106. Основні положення теорії оптимізації портфеля інвестицій (г. Марковіц)

Теорія портфеля Марковіца з’явилася на поч 50-х рр., але визнання отримала лише у 80-90 рр.

Осн положен:

1.вперше запропоновано пок-ки виміру ступеня ризику. До цього ризик вимір-ся інтуїтивно. Показниками кількісного виміру є: дисперсія (² ) очікуваних доходів від їх сер величини та стандартне відхилення ().

Ризик - це ступінь помилки під час прогнозування доходів: R_i=p_i*r_і

R_i - середньоочікувана доходність p_i –ймовірн отримання дох r_i ; r_i - і-тий ймовірний дох ²_і=p_i*(r_i- R_i)²

2.ризик інвест-ня можна зменшити шляхом диверсифікації інвестицій (збільш. Кількості компонентів інв портфелю). При цьому слід зд-ти вибір тих активів портфелю, доходи яких мають різну спрямованість і не залежать від одних і тих же факторів.

Ваємозв’язок між доходами вимір-ся за допом кефіц кореляції .Негативна кореляція змен ризик, позитивна - збільшує.

3.існують відмінності між ризиком і доходом одного фін інстр-ту та ризиком і доходом портфелю, що склад-ся з декількох фін інст-тів. r_р= x_i* R_i r_р=середньоочік-а дох-ть портфеля; х_і - доля активу у потрфелі, х_і=1

r_і - середньоочікуваний доход кожного з компонентів портфелю; _р²=х_i*х_j*_ij*_i*_j ризик портфелю, що скл-ся з 2 активів. х_i,х_j - доля i- го та j-го активу у портфелі; _ij - коеф-т кореляції між доходами iго та j- го активів портфеля; _i - станд відхилення (ризик) і- го активу; _j - станд відхилення j- го активу. Для портфелю, що скл-ся з 2 активів: r₂= x₁*r₁+ x₂*r₂ ₂²=x₁²*₁²+x₂²*₂²+2x₁*x₂*_12*₁*₂

Мінімальний ризик портфеля при =-1, то  =х₁*₁ - х₂*₂

Максим ризик портфеля при =1, то  =х₁*₁+х₂*₂

4.раціональний інвестор вибирає активи (фін інстр-ти), які заб-ть менший ризик при заданому рівні доходу, або заб-ють отримання більшого доходу при заданому рівні ризику. Т ч форм-ся т з ефективний портфель.Лінія, що зв’язує всі ефективні інвестиції, в теорії називається межа ефективності.

107. Деномінація та конверсія акцій

Зменшення номін. вартості акцій наз. деномінацією. Застосування цього методу означає зд-ня емісії акцій за новою номін. вартістю, після чого старі акції обмінюються на нові. Конверсія акцій - це об'єднання кількох акцій в одну (або обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу-4:3- на кожні 4 акції можна обміняти 3 акції нової емісії). Конверсія є одним зі способів зменшення к-сті акцій, які є в обігу.

Конверсія і деномінація мають, як правило, на меті приведення у відповідність номінальної вартості випущених в обіг акцій з розміром СК в разі його зменшення. У більшості країн діє положення, згідно з яким СК має зменшуватися насамперед зменшенням номін. вартості акцій, а не в рез-ті їх об"єднання. Це робиться з метою захисту прав дрібних акціонерів, які в рез-ті об"єднання акцій можуть зазнати збитків. Напр., якщо 11:9, то акціонери, які мають менше 11 акцій, мають або продати їх, або докупити необх. кіл-ть, щоб можна було зробити обмін.

Деномінація не припускається, якщо номін. вартість акцій = мінімально встановленому розміру. Тоді СК зменш-ся конверсією акцій або з допомогою різних методів, в тому числі викупом частини акцій з метою їх анулювання.

Згідно з вітчиз. закон-вом рішенням АТ про зменш-ня розмірів СК об"єднанням акцій, акції, не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше, ніж через 6 місяців після повідомлення про це всіх акціонерів. Під-во має покрити збитки акціонерів, пов"язані зі зменшенням СК.У разі, коли акціонер відмовився від обміну акцій ч/з зменш-ня СК зменш-ням номінальної вартості акцій, емітент зобов"язаний запропонувати акціонерові викупити його акції за вартістю, не нижчою від номінальної.