1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.

Відчуття-це відображення в мозку людини окремих властивостей, якостей явищ і предметів об’єктивної дійсності, внаслідок їх безпосередньої дії на аналізатори.

Виник. на стадії елементарної сенсорної психіки. Продукт-сенсорні образи. Представниками ідеалістичного напряму запропонували рецепторну теорію відчуттів. Суть-виникнення відчуттів пояснюється з аналізу процесів, що відбуваються в органах чуття. Мюллер зазначав, що одно і та ж сама причина викликає різні відчуття в різних органах чуття. Тому відчуття передає у свідомість не якості або стани зовнішніх сил, а якості і стани чутливого нерва, які визначаються зовнішн. причиною і ці якості є різні для різних чутливих нервів. Звідси принцип специфічності енергії органів чуттів-кожний орган чуття відповідає на подразнення притаманною лише йому енергією. Отже, згідно суб’єктивно-ідеалістичної концепції для виникнення відчуттів достатньо, щоб збудження, яке виникало у рецепторі досягло мозку, де воно перетворюється у суб’єктивне явище. Самі ж відчуття мають пасивний хар-тер, активність притаманна лише душі або апперцепції.

Рефлекторна теорія відчуттів (Сеченов) - відчуття, як і ін. псих. процеси є ланкою взаємодії живої істоти з навк. світом. Їх виникнення пов’язане з випливами зовніш. подразників на органи чуття, з процесами, що відбуваються в нервовій системі та м’язовою активністю організму. Леонтьєв на прикладі дотикових відчуттів встановив, що в-ті, предмета відображення уподібнюються динаміці рухів руки.

2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.

Виникнення відчуття зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зовніш. подразника на факт свідомості.

Аналізатор складається з трьох частин:

1) Периферичний відділ (рецептори), який є спеціальним трансформатором зовнішньої енергії в нервовий процес.

2) Аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви - провідні шляхи, які з'єднують периферичний відділ аналізатора із центральним.

3) Підкоркові та коркові відділи (мозковий кінець) аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять із периферичних відділів.

Чутливість аналізаторів не е постійною величиною. Вона може значною мірою змінюватися залежно від коливань інтенсивності подразника. Пристосування рівня чутливості до інтенсивності подразника називається сенсорною адаптацією. Процес адаптації виявляється у зниженні чутливості при високих інтенсивностях подразників і підвищенні при низьких.

У корковому відділі кожного аналізатора є ядро (центральна частина), де сконцентровано основну масу рецепторних клітин, і периферія, що складається з розсіяних кліткових елементів, які в тій чи іншій кількості розташовані в різних областях кори.

Розсіяні (периферичні) елементи даного аналізатора входять у ділянки, суміжні з ядрами інших аналізаторів. Цим забезпечується участь в окремому акті відчуття більшої частини всієї кори головного мозку.

Певним клітинам периферичного відділу аналізатора відповідають певні ділянки кори.

Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого.

Рефлекторна дуга складається з рецептора, провідних шляхів, центральної частини та ефектора.