24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.

В залежності від змісту мислення поділяється на:Наочно-дійове – мислення, яке відбувається в ситуації сприйманні конкретних об’єктів і діяння з ними.

Наочно-образне – мислення у змісті якого переважають образи як певним чином узагальнень уявлення про об’єкти мислення.

Абстрактно-логічне – мислення, що характеризується перевагою понятійного змісту.

В залежності від того які поняття переважають у мисленні, воно буває:

Конкретно-понятійним - початкова форма розвитку логічного мислення. Абстрактно-понятійним – друга форма розвитку логічного мислення. Самостійне рішення більш складних пізнавальних завдань, що призводить до перетворення розумових операцій.За характером завдань, що вирішуються в процесі мислення поділяються на: Теоретичне–різновид понятійного мислення, воно спрямовано на побудову узагальненого і значною мірою усвідомленого образу світу.Практичне–забезпечує розв’язання конкретних задач і передбачає внесення якихось змін у дійсність.

За ступенм розгорнутості мисленн-євого процесу:

Дискурсивне–розгорнута у часі міркування за допомогою умовиводів або способів логічного зв’язку суджень.

Інтуітивне–акт пізнання, що здійснюється без достатніх логічних підстав. За ступенем новизни, оригінальності:

Репродуктивне–мислення на основі образів і уявлень, що черпнули з якихось певних джерел.

Продуктивне–вид мислення, що дозволяє створити принципово новий або вдосконалений спосіб вирішення задач.

25Проаналізувати процеси та форми мислення.

Основою процесу мислення завжди є аналіз і синтез.

Аналіз - це уявне відокремлення властивостей від об'єкта, виділення окремих його частин, елементів.

Поєднання окремих компонентів об'єкта в єдине ціле називається синтезом. Синтез, як процес мислення, може відбуватись на різних рівнях у діяльності людини.Операції аналізу та синтезу тісно пов'язані між собою. Без аналізу немає синтезу, і навпаки.

Порівняння - уявне зіставлення двох або кількох об'єктів з метою виявлення спільних чи відмінних ознак. Ушинський вважав, що порівняння є основою будь-якого розуміння та мислення, все в світі ми пізнаємо лише через порівняння: "Якщо б ми знайшли предмет, який не мали з чим порівняти, то ми не могли б про нього нічого сказати".

Абстрагування - уявне відокремлення істотних в-тей від неістотних та від предмета в цілому, визначення спільної ознаки, що характеризує певний клас предметів.

Конкретизація - процес протилежний абстракції.

ФОРМИ МИСЛЕННЯ

Поняття- відображає істотні в-ті, зв'язки, виражені словом чи групою слів. Поняття є загальні та часткові, конкретні та абстрактні, емпіричні й теоретичні. Зміст понять розкривається в судженнях.

Судження-відображають зв'язки між предметами та явищами, ствердження чи заперечення чогось.

Виділяють загальні, часткові та поодинокі судження. Судження є істинні та хибні. Істинні - це ті, що перевіряються часом, обставинами, практикою. Судження існує в слові. При конструюванні тих чи інших суджень велике значення мають як логіка, розум, так і почуття та емоції.

Умовиводи - це асоціація суджень, форма мислення, за якої на основі кількох суджень виводять нове.

Індуктивний висновок-зроблений в процесі мислення від часткового до загального, виражає можливість, а не впевненість.

Дедуктивний висновок-від загального до конкретного, часткового. Арістотель сформулював силогізм - основний метод дедукції: якщо два судження є правильними, то висновок буде правильним.