
- •37. Цілі соц. Реабілітації людей з функц. Обмеженнями
- •38. Програма реабілітації дітей з обмеженими можливостями
- •39. Тактика соціально-реабілітаційної роботи із дітьми з функціональними обмеженнями
- •42.Форми соц.Роботи з військовослужбовцями
- •43.Організація соц роботи з військовозобов'язаноюмолодю.
- •45.Напрями та форми роботи з допризовою молоддю.
- •46.Соц реабілітація дітей з девіантною поведінкою.
- •47..Зміст та принципи соціально педагогічної реабілітації дітей з девіантною поведінкою
- •50 Фактори що впливають на посилення девіацій серед дітей та підлітків
- •52 Психодіагностичні та психокорекційні методики діагностики д та молоді схильних до девпов.
- •54. Ресоціалізація та соціальна адаптація колишніх засуджених.
- •55. Види діяльності соц. Пед. (працівників) з колишніми злочинцями.
- •56. Технологічний алгоритм соц-реабілітаційної роботи з неповнолітнім та молоддю, що повернулись з пенітенціарних установ.
- •57.Осн етап практ. Допо молоді, яка поверн. З місц позб. Волі.
- •58.Ознаки виявлення осіб, які вживають наркогенні засоби.
- •59. Мотивація зловжив речов., які викликають стани зміни псих.Д-сті.
- •60.Психол-пед. Аспекти формувнаркогенної залежності.
- •61. Принципи відбору психокорекційних методик та методів соц-пед. Впливу,спрямованих на корекцію поведінки,що віхиляється від норми.
- •62. Психол консультування нарко- та алкоголезалежних осіб.
- •64. Психотерапія як метод надання клієнту псих.
- •65. Методи психокорекції узалежненої поведінки особистості.
- •66. Причини появи соц. Явища «діти вулиці».
- •67. Чинники кількісного зростання «дітей вулиці».
- •68. Шлях дитини на вулицю.
- •70. Технології соціальної роботи з «дітьми вулиці».
- •77. Подолання невизначеності на стадії індиферентного стану дитини вулиці
- •79. Соціальний супровід дитини вулиці
- •80. Робота з кризовими сім*ями як попередження появи дітей вулиці
- •81. Теоретичні основи вуличної соціальної роботи
52 Психодіагностичні та психокорекційні методики діагностики д та молоді схильних до девпов.
Відомою методикою спостереження є карта спостережень Д. Стотта, яка дозволяє не тільки фіксувати характер поведінки “важких дітей” у школі, але й виявити характер дезадаптації поведінки дитини. Карта спостереження містить 198 фрагментів фіксованих форм поведінки, що згруповані в 16 синдромів. Наявність чи відсутність цих форм фіксується у спеціальному реєстраційному бланку, в якому закреслюються цифри, якими позначені відповідні форми поведінки. При підрахунку балів симптом, що знаходиться в колонці “Порушення”, оцінюється в один бал, а в колонці “Непристосованість” — в 2 бали. Далі підраховуються сума балів по кожному синдрому окремо і загальний “коефіцієнт дезадаптованості” — за сумою балів по всіх симптомах.
Важливим методом дослідження девіантної поведінки особистості є такий різновид опитування, як вільне інтерв’ю або бесіда, який має на меті визначити ставлення респондента до певних проблем, його ціннісні орієнтації, з’ясувати факти з його біографії, плани на майбутнє тощо під час усного безпосереднього спілкування. Передбачає реєстрацію й аналіз відповідей на запитання, а також вивчення особливостей невербальної поведінки опитуваних.
У контексті дослідження девіантної поведінки часто використовують опитувальник Басса-Дарки, призначений для діагностики агресивних та ворожих реакцій людини
За допомогою соціометричної методики можна визначити статус особистості в малих групах.До методів дослідження девіантної поведінки особистості можна також віднести метод незалежних характеристик, що дозволяє виявити особливості поведінки та психічні якості досліджуваних в різних ситуаціях через сприймання різних осіб. Так, наприклад, на основі цього методу Р. Овчарова розробила комплексну експрес-діагностику соціально-педагогічної занедбаності дітей, що передбачає надання незалежних характеристик психологом і педагогом 53. Мета і завдання соц. роботи з неповнолітніми, які звільнились з місць позбавлення волі.
Соц. роботаіз вищезазначеними категоріями клієнтів має за мету допомогти неповнолітнім та молоді пройти процес ресоціалізації та адаптації після звільнення з місць позбавлення волі, стати громадянами своєї країни, знайти своє місце у житті.Цієї мети можна досягати завдяки реалізації таких завдань:
- допомогти неповнолітнім та молоді оволодівати основами законодавства України з питань забезпечення їхніх прав, виконання громадянських обов'язків з урахуванням інтересів і потреб звільнених, надавати інформацію щодо механізмів застосування чинного законодавства;
- сприяти діяльності державних органів і громадських організацій щодо виконання їхніх функцій стосовно практичного вирішення соціальних проблем зазначеної категорії молоді;
- перекопати молодих людей, звільнених з місць позбавлення волі, у необхідності активної власної діяльності щодо ресоціалізації та адаптації до нових умов життя, довести ефективність цих процесів, показати шляхи і механізми активізації діяльності означеної категорії клієнтів;
- визначити основні соціальні проблеми, що з'являються у неповнолітніх і молоді після повернення з місць позбавлення волі;
- здійснювати соціально-психологічне консультування з проблем міжособистісних стосунків неповнолітніх і молоді, звільнених з місць позбавлення волі, з сім'єю, спільнотою, ровесниками;