- •93.Методи контролінгу та можливості їх імплементації на підприємствах.
- •94.Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг.
- •95.Система бюджетів на підприємстві та майстер-бюджет.
- •96.Система безбюджетного управління (Beyond Budgeting)
- •97.Збалансована система показників (bsc) в системі стратегічного фінансового контролінгу
- •98.Планування структури капіталу підприємства. Оптимізація структури з використанням ефекту фінансового левериджу.
- •99.Контролінг та управлінський облік
- •100.Методи прогнозування фінансових показників.
- •101.Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
- •102.Залучення капіталу на зарубіжних фондових ринках.
- •103Фактори ризику у сфері міжнародних корпоративних фінансів.??????
- •104.Трансфертне ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •105.Використання форфейтингу як способу кредитування зовнішньоекономічних операцій.
- •106. Основні положення теорії оптимізації портфеля інвестицій (г. Марковіц)
- •107. Деномінація та конверсія акцій
- •108. Позичк кап (пк) підпр, його складові част та порядок формув.
- •109. Визначення потреби в позичкових коштах.
- •110. Умови та порядок одерж. Суб’єктами господарювання банк. Кредитів.
- •111. Лізингове кредитування п-в.
- •112. Порівняльна характеристика різних видів кредитного забезпечення.
- •113. Умови та механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій.
- •114. Облігації з нульовим купоном.
- •115. Конвертовані облігації та варанти.
- •116. Порівняльна хар-ка залучення коштів підп-вом за рахунок емісії облігацій і акцій.
- •117. Вексель як інструмент короткострокового кредитування.
- •118. Операції п-ва з векселями.
- •119. Порядок залучення резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів.
- •120.Форфейтинг як спосіб фінансув. Зовнішньоек. Операцій, та його порівняння з «експортним факторингом»
103Фактори ризику у сфері міжнародних корпоративних фінансів.??????
104.Трансфертне ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Трансфертна ціна - ціна, яка встановлюється на будь-який об'єкт торгівлі (товари, послуги або фактори виробництва) між пов'язаними компаніями або структурними підрозділами однієї компанії, якщо об'єкт торгівлі перетинає митний кордон.
Трансфертне ціноутворення - це процес визначення трансфертної ціни, сукупність економічних відносин, які виникають у процесі визначення трансфертної ціни на будь-який об'єкт торгівлі (товари, послуги або фактори виробництва) між пов'язаними компаніями або структурними підрозділами однієї компанії, якщо об'єкт торгівлі перетинає митний кордон.
Основна мета застосування трансфертних цін - «переклад» податкової бази на афілійовану особу, що перебуває в більш сприятливому податковому чи іншому адміністративному режимі. Мова йде про різні податкові преференції, зокрема, про наявність статусу резидента офшорної зони, надання податкових канікул, застосуванні пільгових податкових ставок, праві на використання інших податкових переваг. При цьому такий переклад, як правило, здійснюється шляхом маніпулювання ціною угод.
Іншою причиною використання механізму трансфертного ціноутворення є подвійне оподаткування, що розподіляється на користь іноземного учасника прибутку, коли утриманий у джерела виплати податок не кредитується в країні відповідного учасника. У цьому випадку вигідніше репатріювати прибуток не шляхом одержання дивідендів, а маніпулюванням трансфертними цінами.
Зауважимо, що застосування трансфертних цін може бути обумовлено не тільки податковими мотивами. Так, роздування ціни придбання товарів з-за кордону може переслідувати мету обійти правила валютного регулювання чи інші норми, що регламентують репатріацію прибутку. Іншою причиною трансфертного ціноутворення можуть бути міркування фінансового менеджменту компанії як засобу підвищення ефективності використання фінансових ресурсів та підвищення особистої відповідальності менеджерів. Тим не менш, основним мотивом застосування трансфертних цін є податкові міркування.
Трансферне ціноутворення має бути спрямоване на вирішення наступних завдань:
-надавати інформацію керівникам підприємств для прийняття обгрунтованих економічних рішень;
-забезпечувати узгодженість цілей підприємств і групи в цілому;
-надавати підприємствам автономність у прийнятті рішень;
-проводити справедливу оцінку діяльності підприємств;
-цілеспрямовано перерозподіляти частину прибутку між підприємствами;
-служити цілям податкової оптимізації
Ряд факторів, що впливає на встановлення трансфертних цін:
1. Наявності конкурентного ринку. Для проміжного продукту основний принцип трансферного ціноутворення свідчить, що трансферна ціна повинна бути максимально наближена до ціни, по якій продукт може бути проданий зовнішнім покупцям або придбаний у зовнішніх постачальників, тобто до ринкової;
2. Наявності вільних потужностей у підрозділу-виробника. Якщо у підприємства є вільні виробничі потужності, то для холдингу в цілому більш кращою є купівля продукції всередині групи, в результаті чого збільшиться прибуток холдингу (додаткове виробництво дозволить покрити частину постійних витрат, які пов'язані з простоюванням потужностей);
3. Кваліфікації менеджерів. Система трансфертного ціноутворення вимагає високої кваліфікації менеджерів корпоративного центру. Перед ними стоїть завдання збалансувати різні суперечать один одному цілі для досягнення оптимального для холдингу результату;
4. Переговорної сили підприємств. Трансферні ціни між двома підприємствами провокують виникнення конфлікту між ними. Підприємство-виробник зацікавлена в тому, щоб ціни були якомога вище, підприємство-споживач, навпаки, зацікавлений в максимально низьких цінах. Переговорна сила підприємств може мати значний вплив на рівень трансфертних цін;
5. Важливості для холдингу переваг вертикальної інтеграції. Вертикальна інтеграція дозволяє знизити економічні ризики в холдингу, зокрема ризик залежності від постачальників і споживачів, оскільки компанія може контролювати весь процес створення вартості - від видобутку сировини до продажу кінцевому споживачеві. Це стає особливо важливим, якщо ринки характеризуються високою волатильністю, тобто зазнають сильних коливань (сезонним, кон'юнктурним і т. д.) [7,356].
Фактори, що впливають на встановлення трансфертних цін.
Трансферні ціни розробляються керівництвом корпорації на основі єдиної політики і виконують специфічні завдання, які не характерні для звичайного ціноутворення.
До специфічних завдань трансфертного ціноутворення відносяться:
-розподіл і перерозподіл прибутку між материнською і дочірніми компаніями;
-мінімізація митних та податкових платежів, оплачуваних в глобальному масштабі;
-мінімізація політичних, економічних і кредитних ризиків;
-розподіл ринків збуту та сфер впливу між різними закордонними підрозділами ТНК;
-завоювання позицій на нових ринках;
-переклад прибутку, одержуваної дочірніми компаніями, з країн, де введено заборону або обмеження на переклад прибутку;
-навмисне зниження прибутку, одержуваної окремими дочірніми компаніями, у зв'язку з побоюванням вимог працівників про підвищення зарплати або скороченням персоналу.
При визначенні політики трансфертного ціноутворення враховують такі чинники, як:
-економічну і політичну структури приймаючої країни (рівень мит, квот на імпорт і т.п.);
-законодавство приймаючої країни (податкове, що регулює зовнішньоекономічну, підприємницьку діяльність, валютно-кредитну сферу і т.п.);
-ступінь інфляції на ринку приймаючої країни;
-політичні, економічні і кредитні ризики (наприклад, ймовірність зміни політичного курсу держави, законодавства, девальвації національної валюти, ризики неплатежів і т.п.);
-рівень цін на ринку приймаючої країни;
-рівень лібералізації валютного ринку;
-порядок виплати дивідендів в приймаючій країні та ін.
