- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
14. Формальна соціологія г.Зіммеля
Засновник формальної соціології, представник “філософії життя”. Наполягав на протилежності законів природи і суспільства, оскільки “життя” розумілося ним як процес “творчого становлення”, невичерпний раціональними засобами і що осягається інтуїтивно. “Переживання життя” об'єктивувалося в багатообразних формах культури. “Трагедія життя” - суперечність між творчістю і застиглими формами культури.
З. вважав, що над світом конкретного буття підноситься мир ідеальних цінностей - чиста форма, що фіксує стійкі, універсальні риси соціальних явищ.. Чиста форма - це відносини індивідів ізольовані від конкретних мотивів і інших психологічних актів. В центрі уваги соц. концепції З. знаходяться “людські взаємодії” опосередковані формами усуспільнення (культурою). З. називав соціологію “геометрією соціальної взаємодії”, представляючи її як формально-логічну суспільну теорію. Проявами людської взаємодії З. рахував підпорядкування і панування, спеціалізацію і диференціацію функцій в процесі діяльності, явища конфлікту і суперництва, утворення партій і так далі. Формами взаємодії є асоціація і дисоціація. Асоціація індивідів припускає їх права і обов'язки, тому суспільство З. розглядав як систему відносин, здатну обуславлівать обов'язку індивідів.Процесам асоціації протистоять процеси дисоціації, що виливаються в конфлікт. Вищою формою конфлікту є конфлікт між творчістю і культурою, обуславлівающий обов'язки і обмеження свободи індивіда в асоціації.
3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
Соціологія – наука комплексна, у ній виділяють 2 напрямки:
1)прикладна (вивчає конкретні соц події і факти за допомогою опитування, спостереження, експерименту…..
2)теоретична (виробляє соц теорії про становлення і діяльність соц спільнот, механізми їх життєдіяльності і функціонування.
В межах теоретичної соц виділяють:
*Загальні соц теорії - багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз*яснення та інтерпретації загальгних аспектів соціального розвитку суспільства.
*Спец соц теорії – досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соц спільнот (соц особистості, сімї, молоді, міста, села..)
*Галузеві соц теорії вивчають механізми життєдіяльності та функціонування соц спільнот у певних сферах суп життя (соц культурі, освіти, політики, гром думки)
Функції соціології.
1)Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві . Призначена прикладна соціологія для забезпечення надійної соціальної інформації про різні соціальні процеси.
2)Практично-перетворювальна функція: забезпечує розробку прогнозів, рекомендацій у вирішенні тих чи інших соціальних проблем, аж до рівня трудового колективу. 3)Інформаційна функція методи та технології цієї науки дають змогу отримання найрізноманітнішої соціальної інформації відносно всіх сфер діяльності суспільства. 4)Критична функція - формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини
5)Описова функція - Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг
6)Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів.
7)Перетворювальна – висновки, рекомендації соціологів служать для вироблення певних соціальних рішень.
8)Світоглядна функція формує погляди людей на соціальні процеси, дає теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності
Теорія середнього рівня ( англ. middle-range theory ) Складається з перевіряються узагальнень, що з'єднують теорію з практикою. Ідея полягає в тому, що необхідно розробляти теорії, виходячи з обмежених соціальних явищ; ці теорії будуються як узагальнені, пов'язані в логічну систему, висловлювання. Ці теорії повинні будуватися відповідно до емпіричними дослідженнями, перевірятися на практиці. Термін був введений американським соціологом Мертоном в 1947 році. Якщо сам Мертон спочатку під теоріями середнього рівня розумів лише теорію ролей, теорію девіантної поведінки, то згодом теорії середнього рівня стали співвідносити зі спеціальними, галузевими (приватними) соціологічними теоріями.
На основі теорій середнього рівня можна створювати і більш широкі теорії, але для цього треба, щоб ці теорії середнього рівня були співвіднесені між собою. Функцію співвіднесення виконує парадигма, яка включає в себе базові теоретико-методологічні посилки і деякий набір базових понять. Парадигма задає певний загальний концептуальний апарат. Для теорії середнього рівня Мертон вибрав парадигму функціонального аналізу, яка описана у нарисі "Явні та латентні функції".
