
- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
Соціально-демографічна структура суспільства це результат накладення демографічних структур на соціальні. Статистичними параметрами є народжуваність, смертність, шлюбність, розлучуваність, міграційний обмін населення. Сутність соціальної структури суспільства як сукупність взаємозв’язаних і взаємодіючих упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільнот, прошарків, груп, а також відносин між ними. Соціальні спільноти — це такі спільноти, що реально існують і є емпірично зафіксованими сукупностями індивідів, котрі характеризуються відносною цілісністю як самостійні суб’єкти соціальних дій та поведінки, мають певний кількісний склад, достатньо міцні зв’язки, виконують ту чи ту спільну діяльність. Соціальні спільноти є особливим рівнем організації суспільства. Спільнотами є народи, нації, класи, сім’ї, політичні партії, колективи, соціально-професійні групи. Соціальна структура суспільства репрезентована насамперед соціальними групами. Соціальна група — це сукупність людей, які об’єднані будь-якою ознакою (спільним простором, діяльністю, економічними, демографічними, психологічними та іншими характеристиками), взаємодіють у певний спосіб на основі взаємовизнаних очікувань. В якості генеральної сукупності демограф. структури сусп. виступає народонаселення – це сукупність людей, які безперервно відтворюють себе. Народонаселення являється першою умовою життя та розвитку суспільства. Пришвидшені чи сповільнені темпи сусп. розвитку залежать від таких демографічних показників, як загальна чисельність, її щільність, темпи росту, статевовікова структура. Народонаселення не просто заповнює собою ввесь соціальний простір, але нерозривно пов’язане зі всіма іншими компонентами єдиного соціального організму. Демографічна криза — глибоке порушення відтворення населення, що загрожує самому його існуванню. Демографічна криза, різке падіння народжуваності вже давно стали проблемою номер один для Європи. Населення стрімко зменшується. Більшість розвинутих країн за рахунок від’ємного приросту населення або знаходиться на межі депопуляції або вже опинилися в цій ситуації. До таких країн належать Німеччина, Греція, Італія, Іспанія та Кіпр. Але скорочення населення Європи – це всього лиш половина проблеми, друга половина – в тому, що все населення планети збільшується доволі швидко. Проте ріст цей відбувається там, де він сам по собі створює проблеми не менші, ніж депопуляція у Європі. При різкому зменшенні жителів економічно розвинутих країн стрімко зростає населення у відсталих країнах та країнах, які розвиваються.
80. Структура сім`ї
Ми вже підкреслювали, що родина - первинний і найважливіший інститут суспільства завдяки тим функціям, які вона реалізує. Саме через сім`ю змінюються покоління людей, в ній з`являється на світ людина, продовжується людський рід, відбуваються первинна соціалізація і виховання дітей, нарешті, реалізується така благородна функція, як турбота про старих. На родину лягає організація побуту, споживання, а також значна частина господарсько-економічних функцій.Структура сім`ї - сукупність відносин між її учасниками, у тому числі і відносин влади. Виділяються авторитарні сім`ї, в яких складається жорстке підпорядкування главі сім`ї, частіше - чоловікові, дітей - батькам, і сім`ї демократичного типу, де розподіл ролей, влади відбувається не відповідно з традиціями, а на основі особистісних якостей, здібностей подружжя, для них характерно рівноправність у прийнятті рішень, добровільне розподіл обов`язків. Основні рольові відносини в сім`ї: чоловік, дружина, мати, батько, теща, свекруха, старша дитина, молодший дитина і т. п.
Авторитарна, або традиційна, сім`я в основному відходить у минуле. Вона панувала в тих умовах, коли жінка вела дім, народжувала і виховувала дітей, а чоловік був господарем, часто - одноосібним власником майна, і забезпечував економічну самостійність сімейства, тобто існувала об`єктивна основа для авторитарної сім`ї. І зовсім інша справа, коли жінка має більш високий рівень освіти, ніж у чоловіка, бере активну участь в економічному забезпеченні сім`ї, є співвласником власності. У цьому варіанті більше умов для формування рівноправних відносин між членами сім`ї. Звичайно, тут є й інша сторона медалі. Зростання економічної самостійності жінки, її активну участь у суспільному виробництві ведуть до перевантаження жінки, знижуються її можливості у вихованні дітей, збільшується кількість розлучень, знижується народжуваність і т. п.
Сучасні сім'ї відрізняються між собою по наступних|слідуючих| ознаках: По кількості дітей: Бездітна (це така сім'я, в якій протягом 10 років не з'явилися діти). Однодетная. Малодетная (2 дитина). Багатодітна (3 і більше). По складу: Неповна (один з батьків + діти), Проста нуклеарна (батьки + діти або без дітей). Розширена нуклеарна (батьки + діти + бабуся і дідусь). Її ще називають складною. Велика (то ж як і в розширеній нуклеарній + дядьки, тітки, їх діти). Сім'я повтроного браку. Змішана сім'я (діти живуть не з батьками, а з іншими родичами).
За сімейним стажем: Молодожони (Це сім'я, яка тільки створилася, оформилася). Молода сім'я (від напівроку до 1,5 років).
Сім'я, що чекає дитину (до 3-х років сімейного стажу). Сім'я середнього подружнього віку (від 3 до 10 років) – це період найкритичніший в життєдіяльності сім'ї. Саме у цей період виявляється одноманітність, стереотипність у взаєминах подружжя. Сім'я старшого подружнього віку (від 10 до 25) . Немолоді подружні пари.
За якістю стосунків і атмосфері в сім'ї: Благополучна. Стійка. Педагогічно слабка. Нестабільна. Кризова.
По місцю проживання: Патріархальна (дружина живе з сім'єю чоловіка). Матріархальна (чоловік живе з батьками дружини). Локальна (подружжя проживає окремо від батьків). Гостьовий брак (подружжя проживає окремо один від одного).
По особливостях верховенства в сім'ї: Авторитарна. Егалітарная (рівноправна, без чіткого розподілу ролей і обов'язків).
По характеру проведення дозвілля: Закриті (дозвілля проводять тільки в крузі сім'ї). Відкриті.
Сучасна модель сім'ї і її особливості.
Кожна культура породжує певну модель сім'ї. Структура нормативної моделі включає елементи: нормативних членів сім'ї, кожен з яких характеризується певним статусом. Тобто позицією з|із| певними правами і обов'язками, з|із| якими пов'язана очікувана|сподівана| поведінка.
Переважаюча форма серед всіх сучасних сімей – нуклеарні сім'ї. Нуклеарна від слова «нуклеа» - ядро, тобто головна частина, основа.
Цим підкреслюється, що нуклеарна сім'я є подружньою парою (ядро), що окремо живе, з|із| дітьми або без дітей.
Основна форма нуклеарної сім'ї – малодітна| нуклеарна сім'я.
Разом з тим|в той же час|, на думку учених, в пострадянській Україні модель сім'ї має шанс змінитися.
На зміну сім'ї, де всю відповідальність несе на собі мати (вона ж домінує в сім'ї, і вона ж має ближчі контакти з дітьми), а отець «викинутий» за борт сімейних стосунків, може прийти інша сімейна структура, в якій домінуюча роль залишається за матерью, наступна по значущості належить отцеві, а діти – в підпорядкуванні. За благополуччя, соціальний захист сім'ї відповідає отець. Діти емоційно ближче до матери, чим до отця.