47. Метод побудови та аналізу гідрографу річки, визначення модуля підземного стоку, підземного, грунтового та дощового живлення. Варіації коефіціентів поверхневого стоку річок та прогноз паводків.

Гідрограф- графік зміни в часі витрат води в річці за рік, кілька років або частину року(сезон, повінь або паводок). Градується на підставі даних про щоденні витрати води в місці спостереження за річковим стоком. На вісі ординат відкладається величина витрати води, на вісь абсцис- відрізки часу. Гідрограф відображає характер розподілу водного стоку протягом року, сезону повені(паводку) межені. Аналіз гідрографа дозволяє встановити періоди максимальної, середньої та мінімальної витрати води, загальну тривалість, тривалість періоду підйому та спаду рівня води, об’єм стоку за період водопілля або паводку, а також за час підйому та спаду, коефіцієнт асиметричності гідрографа та інше. Коефіціє́нт сто́ку — відношення величини об'єму стоку або шару стоку до суми опадів, які випали на  площу  водозбору  і зумовили виникнення стоку. Коефіцієнт стоку завжди менший за одиницю. На його величину впливають: випаровування, геологічна будова басейну, рельєф, ґрунти, лісистість, заболоченість, площа і форма басейну. Визначають переважно за багаторічний період відповідно до умов формування стоку. У межах України коефіцієнт стоку коливається від 0,05 до 0,60. 

48.Механізми підтримки екологічної рівноваги в природній екосистемі та техноекосистемі. Антропогенні фактори довкілля: прямий та непрямий вплив.

Механізми підтримки екологічної рівноваги в природній екосистемі відбувається за допомоги продуцентів, консументів і редуцентів. Різноманітність форм людської діяльності , які змінюють біотичні та абіотичні елементи довкілля називають антропогенними факторами. До них належать:забруднення(внесення у середовище не характерних для нього хімічних, фізичних агентів),технічні перетворення й руйнування природних систем ландшафтів(у процесі добування природних ресурсів),глобальні кліматичні впливи(зміна клімату),естетичні впливи(зміна природних форм). Антропогенні фактори-це впливи людини на екосистеми, що зумовлюють у її компонентів суттєві відгуки. Вони можуть бути фізичними, хімічними, кліматичними, біотичними, а за характером зв’язків-вітальними і сигнальними, за часом дії-постійними і періодичними,ледве помітними і катастрофічними. До випадкових належать впливи , які є наслідком діяльності людини,але не були заплановані і передбачені:випас худоби,невипадкове завезення насіння буряків, розорювання земель. Негативні антропогенні фактори: урбогенні(теплові,хімічні,радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові,вібраційні тощо) та техногенні процеси,які часто діють сумісно. Позитивні антропогенні фактори:інтродукція, фіто меліорація,біологічні методи боротьби зі шкідниками.

49. Основні показники якості води. Хімічний склад природних вод. Механічна, біологічна і хімічна очистка води, проблеми мулу очисних споруд.

Показники води:без кольору, смаку і запаху - якісна вода, прозорість-- якісна вода прозора(до 1.5мг\л),сухий залишок-якісна вода-до 1000мг\л,загальний вміст солей-- якісна вода до 1000мг\л, твердість- якісна вода -до8мг-екв\дм3,значення рН- якісна вода 6.5-8.5 , біохімічне споживання кисню- якісна вода -до 3мг\л,хімічне споживання кисню--якісна вода-до 5 мг\л,біогенні елементи – нітритний , нітратний, амонійний азот,фосфати, органічні домішки-нафтопродукти,феноли,АСПАР, неорганічні добавки-важкі метали,галогени, радіоактивні елементи-уран,торій , радій, розчинені гази-О2, H2S,СН4,бактеріологічні та паразитологічні показники-загальна кількість бактерій,колі-індекс,колі-титр. В природних водах розчиненів аналітичних кількостях 44 іони. Проте лише 6 з них поширені практично повсюдно у значних кількостях та належать до головних іонів (макрокомпонентів): гідрокарбонат-іон НСО3-, сульфат-іон SО4 2-, хлорид-іон СІ-, кальцій-іонСа2+,магній Мg2+, натрій Na2+ та калій К+. Перш ніж потрапити у природну водойму –річку, озеро,море вода повинна пройти через механічні,біологічну,хімічну очистку. Механічна очистка води-первинні відстійники,біологічна-аеротенки,вторинний відстійник, мінералізатор, біоставок,хімічна-хлоратор. Кількість мулу на очисних спорудах збільшується,а використовувати його нема де. Ця рідина дуже токсична,за рахунок промислових і побутових відходів у ньому сконцентровані важкі метали.

