- •93.Методи контролінгу та можливості їх імплементації на підприємствах.
- •94.Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг.
- •95.Система бюджетів на підприємстві та майстер-бюджет.
- •96.Система безбюджетного управління (Beyond Budgeting)
- •97.Збалансована система показників (bsc) в системі стратегічного фінансового контролінгу
- •98.Планування структури капіталу підприємства. Оптимізація структури з використанням ефекту фінансового левериджу.
- •99.Контролінг та управлінський облік
- •100.Методи прогнозування фінансових показників.
- •101.Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
- •102.Залучення капіталу на зарубіжних фондових ринках.
- •103Фактори ризику у сфері міжнародних корпоративних фінансів.??????
- •104.Трансфертне ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •105.Використання форфейтингу як способу кредитування зовнішньоекономічних операцій.
- •106. Основні положення теорії оптимізації портфеля інвестицій (г. Марковіц)
- •107. Деномінація та конверсія акцій
- •108. Позичк кап (пк) підпр, його складові част та порядок формув.
- •109. Визначення потреби в позичкових коштах.
- •110. Умови та порядок одерж. Суб’єктами господарювання банк. Кредитів.
- •111. Лізингове кредитування п-в.
- •112. Порівняльна характеристика різних видів кредитного забезпечення.
- •113. Умови та механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій.
- •114. Облігації з нульовим купоном.
- •115. Конвертовані облігації та варанти.
- •116. Порівняльна хар-ка залучення коштів підп-вом за рахунок емісії облігацій і акцій.
- •117. Вексель як інструмент короткострокового кредитування.
- •118. Операції п-ва з векселями.
- •119. Порядок залучення резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів.
- •120.Форфейтинг як спосіб фінансув. Зовнішньоек. Операцій, та його порівняння з «експортним факторингом»
105.Використання форфейтингу як способу кредитування зовнішньоекономічних операцій.
Форфейтинг є двосторонньою угодою, учасниками якої виступають продавець і покупець фінансових (платіжних) зобов’язань. Продавцем форфейтингових платіжних зобов’язань є експортер, який приймає векселі в оплату вартості поставлених товарів. Покупець (форейтор), у ролі якого виступає банк, купуючи платіжні зобов’язання, відмовляється від свого права пред’являти зворотні вимоги до будь-якого з попередніх власників зобов’язань, що є предметом угоди, а тому приймає на себе всі ризики, пов’язані з їх оплатою. Основними документами, які застосовуються при форфейтингу, є векселі.
Механізм форфейтингу використовується у двох видах операцій:
-при фінансових операціях – з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов’язань;
-при експортних операціях – для сприяння надходженню наявних грошей експортеру, що надав кредит іноземному покупцю.
Хоча форфейтинг є достатньо гнучким інструментом, для нього характерні кілька обмежень: а) експортер має бути згодний подовжити термін кредиту на період від 6 місяців до 10 років і довше; б) експортер має бути згодний приймати погашення боргу серіями; в) якщо імпортер не є державним агентом або міжнародною компанією, повернення боргу має бути безумовним, гарантованим банком або державним інститутом, прийнятним для форфейтора.
Форфейтингу властиві такі характерні ознаки:
-взаємозв’язок із зовнішньоторговельними операціями;
-договори форфейтингу укладаються переважно у вільноконвертованих валютах;
-основними документами, що застосовуються при здійсненні форфейтингових операцій, є векселі — прості та переказні;
- кредитування експортера здійснюється шляхом купівлі векселів або інших боргових вимог на дисконтній основі;
-кредитування здійснюється на середньостроковій основі, як правило, на строк від шести місяців до п’яти років, а в деяких випадках — до семи років;
-дисконтування відбувається на основі фіксованої процентної ставки;
-здебільшого форфейтинг пов’язаний з реалізацією машин, обладнання та інших товарів інвестиційного призначення.
Вдаючись до форфейтингу, експортер має такі переваги:
-можливість одержання грошових коштів відразу після відвантаження продукції або надання послуг, що поліпшує ліквідність експортера;
-при купівлі векселів застосовується фіксована облікова ставка, тобто дисконт є визначеною сумою і протягом усього строку кредитування не змінюється, незважаючи на зміну ставок на ринку капіталів;
-відсутність ризиків, оскільки експортер продає боргові вимоги форфейтеру на безповоротній основі, тобто без права регресу;
-відсутність витрат часу та коштів на управління боргом або на організацію його погашення;
-простота документації та оперативність її оформлення;
-робить зайвим експортне страхування [5, c. 92-95].
До недоліків форфейтингу, з погляду експортера, можна віднести:
- його високу вартість;
-вірогідність того, що експортер може не знайти гаранта або аваліста, який би задовольняв форфейтера;
- необхідність підготувати документи у такий спосіб, щоб на експортера не було регресу у разі банкрутства гаранта або аваліста, а також необхідність знати законодавство країни імпортера.
Здійснення форфейтингових операцій дає форфейтеру такі переваги:
-простота та оперативність в оформленні документації;
-вища маржа, ніж при кредитуванні;
-можливість реалізації куплених активів на вторинному ринку.
До недоліків форфейтингу для форфейтера належать:
-відсутність права регресу у разі несплати боргу;
-необхідність знання законодавства країни імпортера;
-необхідність нести ризики до погашення векселів;
В Україні цільовим сегментом споживачів факторингових і форфейтингових послуг реально можуть бути тільки середні підприємства.
