Тема 13. Будова квіток представників родини Solanaceae

Запропонувати студентам розглянути квітки пасльону солодко-гіркого (Solanum dulcamara) і картоплі (Solanum tube­rosum), порівнюючи їхню будову.

Квітки є актиноморфними, п’ятичленними. Оцвітина подвійна. Чашолистків – п’ять; зелених, дрібних, зрослих при основі. Пелюсток – п’ять, вони також зростаються: у Solanum dulcamara тільки при основі, у Solanum tuberosum – майже до верхівки. Вільні лопаті пелюсток Solanum dulcamara відігнуті до квітконіжки. П’ять тичинок кріпляться до трубки віночка тичинковими нитками. Пиляки – довгі, інтрозні, зімкнуті між собою довкола стовпчика. Маточка з округло-яйцеподібною зав’яззю, довгим стовпчиком і приймочкою, зігнутою над тичинковою трубкою.

Тема 14. Різноманіття діагностичних ознак, які використовують при визначенні представників родини Brassicaceae

Показати студентам різні типи плодів у представників родини. Основний тип плоду – стручок. Стручки можуть бути розкривними, нерозкривними та членистими. Розкривні струч­ки при дозріванні розкриваються двома створками – знизу догори. На плодоніжці залишається рамка із зрослих країв плодолистків з плівчастою перегородкою. На рамці зазвичай тримаються до осипання насінини (більшість родів). Нероз­кривні стручки опадають цілими (Raphanus sativus). Членисті стручки розламуються впоперек на однонасінні фрагменти (Raphanus raphanistrum).

Стручки розрізняють також за однорядним (Carda­minopsis arenosa) і дворядним (Rorippa sp.) розміщенням на­сінин.

Стручки, довжина яких не перевищує ширину більше ніж утричі, зазвичай називають стручечками. Залежно від сту­пеня зігнутості двох плодолистків, які формують зав’язь, розрізняють стручечки з широкою (Berteroa incana) і вузькою рамками (Thlaspi arvense, Capsella bursa-pastoris).

Зародок у насінинах представників родини Brassi­caceae є зігнутим. Напрямок зігнутості зародка – це діагнос­тична ознака. Можливі варіанти:

• корінець прилягає до краю обидвох сім’ядолей (Rorip­pa, Cardamine);

• корінець прилягає до спинки однієї із сім’ядолей (Sisymbrium officinale, Capsella bursa-pastoris);

• корінець прилягає до спинки однієї із сім’ядолей, вод­ночас сім’ядолі складені вздовж, і корінець знаходить­ся в утвореній борозеннці (Brassica sp., Raphanus sp.);

• корінець прилягає до спинки однієї із сім’ядолей, водночас сім’ядолі спірально закручені (Bunias orientalis).

Розпрепарувати насінини представників зазначених родів і продемонструвати форму зародка під лупою.

Тема 15. Різноманіття будови суцвіття колосок у представників родини Poaceae

Нагадати студентам загальний план будови колоска, роздавши колоски жита. На інших об’єктах продемонструвати ознаки будови колосків, відмінні від цього плану, наприклад:

- без колоскових лусок (Nardus stricta);

- з однією колосковою лускою (Lolium perenne)¹;

- з трьома колосковими лусками (Echinochloa, Setaria);

- з чотирма колосковими лусками (Anthoxanthum odo­ratum, Phalaroides arundinaceae),

- колоскові луски при основі зростаються (Alopecurus sp.);

- колоскові луски довші за квіткові (Alopecurus sp., Phleum pratense, Holcus sp.);

- одноквітковий колосок (Agrostis sp., Millium effusum);

- багатоквітковий колосок (Bromus sp.);

- недорозвинуті квітки колоска у вигляді грудочки (Melica nutans);

- булавоподібне потовщення і кільце волосків на ості (Corynephorus canescens);

- ость відходить від середини нижньої квіткової луски (Helictotrichon pubescens, Arrhenatherum elatius);

- жорсткі волоски при основі колосків (Setaria sp.);

- при основі нижньої квіткової луски є довгі прямі волоски (Calamagrostis sp.).