
- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
Особистість — інтегральна (цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється протягом усього життя у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників Ті розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.
Формування особистості є результатом включеності людини до існуючої системи соціальних відносин шляхом засвоєння нею соціальних функцій, а також усвідомлення своєї приналежності до соціуму.
З'ясування місця і ролі особистості в системі соціальних спільнот, на думку О. Якуби, можливе через розкриття поняття "соціальний статус". Соціальний статус особистості - це її позиція в соціальній системі, пов'язана з приналежністю до певної соціальної групи чи спільноти, аналізом її соціальних ролей та якістю і ступенем їх виконання. Соціальний статус охоплює узагальнюючу характеристику становища індивіда в суспільстві: професію, кваліфікацію, характер реально виконуваної праці, посаду, матеріальне становище, політичний вплив, партійну і профспілкову приналежність, ділові стосунки, національність, релігійність, вік, сімейне становище, родинні зв'язки, - тобто все те, що Р. Мертон називає "статусним набором". В соціології вирізняються соціальні статуси привласнені, або одержані незалежно від суб'єкта, найчастіше від народження (раса, стать, вік, національність), і досягнуті, або надбані власними зусиллями індивіда (сімейне становище, партійна заангажованість, входження до певної громадської організації, профспілки, тощо).
Соціальна роль - це очікувана типова поведінка людини, пов'язана з її соціальним статусом. Людина в суспільному житті, як правило, виконує декілька соціальних ролей, які утворюють, згідно термінології Р. Мертона, "рольовий набір". Соціальні ролі конкретної людини-особистості можуть закріплюватись формально (через посередництво закону чи іншого правового акту) або носити неформальний характер (наприклад, моральні норми поведінки в тому чи іншому суспільстві).
58.Економічна соціологія — це інтегральна наука, що вивчає соціальні процеси та явища, що відбуваються у сфері економіки.
Особливість об'єкта економічної соціології полягає в тому, що досліджується не як окремо взята тенденція у сфері економіки та суспільства, не взаємозв'язки між ними, а механізми, завдяки яким вони регулюються. Так, розподільчі відносини — це феномен економіки, але в основі цих відносин лежить певний регулюючий соціальний механізм: поведінка і взаємозв'язок соціальних груп (на різних рівнях економіки), від яких залежить характер розподілу. Аналогічно в основі управління виробництвом, динамікою якості продукції, продуктивністю праці та багатьма іншими економічними процесами лежать відповідні соціальні регулятори — соціальні групи, поведінка яких визначає характер цих процесів, а відповідно, і результати, до яких вони призводять.
Предмет економічної соціології
Конкретний предмет економічної соціології складають:
- соціальне і економічне як окремі самостійні явища в суспільстві;
- збіг соціального і економічного в суспільному житті;
- протилежність соціального економічному, протиріччя між ними;
- вплив соціального на економічне, тобто соціальних факторів на економічні явища;
- вплив економічного на соціальне, тобто економічних факторів на соціальні явища