
- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
54. Соціальні статуси.
1.1 Значення терміна «статус»
Соціальний статус - те місце в суспільній системі, яке займає конкретна людина; це сукупність ролей, які змушений виконувати людина, займаючи певне становище в суспільстві.
Існує два основних значення терміну «статус»:
Соціальний статус може розглядатися як свого роду цеглинка, тобто важливий елемент будь-якої соціальної системи, оскільки остання обов'язково є сукупністю статусів, що перебувають у певних співвідношеннях один з одним. Таке розуміння статусу було запропоновано Р. Лінтон.
Поняття «статусу» може зв'язуватися з уявленнями про авторитет, честі і престиж. У цьому випадку воно може лежати в основі стратифікації суспільства (розшарування всередині суспільства), заснованої на понятті класу. Таке використання даного поняття було запропоновано М. Вебером.
Зазвичай у людини кілька статусів, однак існує тільки один, який дійсно визначає положення людини в суспільстві, як правило, цепрофесія людини, а точніше, займана ним посада (наприклад, вчитель, професор, банкір, кур'єр). Такий статус називається інтегральним.
Соціальні ролі і їх структура
Соціальна роль - це спосіб поведінки, який відповідає прийнятим у даному суспільстві нормам, зреалізований в очікуваннях оточення, і залежить від соціального статусу людини; це модель поведінки, відповідно до якої людина повинна діяти в певних ситуаціях.Роль може бути розглянута також і як сукупність вимог (норм), які висуваються по відношенню до людини, що займає ту чи іншу соціальну позицію.
Роль не може існувати поза соціального інституту (так як соціальний інститут - це і є сукупність ролей і статусів), а отже, передбачає співвідношення з іншими ролями. Так, наприклад, роль «батька» не може існувати поза її ставлення до ролі «дитини», оскільки саме по відношенню до дитини вона головним чином і реалізується (батько є вихователем і годувальником по відношенню до дитини).
Соціальні ролі засвоюються в процесі соціалізації (процес формування особистості). Спочатку спостерігаючи за навколишніми, а потім, наслідуючи їм, дитина вчиться діяти так, як прийнято в даному суспільстві чи тієї групи, до якої він належить. У міру дорослішання кількість ролей, які відомі людині, збільшується.
Статус дітей зазвичай підпорядкований дорослим, і від дітей очікується шанобливість по відношенню до останніх. Статус солдатів відмінний від статусу цивільних; роль солдатів пов'язана з ризиком і виконанням присяги, чого не можна сказати про інші групи населення. Статус жінок відрізняється від статусу чоловіків, і тому від них очікують іншої поведінки, ніж від чоловіків. Кожен індивід може мати велику кількість статусів, і навколишні вправі очікувати від нього виконання ролей згідно з даними статусами. У цьому сенсі статус і роль - це дві сторони одного феномена: якщо статус є сукупністю прав, привілеїв і обов'язків, то роль - дією в рамках цієї сукупності прав та обов'язків. Соціальна роль полягає:
• з рольового очікування (експектаціі) і
• виконання цієї ролі (гри).
