
- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
До недавнього часу самостійне місце соціології серед інших наук було дуже спірним. Деякі вчені вважали, що соціологія це проста сума досягнень інших (конкретних) наук, які накопичують свій матеріал за допомогою спостереження фактів реального життя. У даному випадку соціологія не вважалася самостійною науковою дисципліною. Робилися також різні спроби ототожнити соціологію з якою-небудь іншою громадською наукою (історія, право, біологія і т.д.). У результаті чого виникли і існують до цього часу різні школи та напрямки в соціології, які пов'язують існування соціології з розробкою якоїсь певної галузі людської діяльності або якогось чинника суспільного буття, яке визнається вирішальним і визначальним для всього подальшого розвитку. В даний час соціологія займає особливе місце в системі суспільних і гуманітарних наук. Це зумовлено рядом наступних причин: по-перше, соціологія - це наука про суспільство, яка вивчає закони його функціонування і розвитку. На відміну від історії, що вивчає те, що повторити не можна і не можна експериментально перевірити, соціологія в основному вивчає повторювані цикли діяльності товариства. По-друге, соціологія виступає як теорії та методології для всіх суспільних і гуманітарних наук, завдяки загальну теоретичну соціології, яка є одним з трьох рівнів соціології. По-третє, соціологія розробляє техніку і методику вивчення людини та її діяльності, методи соціального виміру тощо, які необхідні і використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками для одержання найбільш достовірної інформації про їх цікавить соціальне явище або процес. По-четверте, в даний час проводиться ціла система досліджень на стику соціології з іншими науками, які отримали назву соціальних досліджень (соціально-економічні, соціально-демографічні, соціально-політичні та ін) Соціологія по області своїх досліджень є однією з найбільш «загальних» серед суспільних наук. Найбільш близькою до соціології представляється антропологія, і особливо її галузь, звана «соціальної антропологією». Предмет соціальної антропології - ментальні можливості людини, певні аспекти людської культури; при цьому людина розглядається як член різних груп і культурних спільнот. У цьому соціальна антропологія та соціологія збігаються.
Соціологія порівнюється часто з такими близькими до неї науками, як соціальна психологія і психологія Особливо слід відзначити наявність зв'язку соціології з природними і точними науками. Наприклад, в результаті взаємодії її з біологією знайшов своє специфічне вираження системний підхід, почали розвиватися соціальна екологія і соціальна медицина. Зростає й міцніє зв'язок з математикою, в даний час важко уявити соціологію без спеціальних математичних методів, які дозволяють забезпечити високу ефективність і достовірність проведених емпіричних досліджень. Очевидна також зв'язок соціології з правовими науками, які вивчають юридичні норми, які за допомогою законів регулюють соціальну поведінку людей і закріплюють певні відносини всередині суспільства. Соціологія має великий вплив на розвиток етики і естетики. Вона надає їм кількісну та якісну оцінку ступеня розвиненості норм і цінностей, які регулюють відносини між людьми. Вона дозволяє встановити рівень зрілості естетичного смаку, шляхи та форми задоволення духовних потреб населення і т.п. У той же час соціологія спирається на поняття і висновки естетики при вивченні не тільки проблем мистецтва, але і всього духовного життя суспільства, проблем молоді, освіти, виховання і т.д. Таким чином, якщо приватні науки (політологія, економічна теорія, юридичні дисципліни тощо) звертають головну увагу на розгляд окремих сфер і сторін життя з точки зору їх внутрішніх, специфічних законів, то в соціології вони вже вивчаються не самі по собі, а як передумови, умови і засоби соціальної діяльності, відносин і поведінки. У даному випадку вони включаються в нові зв'язки і відносини, тим самим набувають характеру елементів суспільства як соціальної системи, яка здійснює відтворення певних типів особистості як суб'єктів діяльності. Так, на думку М. Вебера, соціологія починається там, де виявляється, що економічна людина - це занадто спрощена модель людини. Таким чином, буде правомірно сказати, що затвердження соціології у своїх правах відбувається тоді, коли долаються і інші односторонні уявлення про людину (юридичні, політичні та ін.)