
- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
35.Соціологічне спостереження, його види.
Одним із методів, яким користуються соціологи для отриманняінформації, є спостереження.
Спостереження - це метод, за допомогою якого відбувається прямареєстрація подій їх свідками. Знання, отримане шляхом спостереження, маєтакі особливості:
• пов'язаність з дослідницькою метою тавизначеними завданнями;
• передбачуваність чіткого планування;
• фіксування отриманої інформації у щоденниках або протоколах;
• необхідність контролю на обґрунтованість та сталість отриманих даних.
Найпоширенішою є класифікація спостережень в залежності відстановища спостерігача на включене та невключене спостереження.
Включене спостереженняпередбачає входження у соціальнесередовище, адаптацію до нього дослідника.
Модифікацією такого спостереження стимулююче спостереження.
Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична або практична і передбачає прийняття управлінських рішень, то активне втручання соціолога у події є доцільним. Створюючи нестандартні ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої дії, стимулює його діяльність, що дає можливість краще вивчити його стан, побачити те, що неможливе у звичайній ситуації. Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніхвражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальнихспільнот.До недоліків можна віднести те, що дослідник може втратити здатністьоб'єктивно оцінювати ситуацію і перейти на позиції тих, кого вінвивчав.
Невключене спостереженняпередбачаєреєстрацію позиційдослідником, котрий не є членом соціальної групи і спостереження здійснюєніби збоку.В залежності від програми дослідження, його гіпотез, спостереженняможе здійснюватись за орієнтовним планом, що дасть можливістьструктурувати об'єкт, виділити його елементи, якості, функції.Невключене спостереження використовується при дослідженнібуденного життя, де об'єктами є люди, які реагують на поведінкуспостерігача. Для того, щоб звести до мінімуму вплив дослідника на об'єкт,необхідно:
• добитися, щоб люди не знали, що за ними спостерігають або забули проце;
• створити у людей хибне уявлення про мету спостереження.
36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
Експеримент-це загальнонауковий метод отримання нових знань укерованих та контрольованих умовах. Він має широке застосування усоціології і носить назву - соціальний експеримент. Знання, отримані врезультаті експерименту, носять характер причинно-наслідкових. Соціальнийексперимент виконує дві функції:• досягнення результату у практичній діяльності;
• перевірка наукової гіпотези.
Соціальний експеримент - це спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності і поведінки соціального об'єкта під впливом на нього керованих та контрольованих факторів.
Експеримент може бути:• натуральний;• розумовий.
Натуральний експериментпередбачає цілеспрямоване втручання дослідника у природний хід подій.
Розумовий експеримент-цеманіпулювання не з реальними об'єктами, а з інформацією про них безвтручання у хід подій.
Натуральний експериментможе бути:
• контрольований;
• неконтрольований.
Контрольований експеримент - це спроба отримати відносно чистийефект впливу експериментальних факторів. Для цього ретельно вивчають тавирівнюють інші умови, які можуть виникнути та викривати впливекспериментального фактора.Вирівнювання відбувається по всіх об'єктах, котрі беруть участь вексперименті. Для цього виділяють фактори, які можуть впливати наочікувані наслідки, що передбачає ретельний попередній аналіз проблемипри розробці програми дослідження.У першу чергу вирівнюють основні параметри загальної ситуації,наприклад, такі як сфера виробництва тип поселення, етнічне та культурнесередовище, освіта, час та ін.аким чином, соціальне середовище (група, спільнота), в якомуроводиться експеримент, повинно мати приблизно однакові характеристики.