37. Основні методи обробки соціологічної інформації

Одержана під час соціологічного дослідження первинна соціальна інформація потребує обробки, без якої серйозний науковий аналіз результатів дослідження може бути ускладнений або зовсім неможливий. Саме обробка дозволяє вирішувати такі типи дослідницьких задач: вияв типів соціальних явищ; вивчення структури соціальних обьєктів; аналіз залежностей між явищами. Саме обробка впорядковує, групує і класифікує великий масив зібраних у соціологічному дослідженні емпіричних даних. ільки після завершення кодування можна переходити безпосередньо до обробки інформації. Існують два способи обробки інформації: ручний і машинний. Питання про способи обробки вирішується заздалегідь, ще на стадії створення програми й інструментарію дослідження. Ручна обробка використовується при невеликій (до кількох десятків) кількості анкет. Обробка анкет вручну проходить повільно, часто з помилками. Краще соціологічну інформацію обробляти на ЕОМ. Цей процес наступний після кодування. Анкети сортирують, інформацію вводять у пам�ять комп�ютера. Завдання для обробки інформації складає дослідник згідно з гіпотезами дослідження й завданнями їх перевірки. Коментуючи одержані результати обстеження, діагност часто не повністю враховує специфіку методу, яким користується, не аналізує отриманих даних, не має уявлення про те, що таке інтерпретація. На ці дані накладає своє бачення процесів і явищ, які досліджували або замірювали. Результати інтерпретацій майже завжди е об'єктом гострої критики й дискусій науковців.Інтерпретацію розуміють як сукупність значень (сенсів), які надають відповідним способом різним даним (у ширшому розумінні теоріям, символам, формулам тощо), іншими словами, інтерпретувати щось — означає приписати (присвоїти) цьому зміст.

Роль і значення інтерпретації дуже важливі. Правильна, об'єктивна інтерпретація дає змогу зіставляти та порівнювати наукові концепції з описуваними ними фрагментами реального світу, породжувати практичні рекомендації, докладати оптимальних способів дій, оскільки інтерпретація ґрунтується на висхідних даних.Інтерпретація є проблемно орієнтованим і логічно обґрунтованим висновком про особистість досліджуваного. У процесі інтерпретації даних треба застосовувати два принципи інтерпретації. Принцип узгодженої інтерпретації — згідно із цим принципом інтерпретацію результатів застосування математичного методу треба узгоджувати з інтерпретацією висхідних даних; принцип доповнення формалізму — відповідно до згаданого принципу, якщо змістовні міркування не відобразилися при інтерпретації результатів застосування методу.

42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.

Для визначення сучасного суспільства американський соціолог Деніел Белл (нар. у 1919 р.) запровадив термін «постіндустріальне суспільство». Постіндустріальне суспільство — стадія суспільного розвитку, що приходить на зміну державно-монополістичному капіталізму, індустріальному суспільству. Таке суспільство перебуває на стадії тертіальних промислів, у сфері послуг якого зайнято не менше 50 відсотків працюючого населення. Воно виробляє як аграрні, так і промислові товари, набагато перевищуючи власні потреби. Крім надвиробництва, йому властиві ускладнення соціальних зв´язків, максимальний розвиток маркетингу, спрямованість у майбутнє, динамічна міжособистісна комунікація, велика роль наукових досліджень, освіти, престиж освіченості. Серед інших характеристик сучасного суспільства:

— рольовий характер взаємодії (очікування та поведінка людей зумовлюються їх суспільним статусом і соціальними функціями);

— поглиблений розподіл праці;

— формальна система регулювання відносин (на основі писемного права, законів, положень, договорів);

— складна система соціального управління (відокремлення інституту управління, соціальних органів управління та самоврядування);

— секуляризація (набуття світських ознак) релігії;

— виокремлення різноманітних соціальних інститутів. Якщо раніше земля, праця, капітал були ключовими елементами виробництва, то в постіндустріальну епоху в багатьох галузях виробництва головною складовою стає інформація. Постіндустріальне суспільство характеризується виникненням нових систем: телекомунікаційних технологій та освіти.