудову узагальненого і значною мірою усвідомленого образу світу.Практичне–забезпечує розв’язання конкретних задач і передбачає внесення якихось змін у дійсність.
За ступенм розгорнутості мисленн-євого процесу:
Дискурсивне–розгорнута у часі міркування за допомогою умовиводів або способів логічного зв’язку суджень.
Інтуітивне–акт пізнання, що здійснюється без достатніх логічних підстав. За ступенем новизни, оригінальності:
Репродуктивне–мислення на основі образів і уявлень, що черпнули з якихось певних джерел.
Продуктивне–вид мислення, що дозволяє створити принципово новий або вдосконалений спосіб вирішення задач.
25Проаналізувати процеси та форми мислення.
Основою процесу мислення завжди є аналіз і синтез.
Аналіз - це уявне відокремлення властивостей від об'єкта, виділення окремих його частин, елементів.
Поєднання окремих компонентів об'єкта в єдине ціле називається синтезом. Синтез, як процес мислення, може відбуватись на різних рівнях у діяльності людини.Операції аналізу та синтезу тісно пов'язані між собою. Без аналізу немає синтезу, і навпаки.
Порівняння - уявне зіставлення двох або кількох об'єктів з метою виявлення спільних чи відмінних ознак. Ушинський вважав, що порівняння є основою будь-якого розуміння та мислення, все в світі ми пізнаємо лише через порівняння: "Якщо б ми знайшли предмет, який не мали з чим порівняти, то ми не могли б про нього нічого сказати".
Абстрагування - уявне відокремлення істотних в-тей від неістотних та від предмета в цілому, визначення спільної ознаки, що характеризує певний клас предметів.
Конкретизація - процес протилежний абстракції.
ФОРМИ МИСЛЕННЯ
Поняття- відображає істотні в-ті, зв'язки, виражені словом чи групою слів. Поняття є загальні та часткові, конкретні та абстрактні, емпіричні й теоретичні. Зміст понять розкривається в судженнях.
Судження-відображають зв'язки між предметами та явищами, ствердження чи заперечення чогось.
Виділяють загальні, часткові та поодинокі судження. Судження є істинні та хибні. Істинні - це ті, що перевіряються часом, обставинами, практикою. Судження існує в слові. При конструюванні тих чи інших суджень велике значення мають як логіка, розум, так і почуття та емоції.
Умовиводи - це асоціація суджень, форма мислення, за якої на основі кількох суджень виводять нове.
Індуктивний висновок-зроблений в процесі мислення від часткового до загального, виражає можливість, а не впевненість.
Дедуктивний висновок-від загального до конкретного, часткового. Арістотель сформулював силогізм - основний метод дедукції: якщо два судження є правильними, то висновок буде правильним.