Розчинами хімічних засобів

Є допоміжним методом, оскільки вироби неможна простерилізувати в упаковці, а по закінченні стерилізації їх необхідно промити стерильною рідиною (питна вода, 0,9 % розчин натрію хлориду), що при порушенні правил антисептики може призвести до вторинного зараження простерилізованих виробів мікроорганізмами.

При стерилізації розчинами хімічних засобів використовують стерильні ємкості із скла, металів, термостійких пластмас, що витримують стерилізацію паровим методом, або вкриті емаллю.

Температура розчинів за виключенням спеціальних режимів застосування перекису водню, повинна складати не менше 20 градусів для засобів, що містять альдегіди і не менше 18 градусів – для інших засобів.

Стерилізацію виконують при повному зануренні виробів у розчин, вільно їх розкладують. При великій довжині виробу його укладають по спіралі.

Вироби занурюють абсолютно сухими.

Після стерилізації всі маніпуляції виконують, суворо виконуючи правила асептики. Вироби виймають з розчину за допомогою стерильних пінцетів, видаляють розчин з каналів та порожнин, а потім промивають у стерильній рідині.

Промиті стерильні вироби після видалення залишків рідини використовують за призначенням або розміщують на зберігання у стерильну стерилізаційну коробку.

Контрольні запитання:

1. З якою метою виконується педикюр?

2. Для чого виконують масаж ніг, чи обов'язкова це процедура

3. Назвіть різновиди педикюру.

4. Дайте характеристику стерилізації газовим методом.

5. Дайте характеристику стерилізації розчинами хімічних засобів.

Використана література:

1. Дрибноход Ю.Ю. Пособие по маникюру и педикюру. – Ростов н/Д: Феникс, 2008,- 375 с.: ил., с.330 – 331, 317-319, 285 – 296.

2. Манікюр, педикюр.Советы стилиста.Книжный клуб. Харьков-Белгород – 2007. с. 77-79

Тема 9.3: Видалення волосся : депіляція Питання, що розглядаються:

1.Характеристика методів депіляції

2.Різновиди та послідовність виконання.

3.Інструменти та матеріали

1. Депіляція видаляє лише ту частину волосини,яка розташована над поверхнею шкіри. При цьому волосяна цибулина (волосяний фолікул) не руйнується і зберігається зародковий шар клітин волосини. Саме цим пояснюється поява нової волосини. Всі види депіляції поділяються на механічні (волосини видаляються за допомогою бритви, воску і т.д.) та хімічні – видалення волосся за допомогою спеціальних кремів-депіляторів. Деякі види депіляції прийнято називати також біоепіляцією ( за допомогою воску – ваксинг).

2.Гоління – один з самих простих, безболісних та досить поширених способів депіляції. Але його переваги доповнюються цілим рядом суттєвих недоліків:

• На шкірі залишаються доволі помітні чорні цятки – залишки волосин в шкірі.

• Поголене волосся має якість не лише відростати (в кращому випадку ефект гоління триває декілька днів), але з кожною процедурою стає більш товстим і жорстким.

• При голінні досить часто виникає подразнення, особливо це характерно для зони бікіні та під пахвами, також можлива поява врослих волосин.

Перед голінням треба пом'якшити шкіру та забезпечити легке ковзання бритви за допомогою піни та гелю для гоління, поголити волосся, двигаючись проти росту, а по завершенні процедури зволожити шкіру кремом, бальзамом або лосьйоном після гоління. Голити неможна круговими рухами, тому що волосся починає рости в різні боки, внаслідок чого пізніше не можна буде виконати якісну епіляцію.

Цей спосіб можна застосовувати в поєднанні з щоденним натиранням шкіри ніг пемзою (ноги рекомендують сильно намилити). Бажано користуватись бритвами створеними спеціально для жінок, та спеціальними м'якими пінками для гоління.

Хімічна депіляція: виконується за допомогою кремів депіляторів, які містять спеціальні речовини-кератолітики, що розчиняють білки зі складу волосини. Після нанесення крему на поверхню шкіри, його витримують протягом декількох хвилин, а після зчищають крем шпателем разом з залишком волосин. Депілятори бувають у вигляді кремів або желе. Не можна користуватися депілятором, якщо на шкірі є подряпини, рани або його застосування викликає подразнення шкіри.

Небажано після депіляції користуватися милом: можливе виникнення сильного почервоніння та подразнення шкіри.

Головне протипоказання для цього методу – наявність алергії на активні компоненти крему, тому слід уважно читати анотації та інструкції стосовно застосуванню. Якщо крем тримати занадто довго, разом з волоссям він може розчинити поверхневі шари шкіри. Деякі з кремів-депіляторів викликають особливу чутливість шкіри до світла, їх не слід застосовувати в умовах дії на шкіру яскравих сонячних променів, а значить, вони не підходять для використання влітку.

