
- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
Опитування - це найбільш поширений і незамінний спосіб отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви, думки, події, результати людської діяльності тощо.
Цей метод є широковживаним не тільки серед соціологів, а й серед журналістів, юристів, лікарів, педагогів, тобто тих, хто працює з людьми. Специфіка соціологічного опитування полягає в тому, що, опитавши певну кількість індивідів і зібравши їхні суб'єктивні думки, дослідник за допомогою спеціальної дослідницької техніки та процедур отримує інформацію про соціально ти-пову думку, виводить осереднену картину дійсності. Застосовуючи метод опитування, соціолог здобуває достовірне, об'єктивне й унікальне знання про певні суспільні процеси.
Мистецтво використання цього методу полягає в тому, щоб чітко уявляти: кому, коли та як ставити запитання, а також зна-ти, яким чином обробити отримані відповіді. Визначний американський соціолог П. Лазарсфельд присвятив проблемам методики опитування наукову працю з виразною назвою "Мистецтво запитувати "Чому?".
Перші згадування про проведення опитувань належать до часів Стародавнього світу. Зазвичай, вони пов'язувалися зі встано-вленням кількості населення, здатного носити зброю та сплачувати податки. Становлення опитування як наукового методу здобут-тя інформації припадає на кінець XIX ст. Саме в цей період відбуваються масові переписи населення, ведеться облік урожаїв, худо-би, землі, засобів виробництва, збирається інформація з моральної статистики тощо.
Існує два основних типи опитувальних методів: анкетне опитування (анкетування) та інтерв'ю.
Анкетне опитування -"метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респондентом здійс-нюється за допомогою анкети.
Анкета - основний документ у анкетному опитуванні - це впорядкований певним чином перелік питань, за допомогою яких збирається первинна інформація.
Як підкреслюють фахівці, побудова анкети вимагає особливого мистецтва від соціологів. Логіка поставлених у ній запитань має відповідати основним цілям дослідження та слугувати зібранню тієї інформації, що перевіряє гіпотези, висунуті програмою дослідження.
Виділяють такі різновиди анкетного опитування:
• анкетування індивідуальне - вид анкетування, що не передбачає спільності місця та часу при заповненні анкети для всієї сукупності респондентів;
• анкетування групове — вид анкетування, котрий передбачає одночасне заповнення анкети групою людей, зібраною в од-ному приміщенні;
• поштове анкетування — вид анкетування, який передбачає розповсюдження анкети поштою та очікування її повернення після заповнення респондентом;
• пресове анкетування (в ЗМІ) - вид анкетування, що адресується специфічному контингенту: читачам газети, слухачам ра-діо, телеглядачам;
• експертне анкетування - вид анкетування спеціалістів-фахівців з проблеми, що є предметом вивчення.
Процесу складання анкети має передувати етап ґрунтовного вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми. Існу-ють також окремі правила, методичні вимоги щодо послідовності питань в анкеті (про це детально див. нижче), а також організа-ційно-технічні процедури проведення анкетування.
Основні етапи анкетного опитування:
а) підготовчий етап — пов'язаний з розробкою програми опитування, складанням анкети, її тиражуванням, виробленням ін-струкцій для анкетерів і респондентів тощо;
б) оперативний етап - пов'язаний із безпосереднім анкетуванням респондентів;
в) підсумковий етап - пов'язаний з обробкою та аналізом анкетування.
Іншим типом опитування є інтерв'ю. Інтерв'ю - це метод здобуття соціологічної інформації, що полягає в безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента.
Виділяють такі різновиди інтерв'ю:
• фіксоване (стандартизоване) - різновид інтерв'ю, що суворо регламентований питальником;
• фокусоване - різновид інтерв'ю, при якому респондента заздалегідь знайомлять із проблематикою бесіди;
• вільне (нестандартизоване, неформалізоване) - різновид інтерв'ю, у якому тему визначено заздалегідь, а інтерв'юер має пе-вну свободу при веденні бесіди.
• квазі-інтерв'ю у фокус-групах - ретельно спланована дискусія, націлена на збір думок респондентів за неформальних об-ставин.
Поряд із двома основними типами опитування - анкетуванням та інтерв'ю - існує й такий специфічний його різновид, як со-ціометричне опитування.
Соціометрія - це різновид опитування, спрямований на вимір соціальних дистанцій між членами певної групи. Уперше в со-ціології описав цей метод і використав його практично Я. Морено - американський психіатр та соціальний психолог, представник Колумбійської школи в соціології. Здійснюючи кількісний і якісний аналіз емоційних взаємин у колективі, він сформулював тенде-нції групової міжособистісної взаємодії.
Основним документом у соціометрії є соціометричний тест, мета якого - виміряти ступінь згуртованості-роз'єдна-ності групи, виміряти соціальні відстані між людьми в колективі, що зумовлені відносинами симпатії-антипатії, притягання-відштовхування то-що.
У результаті такого опитування виявляються неформальні лідери в колективі - "зірки", "бажані члени колективу" та "відчу-жені члени колективу". Ця методика дає можливість дослідити стан соціально-психологічного клімату в колективі й виробити практичні рекомендації щодо його поліпшення, її широко застосовують у соціальній психології при вивченні міжособистісних сто-сунків у групах, при виявленні особливих підсистем - групових утворень всередині більш широких груп, при дослідженні нефор-мального лідерства.
Метод опитування не є найуніверсальнішим методом, його доцільно застосовувати, як вважають спеціалісти, у поєднанні з іншими методами — спостереженням, аналізом документів тощо.