Соціальні ролі можуть бути:
• інституалізовані: інститут шлюбу, сім'ї (соціальні ролі матері, дочки, дружини)
• Конвенціональні: приймаються за угодою (людина може відмовитися прийняти їх)
Норми культури засвоюються в основному через навчання ролям. Наприклад, людина, що освоює роль військового, долучається до звичаїв, моральним нормам і законам, характерним для статусу даної ролі. Тільки деякі норми приймаються всіма членами суспільства, прийняття більшості норм залежить від статусу тієї чи іншої особистості. Те, що прийнятно для одного статусу, виявляється неприйнятним для іншого. Таким чином, соціалізація як процес навчання загальноприйнятим способів і методів дій і взаємодій є найважливішимпроцесом навчання рольовому поведінці, в результаті чого індивід дійсно стає частиною суспільства.Основні характеристики соціальної ролі виділені американським соціологом Толкотом Парсонсом. Він запропонував наступні чотири характеристики будь-якій ролі. Масштаб ролі залежить від діапазону міжособистісних відносин. Чим більше діапазон, тим більший масштаб. Так, наприклад,соціальні ролі подружжя мають дуже великий масштаб, оскільки між чоловіком і дружиною встановлюється найширший діапазон відносин.З одного боку, це відносини міжособистісні, що базуються на різноманітті почуттів та емоцій, з іншого - відносини регулюються нормативними актами і в певному сенсі є формальними. Учасники даного соціальної взаємодії цікавляться різними сторонами життя один одного, їх відносини практично не обмежені. В інших випадках, коли відносини строго визначаються соціальними ролями (наприклад, відносини продавця і покупця), взаємодія може здійснюватися тільки з конкретного приводу (в даному випадку - купівлі). Тут масштаб ролі зводиться до вузького кола специфічних питань і є невеликим. Спосіб отримання ролі залежить від того, наскільки неминучою є дана роль для людини. Так, ролі молодої людини, старого, чоловіки, жінки автоматично визначаються віком і підлогою людини і не вимагають особливих зусиль для їх придбання. Тут може бути тільки проблема відповідності своєї ролі, яка вже існує як даність. Інші ролі досягаються або навіть завойовуються в процесі життя людини і в результаті цілеспрямованих спеціальних зусиль. Наприклад, роль студента, наукового співробітника, професора і т. д. Це практично всі ролі, пов'язані з професією і будь-якими досягненнями людини. Формалізація як описова характеристика соціальної ролі визначається специфікою міжособистісних відносин носія цієї ролі. Одні ролі передбачають встановлення лише формальних відносин між людьми з жорсткою регламентацією правил поведінки; інші, навпаки, - тільки неформальних, треті можуть поєднувати в собі як формальні, так і неформальні відносини. Очевидно, що відносини представникаГИБДД з порушником правил дорожнього руху повинні визначатися формальними правилами, а відносини між близькими людьми - почуттями. Формальні відносини часто супроводжуються неформальними, в яких проявляється емоційність, адже людина, сприймаючи і оцінюючи іншого, виявляє до нього симпатію або антипатію. Це відбувається, коли люди взаємодіють деякий час і відносини стають відносно стійкими. Мотивація залежить від потреб і мотивів людини. Різні ролі обумовлені різними мотивами. Батьки, піклуючись про благо своєї дитини, керуються перш за все почуттям любові і турботи; керівник трудиться в ім'я справи і т. д. Описані ситуації зв'язані з різними типами рольових конфліктів. Незважаючи на велику кількість класифікацій рольових конфліктів в науковій літературі, більшість авторів (зокрема, в літературі з теорії психодрами) називають такі основні їх види: а) інтерперсональний - конфлікт між різними ролями різних людей; б) інтраперсональний - конфлікт між роллю і рольовими очікуваннями інших; в) інтерролевой - конфлікт між несумісними ролями, які грає один індивід; г) інтраролевой - конфлікт між роллю, яку необхідно грати і внутрішніми потребами особистості (рольової Я-концепцією). Ми розташували типи в порядку зростання глибини особистісної проблематики. Хоча немає якогось відповідності між видами рольових конфліктів і типами ролей, описаними раніше (в кожному виді конфліктів можуть бути залученими будь-які ролі), однак перші два типи найчастіше стосуються соціальних ролей, а два інших найчастіше пов'язані з особистісними ролями. На перший погляд, здається, що в описаному розмаїтті протиріч важко зорієнтуватися. Тим не менш, після детального аналізу можна зробити висновок, що всі типи ситуацій і всі види рольових конфліктів підкоряються одній закономірності. Всіх їх можна звести до протиріччя між внутрішніми і зовнішніми чинниками функціонування особистості, або між внутрішніми (тобто, пов'язаними з власною особистістю) і зовнішніми (тобто пов'язаними з соціумом) цінностями індивіда.