
- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
48.Середній клас в соціальній структурі
Основні ознаки і структура середнього класу
Вперше поняття «середні верстви» стосовно до суспільства почав вживати ще Аристотель. Саме він висловив ідею, яка з тих пір регулярно повторюється багатьма вченими: чим більше буде ця середня частина суспільства, тим стабільніше буде і саме суспільство. У 20 ст. поняття «середнього класу» отримало дуже широке розповсюдження, оскільки саме в цей час спостерігалося його різке чисельне збільшення. Аналізом середнього класу займалися Макс Вебер, Норман Еліас, Л. Уорнер, Д. Голдторпа та ін Навіть марксисти, незважаючи на абсолютизацію біполярності класової структури (пролетаріат - буржуазія), визнавали існування середньому класі, відносячи його до проміжних соціальних груп. Найбільш глибоко і всебічно проблеми середнього класу розглядаються в рамках стратифікаційного (функціонального) підходу в соціології.
На початку 20 ст. до середнього класу відносили дрібних власників і незалежних підприємців. Але в міру розвитку «суспільства масового добробуту» в розвинених країнах відбулося підвищення життєвого рівня кваліфікованих працівників найманої праці, які суттєво поповнили ряди представників середнього класу. Крім представників таких елітних високооплачуваних професій як вищі менеджери, адвокати, бухгалтери, наукові працівники і т.д., на рівень середнього класу вийшли і заробляють трохи менше торгові агенти, викладачі шкіл і вузів, лікарі, клерки, представники багатьох інших масових професій.
Серед учених постійно йдуть дебати з приводу критеріїв виділення середнього класу. Найчастіше в якості основних об'єктивних критеріїв називають рівень освіти і доходів, стандарти споживання, володіння матеріальній або інтелектуальною власністю, а також здатність до висококваліфікованої праці. Крім цих об'єктивних критеріїв велику роль грає суб'єктивне сприйняття людиною свого становища - тобто його самоідентифікація як представника «соціальної середини».
Існує два підходи до характеристики структури середнього шару.
Одні вчені розглядають середній клас як якесь досить однорідне утворення. При цьому підкреслюється, що представник середнього класу має більш високий дохід і більш вигідні умови праці, ніж люди з нижчого класу, але в нього менш вигідні позиції по цих же параметрам, ніж у людей, що відносяться до вищого класу.
Більш поширений другий підхід, прихильники якого підкреслюють неоднорідність середнього класу. Наприклад, відповідно до сучасного британському соціологу Ентоні Гидденсу, всередині його можна виділити дві основні категорії. Перша - «старий середній» клас - включає в себе дрібних підприємців. Дана категорія характеризується непостійністю чисельності, хоча її питома вага у складі населення залишається досить високим. Це є результатом того, що постійно відбувається процес вибування розорилися підприємців, який врівноважується припливом нових людей, які бажають спробувати свої сили у власному бізнесі. Друга категорія - «новий середній» клас - складається з високооплачуваних найманих працівників, як правило, зайнятих інтелектуальною працею. Вищий шар «нового середнього» класу включає менеджерів і фахівців, що працюють у сфері великого бізнесу. Ці люди, як правило, мають вищу освіту і є висококласними фахівцями. До нижчого прошарку відносяться вчителі, лікарі, конторські службовці і т.д. Це дуже різнорідна група людей, за багатьма параметрами схожа з робочим класом.
Чітко виражених меж між цими категоріями не існує. Більш того, між ними спостерігається інтенсивна дифузія. Так, чисельність «старого середнього» класу (класу власників) неухильно скорочується і, навпаки, збільшується кількість «нових середніх» шарів. Зараз більшість середнього класу - це люди, джерелом доходу яких служить їх особиста праця, професійні навички, а не володіння приватною власністю, як було раніше