50. Мінерально-сировинна безпека та шляхи її забезпечення. Розвіданість запасів основних корисних копалин та терміни їх вичерпності при існуючих масштабах геологічної діяльності людини та темпах споживання. Теорія ресурсного голоду. Хімічний склад вод та мінеральні ресурси світового океану

Під мінерально-сировинною безпекою розуміють стан техносистем та довкілля, при якому споживання вичерпних та не відновлювальних ресурсів мінеральної сировини не призводить до порушення стійкості техносистем,деградації екосистем та зростання загроз виникнення дефіциту мінерально-сировинних ресурсів,передбачає наявність ефективних альтернативних замінників виснаженого ресурсу, рециклінг спожитого ресурсу з відходів,впровадження технологій здатних використовувати некондиційні ресурси та нові джерела. Вичерпність мінерально-сировинних ресурсів визначається їх резервами в надрах та інтенсивністю використання людиною. При видобутку корисних копалин і будівництві людина щорічно вилучає з надр 100 мільярдів тонн гірських порід, що приблизно в 4 рази більше маси матеріалу,який зноситься водами річок в океани в процесі денудації, розмиву суші. Щорічний обсяг наносів, що переміщаються всіма текучими водами,складає не більше 13 км3,тобто в 30 раз менше,ніж переміщається гірськими породами при будівництві і видобутку корисних копалин. При цьому треба мати на увазі, що сумарна потужність виробництва у світі подвоюється кожні 14-15 років. Тобто антропогенна діяльністю по своїх масштабах і інтенсивності стала не тільки спів розмірна з природними геологічними процесами, але в наш час за своїми масштабом і впливом на довкілля істотно їх перевищила. За останні роки найбільш поширеною є теорія вичерпання природних ресурсів і настання ресурсного голоду. Особливо це стосується мінерально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів. За даними «Римського клубу» поклади алюмінієвих руд вичерпаються за 250 років, хром-154,вугілля-400,мідь-55,залізо-250,свинець-64, нафта-50,природний газ-71.Хімічний склад океанічної води:хлориди(55,04%), натрій(30,61%), сульфати(7,7), магній(3,7), кальцій(1,16), калій(1,1), бікарбонати(0,41), броміди(0,19), інші(0,12).На сьогодні з морської води економічно вигідно вилучати 4 елементи-натрій,хлор,магній,бром.Хоча потенційні ресурси морів величезні,але не можуть використовуватись через відсутність раціональних технологій вилучення.

51.Модель еволюції геному людини, її екологічного статусу, культурної еволюції, зародження та розвитку техносфери, продуктивних сил людства, його інформаційних можливостей та антропогенного впливу на довкілля: мавпа-людиноподібна істота-людина-кіборг. Екологічні та технологічні проблеми виживання виду людина розумна

Під поняттям антропосфера розуміють частину біосфери, літосфери, гідросфери та атмосфери, суттєво змінених діяльності людини, що становить певну природно-технічну систему, яка суттєво не порушує встановлену екологічну рівновагу. Проте а антропосфері під впливом діяльності людини виникають процеси, не характерні для природного стану екосистеми. Під поняттям техносфера розуміють частину антропосфери, таку природну технічну систему у якій можливості техніки і масштаби господарської діяльності людини перевищили деякий критичний рівень, вичерпали буферні можливості природного середовища і стали причиною екологічних змін різного масштабу. Під поняття ноосфера розуміють природне, природно-техногенне та техногенно-змінене середовище змінене розумовою діяльністю людини. Стадії антропогенного впливу на навколишнє середовище: незамкнена, частково замкнена і замкнена. Антропосфера: від появи людини на землі до застосування загінного полювання. Техносфера: від мезоліту до застосування ядерної зброї. Ноосфера: від кінця другої світової війни – усвідомлення людиною екологічних проблем. Незамкнена стадія: характеризується низьким рівнем впливу людини на довкілля, при якому не мало місця порушення екологічної рівноваги: вид homo sapiens та його попередники були в повній гармонії з довкіллям,еволюційно змінюючи свій екологічний статус. Частково замкнена стадія характеризується слабким, середнім та посиленим впливом людини на довкілля у періоди переходу від збиральництва та полювання до землеробства та тваринництва, переходу від первіснообщинного ладу до появи різних типів державного устрою, від освоєння глини до промислової та науково-технічної революції. Застосування у серпні 1945 року ядерної зброї, показало що людство технічно здатне себе само знищити. Замкнена стадія характеризується високим надзвичайно потужним рівнем впливом людини на довкілля, при якому мають місце різноманітні порушення екологічної рівноваги Посилюються випадки загибель унікальних об’єктів природи, знищення окремих видів флори і фауни, доведено факт вичерпаності природних ресурсів. В умовах замкненої стадії антропогенний вплив на довкілля не повинен перевищувати визначених критичних меж. При збереженні існуючих тенденцій вже у першій четверті третього тисячоліття до 2250 року людство може зазнати загальної катастрофи. Виділяють шість груп екологічних проблем:атмосферні (забруднення атмосфери: радіологічне, хімічне, механічне, теплове);водні (виснаження і забруднення поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів);геолого-геоморфологічні (інтенсифікація несприятливих геолого-геоморфологічних процесів, порушення рельєфу і геологічної будови);ґрунтові (забруднення ґрунтів, ерозія, дефляція, вторинне засолення, заболочування і ін.);біотичні (зменшення рослинності, деградація лісів, пасовищна дигресія, скорочення видової різноманітності і ін.);комплексні (ландшафтні) — запустинювання, зниження біорізноманітності, порушення режиму природоохоронних територій.