Шляхи забезпечення екологічної безпеки при розливах нафти у води та грунти. Схема комплексної очистки річки від нафтового забрудненя.
При аварійних розливах нафти та нафтопродуктів в межах
акваторій, екологічна безпека забезпечується наступними шляхами:
1. Локалізацією та припинення витоку нафти з аварійного об’єкту.
2. Механічним обмеженням поширення нафтової плями.
3. Очищенням акваторії від нафтових забруднень.
4. Очищенням узбережжя від нафтових забруднень.
5. Знешкодженням забруднених нафтою компонентів.
Локалізація та припинення витоку нафти залежить від характеристик
аварійного об’єкту: багатотоннажний танкер, фонтануюча нафтова свердловина,
магістральний нафтопровід та полягає в гасінні пожежі, закритті затворів чи
клапанів, встановленні заглушок чи блокуючи куполів.
Механічне обмеженням поширення нафтової плями полягає насамперед у
встановленні бонових загорож – ланцюжка шарнірно з`єднаних між собою
поплавців, які тримаються на воді і створюють суцільну загорожу, для недопущення
поширення нафти по поверхні водоми, з метою їх подальшої локалізації та збору.
Очищення акваторії від нафтових забруднень полягає застосуванні заходів із
зменшення концентрації вуглеводнів на поверхні гідрологічних об’єктів. До таких
заходів належать:
1) відпомповування локалізованої нафти з поверхні водойми;
2) контрольовані випалювання нафти на поверхні водойми;
3) очистка акваторії за допомогою речовин-диспергаторів нафти;
4) первинна очистка акваторії за допомогою органічних асорбентів: соломи,
сіна, тирси, болотного моху;
5) Вторинна очистка акваторії за допомогою мінеральних асорбентів: цеолітів,
смектитів.
6) Прикінцева очистка акваторії за допомогою бактерій-біодеструкторів
вуглеводнів виду Alcanivorax borkumensis.
У випадку нафтового забруднення річки, вищезазначені заходи можуть
послідовно застосовутись за схемою, показаною на рис.36.__
