95. Технічні заходи, що впливають на можливість прямого забруднення гідросфери. Законодавче регулювання захисту водойм від забруднення, прибережно-захисні смуги.

Забруднення вод біогенними речовинами- евтрофікація водойм: Під еевтрофікацією гідрологічних об’єктів розуміють :- процес погіршення якості води через надмірне надходження у них біогенних елементів, в першу чергу сполук азоту і фосфору. -природний процес, зв’язаний з постійним змивом у водойми біогенних елементів з водозбірного басейну. -підвищення біологічної продуктивності водойм в результаті накопичення у воді біогенних речовин під дією природних і антропогенних факторів. На територіях з високою густиною населення або інтенсивним сільським господарством, інтенсивність евтрофікації зростає у сотгі разів через скидання у водойми комунально-побутових стоків з ферм і підприємств харчової промисловості, а також через змив надмірно внесених добрив з полів. Небезпечні гідрохімічні процеси: -Хімічне неорганічне забруднення природних вод суходолу -Забруднення вод, що зумовлюють зміни рН -Кислотні дощі -Хімічне забруднення природних вод суходолу біогенними та органічними речовинами -Забруднення вод біогенними речовинами та евтрофікація водойм -Нафтові забруднення вод суші та Світового океану. Основні вимоги, що предв’являються до питних вод (ГОС 2874-82 «Вода питна»: Каламутність –до 1.5 мг/л; -Кольоровість- до 20 градусів; -Водневий показник рН 6.5-8.5; -Загальна твердість –до 7 мг-екв/л( допускається до 10 мг-екв/л); -Нітрати –до 45мг/л; -Хлориди- до 350 мг/л; -Не повинно бути сірководню Н2О, ртуті Нg, шестивалентного хромуСr, барію Ва і інших отруйних речовин; -Колі –титр-об’єм води в см3, в якому міститься 1 кишкова паличка; -Колі –тест-кількість кишкових паличок в 1 літрі води.

96. Токсикологічна безпека. Екотоксиканти, ксенобіотики та їх токсичність. Типи токсичних речовин та наслідки їх колообігу у довкіллі. Токсичні ефекти

Під токсикологічною безпекою розуміють такий стан довкілля, при якому надходження у його компоненти токсичних речовин не призводить до:1.Інтоксикації живих організмів та людини; -2.статистично встановлено прояву токсичних ефектів у живих організмах та людині; -3. не перевищує законодавчо-визначені норми концентрування токсикантів у повітрі, воді, грунті, та біомасі. Шкідливі речовини-речовини, дія яких на біологічні системи може привести до негативних наслідків. Токсичністю наз. Здатність різних хімічних елементів або їх сполук шкідливо спливати на біоту, що веде до відхилень від норми, захворювань. Токсичні концентрації-дія речовини на організми залежить від концентрації. Полютанти-токсичні речовини виявлені у повному компоненті довкілля в концентрації вищій за ГДК. Екотоксиканти-токсичні і стійкі в умовах навколишнього середовища речовини, що забруднюють довкілля і отруюють в ньому живі істоти, надходячи у довкілля здатні нагромаджуватися в тканинах до небезпечних рівнів концентрації. Ксенобіотики- чужорідні для організмів хімічні речовини, що не входять в природний біотичний коло обіг. Потрапляючи в живі організми, можуть викликати небажані токсичні ефекти. Мутагени-речовини що викликають мутаційні зміни геному. Тератогени-речовини що викликають мутаційні зміни геному та передаються потомству. Канцерогени-речовини що викликають рак. Наслідки коло обігу токсикантів у довкіллі: 1)бвоакумуляція- накопичення в організмах полютантів, які поступають разом з їжею або поглинаються з довкілля, але без їх розкладу та без виведення з біологічного коло обігу. 2)Біоконцентрація- процес збільшення концентрації речовини в організмах при переході від низьких трофічних рівнів даної екосистеми до вищих , за умови відсутності біодеградації. Типовий приклад: в планктоні зміст диметилртуті складає приблизно 0.01 мкг/г, в м’язовій тканині хижих риб досягає 1.5 , а у птахів-риболовів-3-14мкг/г. 3)Біодеградація-процес зменшення токсичності полютанта внаслідок біохімічного розкладу чи нейтралізації токсичних ефектів. 4) Синергізм-комбінована дія токсичних речовин на організм , при якому підсумовуваний ефект перевищує дію , що надається кожним компонентом окремо.Виділяють три основні види нормування токсикантів: 1)Екологічне нормування-визначає облік так званого допустимого навантаження на екосистему; 2)Санітарно-гігієнічне нормування- в основі лежить поняття ГДК- гранично допустимих концентрацій та КН- класів небезпеки токсикантів.; 3) Технічне нормування-визначають нормативи викидів і скидів шкідливих речовин підприємствами.

97. Токсичні відходи. Адитивна дія, синергізм та антагонізм. Шляхи міграції полютантів у довкіллі.. Порогова та безпорогова концепції. Екологічні наслідки забруднення довкілля та проблеми екотоксикології.

Відхо́ди — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізаціїчи видалення . Відходи також є об'єктом права власності . Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої. Синергізм – ефект суміші кількох речовин вищий, ніж ефект суми дії кожного з них. Антагонізм – ефект впливу суміші кількох речовин менший сумарного ефекту впливу кожної речовини. Екологічне нормування припускає облік так званого допустимого навантаження на екосистему. Допустимим вважається таке навантаження , під впливом якого відхилення від нормального стану системи не перевищує природних змін, а отже, не викликає небажаних наслідків у живих організмів і не веде до погіршення якості середовища. В даний час все частіше звертають увагу на вплив домішок навколишнього середовища на рослинність і тварин. Широке застосування чутливість рослин і тварин знайшла в біологічному моніторингу. Основним параметром екологічного нормування є ЕДК- екологічно –допустима концепція токсиканта у певному компоненті довкілля.