- •37. Цілі соц. Реабілітації людей з функц. Обмеженнями
- •38. Програма реабілітації дітей з обмеженими можливостями
- •39. Тактика соціально-реабілітаційної роботи із дітьми з функціональними обмеженнями
- •42.Форми соц.Роботи з військовослужбовцями
- •43.Організація соц роботи з військовозобов'язаноюмолодю.
- •45.Напрями та форми роботи з допризовою молоддю.
- •46.Соц реабілітація дітей з девіантною поведінкою.
- •47..Зміст та принципи соціально педагогічної реабілітації дітей з девіантною поведінкою
- •50 Фактори що впливають на посилення девіацій серед дітей та підлітків
- •52 Психодіагностичні та психокорекційні методики діагностики д та молоді схильних до девпов.
- •54. Ресоціалізація та соціальна адаптація колишніх засуджених.
- •55. Види діяльності соц. Пед. (працівників) з колишніми злочинцями.
- •56. Технологічний алгоритм соц-реабілітаційної роботи з неповнолітнім та молоддю, що повернулись з пенітенціарних установ.
- •57.Осн етап практ. Допо молоді, яка поверн. З місц позб. Волі.
- •58.Ознаки виявлення осіб, які вживають наркогенні засоби.
- •59. Мотивація зловжив речов., які викликають стани зміни псих.Д-сті.
- •60.Психол-пед. Аспекти формувнаркогенної залежності.
- •61. Принципи відбору психокорекційних методик та методів соц-пед. Впливу,спрямованих на корекцію поведінки,що віхиляється від норми.
- •62. Психол консультування нарко- та алкоголезалежних осіб.
- •64. Психотерапія як метод надання клієнту псих.
- •65. Методи психокорекції узалежненої поведінки особистості.
- •66. Причини появи соц. Явища «діти вулиці».
- •67. Чинники кількісного зростання «дітей вулиці».
- •68. Шлях дитини на вулицю.
- •70. Технології соціальної роботи з «дітьми вулиці».
- •77. Подолання невизначеності на стадії індиферентного стану дитини вулиці
- •79. Соціальний супровід дитини вулиці
- •80. Робота з кризовими сім*ями як попередження появи дітей вулиці
- •81. Теоретичні основи вуличної соціальної роботи
42.Форми соц.Роботи з військовослужбовцями
Під час індивід. консультацій психологи ЦСССДМ використовують як методи псих. впливу, бесіди із елементами переконання та навіювання. Осн. спрямованість групових консультативних занять - гармонізація міжособистісних стосунків у середовищі молодих воїнів, у тому числі і сімейних, вирішення прихованих конфліктів, оптимізація групових комунікацій, подолання проблем соц. ізоляції
1 із найбільш ефективних форм профілактично-корекційної роботи у військових колективах е соц.-псих. тренінг. Тренінгові заняття полегшують і прискорюють процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками ефективної соц. поведінки, сприяють оптимізації комунікативних можливостей л., створюють можливості для більш повного самопізнання і самовизначення. Зміст проведених спеціалістами ЦСССДМ соц.-псих. тренінгів у військ. частинах в осн. спрямованих на р-ток комуні кат. здібностей, сприяння згуртованості військового колективу, стимулювання особистісного зростання, р-ткутворч. здібностей, адаптаційних можливостей, безконфліктного, позит, конструктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоц. напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, р-ток вербальної та невербальної комунікації, емпатії, попередження конфліктних ситуацій, формування адекватної самооцінки, релаксацію тощо.
43.Організація соц роботи з військовозобов'язаноюмолодю.
Практична соц. робота з військовозобов'язаного молоддю переважно реалізується через д-сть консультативних пунктів при військ. комісаріатах, військ. частинах та під час проведення акцій "Псих. десант" у військ. частинах. Форми і методи соц. роботи вибираються з урахуванням напрямів роботи, категорій молоді і потреб конкретних військ. колективів на основі угод про спільну д-сть, що укладаються між ЦССДМ та командуванням військ. частин, військ. комісаріатів. Д-сть консультативних пунктів. Консультативний пункт при військ. комісаріатах, військ. частинах є спеціалізованим формуванням центрів соц. служб для молоді, метою д-сті якого є надання соц. послуг призовної молоді. Завдання соц. роботи спеціалістів ЦССДМ на консультативних пунктах Ігри військкоматах передбачають: - створення банку даних призовної молоді; - проведення індивід. та групових діагностичних, профорієнтаційних консультацій з призовниками для визначення рівня псих-професійної підготовки до військ. служби; - за результатами діагностичних досліджень психологи надають рекомендації До призовної комісії щодо псих. готовності призовників та військово-професійного визначення у військових майбутньої служби;надання індивід. консультацій та проведення бесід псих.-пед., правового, профілактичного, інформаційного чи змісту з призовниками та їх батьками;проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комунікативні, інформаційні, емоц.) з метою стимулювання адаптаційних можливостей призовників та зняття псих. напруги;проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення, рівня сподівань та підготовленості призовників до військової служби;організація постійного листування з військовослужбовцями, які стоять на обліку в консультпунктах з метою псих. підтримки і надання їм інформ. допомоги ("Пошта довіри").Робота соц. працівників консультативних пунктів, що діючі, при військ. частинах, спрямована на надання соц.-мед., псих-пед., правової, інформ. допомоги, як військовослужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей. Соц. робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:соц.-псих. адаптація військовослужбовців строкової служби до умов проходження служби в Збройних силах, від цього стану роботи залежить проходження подальшої служби призовника;соц. профілактика негат. поведінки військовослужбовців, передбачає попередження аморальної, протиправної поведінки;соц-псих реабілітація юнаків, які звільняються з лав Збройних сил;профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СНІДу під час проходження служби;правова освіта щодо висвітлення юрид. та соц. пільг військовослужбовців під час служби і після її завершення.
44.Етапи соц. роботи з військовозобовязаною молоддю.1-ий етап соц-псих вивчення о-сті призовника, він є важливою частиною підготовки призовника до військ служби і передбачає оцінку мор. якостей і сусп. активності військовослужбовця, мотивів його поведінки і д-сті, військово-професійної спрямованості, особливостей спілкування і поведінки в колективі та інших індивідуально-психологічних якостей, формування яких обумовлене, головним чином, процесом в-ня і виконання визначених видів д-сті в суспільстві.морально-вольові якості (почуття громадського обов'язку, відповідальність, чесність, мужність, самовладання і витримка, дисциплінованість та ін.);військово-професійна спрямованість (головні мотиви д-сті, проф. інтереси, схильності й захоплення);особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм, товариськість, лідерські схильності, організаторські та пед. здібності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та ін.).Робота по вивченню о-сті військовослужбовця передбачає вирішення кількох важливих питань.З цією метою використовуються різні методи:1.Аналіз документів особової справи дозволяє отримати інформацію про біографічні дані, моральні та індивідуально-псих. якості, військово-професійну спрямованість і загальноосвітню підготовленість військовослужбовця.2.Застосування методу спостереження - це 1 із найбільш об'єктивних та надійних методів психології.3.З метою більш чіткого визначення осн. проблем, з якими стикається допризовна молодь, її ставлення до служби в армії, аналізу напрямів патріотично-військового в-ня молоді проводиться анкетування молоді допризовного віку.4.Біографічний метод.і т д.