Для хімічної депіляції часто використовують креми з ефлорнитином гідро хлориду, що блокує фермент у волосяних фолікулах і тим самим запобігає росту волосся. Схема депіляції звичайна: склад наносять на шкіру та через 4-10 хвилин знімають шпателем або тупим боком ножа.

Ваксинг: один з найбільш ефективних методів. В його основі – накладання воску або воскових смужок на зону де видаляється волосся, після того, як волосся прилипне до воску, видалення цих смужок шляхом різкого зривання. Шкіру до та після процедури необхідно обробити спиртозмістовним лосьйоном та по закінченні операції обов'язково використати засіб, що зніме подразнення.

Переваги: довготривалий ефект – волосся видаляється з коренем і починає рости знову майже через місяць.

Недоліки ваксингу: болісність та подразнення шкіри, при нанесенні гарячого воску можливі легкі опіки шкіри.

Протипоказання до застосування: сахарний діабет ( з-за схильності до септичних ускладнень та тривалому заживанні), варикоз, різні шкіряні доброякісні новоутворення (папіломи, бородавки,родимки).

За добу до ваксингу рекомендують провести пілінг, перед самою процедурою обов'язково знежирити та продезінфікувати шкіру спеціальним тальком. Після епіляції потрібні заспокійливі креми, гелі, олії та лосьйони. Ідеальний засіб після епіляції – препарати з біологічно активними речовинами, які розслаблюють та виконують антисептичну дію, наприклад ефірна олія лаванди та олія чайного дерева.

Шугаринг: видалення небажаного волосся за допомогою міцного розчину цукру та лимонного соку. Як і всі методи депіляції, шугаринг не забезпечує постійного результату. Вважається, що після тривалого використання епіляції цукром можливе зменшення відростаючого волосся, оскільки при видьоргуванні волосини може пошкодитися волосяний фолікул. Шугаринг є доволі болісною процедурою.

Існує декілька рецептів приготування розчину для шуга рингу з додаванням не лише цукру, а і меду, воску, біологічно активних та інших речовин. Найбільш простим методом приготування розчину для епіляції є наступний: віджати сік половини лимону, потім влити, його в чашку з цукром (150 г ), додати декілька ложок меду і трохи води. Потім розігріти отриманий розчин до кипіння. Отриману суміш необхідно охолодити. Після охолодження розчину його наносять тонким шаром на зону шкіри з небажаним волоссям, наприклад на гомілки ніг. Для видалення волосся використовують тонку тканину (бажано бавовняну), яка приклеюється спочатку до ніг, а потім акуратним та швидким рухом знімається.

Процедура досить дешева і проста.

Вищипування та висмикування: виконується за допомогою пінцету, або використовують механічний депілятор.

Переваги: дешевизна, при висмикуванні волосини руйнується волосяна цибулина, в результаті через декілька сеансів кількість відрослих волосин може зменшитися.

Недоліки: болісність, поява подразнення, можлива поява врослого волосся, можливість появи травматичного отікання, що може зберегтися протягом декількох днів, необхідність повторного курсу через два тижні.

3.Перелік восків та смол, що застосуються для ваксингу, доволі широкий. До складу воску входять молекули натуральних канчуків – еластомірів, тому його наносять без зусиль, він не розтягує і не подразнює шкіру, не травмує епідерміс, однаково добре видаляє волосся різної довжини і товщини. Завдяки каучуковим додаткам, віск повністю повторює рельєф шкіри. Для воскової епіляції застосовують натуральні та штучні воски та смоли. Їх використовують , як у чистому вигляді, так і в різноманітних поєднаннях. Від цих поєднань залежить якість препарату (в'язкість, температура плавління) та спосіб епіляції – гарячий, теплий, холодний. Наприклад для делікатного ваксингу. Також популярні воски з оливковою олією та азуленовим воском, який містить екстракт ромашки, що пом'якшує травматичну дію та призводить до скорочення періоду реабілітації шкіри після процедури.

Деякі фірми пропонують набори для депіляції, до складу яких, окрім воску, входять очищуючи попередньо засоби; препарати, що пом'якшують шкіру після процедури; розігріваючі воску; спеціальні роликові аплікатори; паперові гігієнічні смужки, що приклеюють до зони видалення волосся; заспокійливі олії та лосьйони, а також інші аксесуари, призначені для обробки шкіри після процедури. Паперові смужки випускають у вигляді різних розмірів в залежності від місця їх застосування.