14. Формальна соціологія г.Зіммеля

Засновник формальної соціології, представник “філософії життя”. Наполягав на протилежності законів природи і суспільства, оскільки “життя” розумілося ним як процес “творчого становлення”, невичерпний раціональними засобами і що осягається інтуїтивно. “Переживання життя” об'єктивувалося в багатообразних формах культури. “Трагедія життя” - суперечність між творчістю і застиглими формами культури.

З. вважав, що над світом конкретного буття підноситься мир ідеальних цінностей - чиста форма, що фіксує стійкі, універсальні риси соціальних явищ.. Чиста форма - це відносини індивідів ізольовані від конкретних мотивів і інших психологічних актів. В центрі уваги соц. концепції З. знаходяться “людські взаємодії” опосередковані формами усуспільнення (культурою). З. називав соціологію “геометрією соціальної взаємодії”, представляючи її як формально-логічну суспільну теорію. Проявами людської взаємодії З. рахував підпорядкування і панування, спеціалізацію і диференціацію функцій в процесі діяльності, явища конфлікту і суперництва, утворення партій і так далі. Формами взаємодії є асоціація і дисоціація. Асоціація індивідів припускає їх права і обов'язки, тому суспільство З. розглядав як систему відносин, здатну обуславлівать обов'язку індивідів.Процесам асоціації протистоять процеси дисоціації, що виливаються в конфлікт. Вищою формою конфлікту є конфлікт між творчістю і культурою, обуславлівающий обов'язки і обмеження свободи індивіда в асоціації.

3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.

Соціологія – наука комплексна, у ній виділяють 2 напрямки:

1)прикладна (вивчає конкретні соц події і факти за допомогою опитування, спостереження, експерименту…..

2)теоретична (виробляє соц теорії про становлення і діяльність соц спільнот, механізми їх життєдіяльності і функціонування.

В межах теоретичної соц виділяють:

*Загальні соц теорії - багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз*яснення та інтерпретації загальгних аспектів соціального розвитку суспільства.

*Спец соц теорії – досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соц спільнот (соц особистості, сімї, молоді, міста, села..)

*Галузеві соц теорії вивчають механізми життєдіяльності та функціонування соц спільнот у певних сферах суп життя (соц культурі, освіти, політики, гром думки)

Функції соціології.

1)Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві . Призначена прикладна соціологія для забезпечення надійної соціальної інформації про різні соціальні процеси.

2)Практично-перетворювальна функція: забезпечує розробку прогнозів, рекомендацій у вирішенні тих чи інших соціальних проблем, аж до рівня трудового колективу. 3)Інформаційна функція методи та технології цієї науки дають змогу отримання найрізноманітнішої соціальної інформації відносно всіх сфер діяльності суспільства. 4)Критична функція - формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини

5)Описова функція - Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг

6)Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів.

7)Перетворювальна – висновки, рекомендації соціологів служать для вироблення певних соціальних рішень.

8)Світоглядна функція формує погляди людей на соціальні процеси, дає теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності

Теорія середнього рівня ( англ. middle-range theory ) Складається з перевіряються узагальнень, що з'єднують теорію з практикою. Ідея полягає в тому, що необхідно розробляти теорії, виходячи з обмежених соціальних явищ; ці теорії будуються як узагальнені, пов'язані в логічну систему, висловлювання. Ці теорії повинні будуватися відповідно до емпіричними дослідженнями, перевірятися на практиці. Термін був введений американським соціологом Мертоном в 1947 році. Якщо сам Мертон спочатку під теоріями середнього рівня розумів лише теорію ролей, теорію девіантної поведінки, то згодом теорії середнього рівня стали співвідносити зі спеціальними, галузевими (приватними) соціологічними теоріями.

На основі теорій середнього рівня можна створювати і більш широкі теорії, але для цього треба, щоб ці теорії середнього рівня були співвіднесені між собою. Функцію співвіднесення виконує парадигма, яка включає в себе базові теоретико-методологічні посилки і деякий набір базових понять. Парадигма задає певний загальний концептуальний апарат. Для теорії середнього рівня Мертон вибрав парадигму функціонального аналізу, яка описана у нарисі "Явні та латентні функції".