18. Джерела надходження оксидів сірки та нітрогену в атмосферне повітря. Механізм утворення кислих дощів їх причини та наслідки, шляхи вирішення проблеми.

Забруднення атмосферного повітря - це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає на здоров'я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистеми. Забруднення атмосфери може бути природним і штучним. До природних забруднювачів повітря належать вулканічна діяльність, вивітрювання гірських порід, вітрова ерозія, пилок квіткових рослин, дим від лісових і степових пожеж. Домішками, які надходять із природних джерел, є пил вулканічного, космічного, рослинного походження; продукти ерозії ґрунту; тумани; гази вулканічного походження; дим і гази від лісових і степових пожеж. Штучне забруднення пов'язане із викидами різних забруднюючих речовин у процесі діяльності людини. За агрегатним складом викиди шкідливих речовин в атмосферу поділяються на газоподібні, рідкі і тверді . Кислотні дощі – одна з глобальних екологічних проблем людства. Вона з’явилась внаслідок забруднення атмосфери. Оксиди сульфуру й нітрогену, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сульфатної та нітратної кислоти, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі згубно впливають на навколишнє середовище. Шкідлива дія на фактори навколишнього середовища:– врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується – кислі опади спричиняють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни та флори; – деградують і гинуть ліси ; – отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба і численні види комах; – зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться; – зникнення лісів у гірських районах (Карпати) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів; – різко прискорюється руйнування пам’ятників архітектури, житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком; – вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричиняє захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Одним із способів запобігання забрудненню атмосфери є перехід на використання нових, екологічно безпечних джерел енергії.

19. Джерела надходження парникових газів. Тепловий баланс Землі та його зміни в умовах зростання концентрації парникових газів в атмосферному повітрі. Парниковий ефект та можливі наслідки для змін клімату. Шляхи вирішення проблеми. Кіотський протокол.

Джерела надходження парникових газів. Тепловий баланс Землі та його зміни в умовах зростання концентрації парникових газів в атмосферному повітрі. Парниковий ефект та можливі наслідки для змін клімату. Шляхи вирішення проблеми. Кіотський протокол. Постійно збільшуються обсяги палива, що спалюється, проникнення в атмосферу промислово вироблених газів, широке випалювання і зведення лісів, анаеробне бродіння та багато іншого - все це зумовило виникнення такої глобальної екологічної проблеми, як парниковий ефект. Основними хімічними речовинами, що створюють парниковий ефект, є наступні п'ять газів: - Вуглекислий газ (50% парникового ефекту); - Хлорфторвуглеці (25%); - Оксид азоту (8%); - Озон приземного рівня (7%); - Метан (10%).

Найбільш точні, переконливі дані про можливі наслідки парникового ефекту дають палеогеографічні реконструкції, складаються фахівцями, вивчають геологічну історію Землі за останній мільйон років. Адже впродовж цього «новітнього» часу геологічної історії клімат Землі піддавався дуже різким глобальним змінам. В епохи, більш холодні, ніж теперішня, материкові льоди, подібні тим, що сковують зараз Антарктиду і Гренландію, покривали всю Канаду і весь північ Європи, включаючи місця, на яких стоять зараз Москва і Київ. Парниковий ефект - глобальна екологічна проблема. Нагромадження вуглекислого газу в атмосфері - одна з основних причин парникового ефекту. Вуглекислий газ діє в атмосфері, як скло в оранжереї: він пропускає сонячну радіацію і не пропускає назад у космос інфрачервоне (теплове) випромінювання Землі. Парниковий ефект - глобальна екологічна проблема. Нагромадження вуглекислого газу в атмосфері - одна з основних причин парникового ефекту. Вуглекислий газ діє в атмосфері, як скло в оранжереї: він пропускає сонячну радіацію і не пропускає назад у космос інфрачервоне (теплове) випромінювання Землі. Кіо́тський протоко́л — міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головна мета угоди: стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети.

20. Динамічна рівновага в природному середовищі та її порушення. Умови екологічно безпечного функціонування природних і техногенних систем. Причини та наслідки активізації небезпечних процесів та шкідливих чинників у довкіллі.

Динамічна рівновага в природному середовищі та її порушення. Умови екологічно безпечного функціонування природних і техногенних систем. Причини та наслідки активізації небезпечних процесів та шкідливих чинників у довкіллі кожна екосистема є динамічною структурою із сотень і навіть тисяч продуцентів, консументів, редуцентів та детритофагів, пов'язаних між собою трофічними ланцюгами та нехарчовими взаємовідносинами. Екосистеми підтримують свою рівновагу та існування за рахунок кругообігу біогенів та постійного притоку сонячної енергії. Одна з причин того, що екосистема тривалий час зберігає постійний видовий склад, полягає в тому, що відносини між усіма її компонентами перебувають у динамічній рівновазі. Кожен вид у складі екосистеми представлений популяцією, тобто групою особин, які схрещуються між собою. Стабільність популяцій передбачає, що народжуваність у ній урівноважена смертністю. Динамічна рівновага (або стабілізуюча динаміка) є основою розвитку екосистем. Створення природно-промислових систем або техногенних систем має грунтуватися на екологічних знаннях. Якщо основою нообиогеоценоза служить біогеоценоз, то елементи нооценозов повинні підбиратися таким чином, щоб вони вписувалися в ті кругообіг речовин і енергій, які існують в даному регіоні в природі і не привели до загибелі біогеоценозів і деградації навколишнього середовища. Частина біосфери, охоплена впливом діяльності людини, її технічних засобів, об´єктів, які працюють або споруджуються, називається техносферою. Вона почала формуватись у XVIII—XIX ст. водночас із бурхливим розвитком науки та техніки й до другої половини XX ст. стала силою планетарного масштабу. Це пов´язано з активізацією діяльності людини й появою нових факторів негативного впливу на природу: розвиток атомної енергетики, розробка нових видів озброєнь, хімізація сільського господарства, подальший розвиток усіх видів транспорту, гірничодобувної, металургійної промисловості, машинобудування та освоєння космічного простору. В результахі збільшилося забруднення всіх компонентів довкілля — повітря, води, ґрунтів, продуктів харчування. В біосфері почалися процеси міграції речовин, спричинені виробничою діяльністю людини, утворився третій вид кругообігу речовин у природі (крім геологічного й біологічного) — технологічний.