29. Гіпотези

Гіпотеза— обґрунтоване припущення щодо пояснення будь-яких фактів, явищ, процесів, причин, чинників та тенденцій їх розвитку, яке потребує емпіричного підтвердження чи спростування.

Розробка гіпотез — центральний момент соціологічного дослідження. Гіпотези можуть бути науковими, тобто ґрунтуватися на відомих теоріях, або такими, що ґрунтуються на повсякденному життєвому досвіді і відіграють роль своєрідної підказки для формулювання справді наукових гіпотез.

До гіпотези ставляться такі вимоги: 1.) наукова обґрунтованість, тобто відсутність тверджень, які суперечили б уже доведеним положенням, фактам; 2.) адекватність досліджуваній проблемі; 3.) можливість емпіричної перевірки, тобто з’ясування з допомогою логічного аналізу, що внутрішньої суперечності нема.

Гіпотези можна класифікувати за різними ознаками. За функціональнимзмістом припущень щодо досліджуваного об’єкта гіпотези поділяють на:

1.) описові —щодо сутнісних якостей об’єктів (класифікаційні), хар-ру зв’язків між об’єктами (структурні), ступеня щільності зв’язків (функціональні);

2.) пояснювальні —щодо причинно-наслідкових залежностей у соціальних процесах та явищах, котрі вивчаються;

3.) прогнозні —містять не тільки припущення відносно фактичного стану предмета й опису причин такого стану, а й припущення, які розкривають тенденції та закономірності розвитку цього об’єкта.

За мірою опрацювання та обґрунтованості гіпотези поділяють на первинні та вторинні. Первинні (робочі) гіпотези формулюють до того, як зібрано емпіричні дані. Вторинні – після.

За характером взаємозумовленості передбачень гіпотези поділяють на гіпотези-причини і гіпотези-наслідки.

26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження

Конкретні соціологічні дослідження в своїй сутності представляють собою цілісну систему теоретичних і емпіричних процедур, що сприяють отриманню нового знання про досліджуваний об'єкт для вирішення конкретних теоретичних і практичних соціальних проблем. Прикладне соціологічне дослідження має ряд етапів:

1. Підготовчий етап. Якість підготовки забезпечує цінність інформації, яка буде отримана в результаті проведеного дослідження. На цьому етапі уточнюється тема, розробляється теоретична концепція, програма дослідження, встановлюється вибірка, розробляються і тиражуються методичні документи для збору інформації, визначається інструментарій дослідження, формуються дослідницькі групи, складаються графіки робіт, проводяться організаційні заходи, вирішуються питання, пов'язані з матеріально-технічним забезпеченням дослідження.

2. Польовий етап або етап збору первинної соціологічної інформації. Пов'язаний зі збором інформації в зоні практичних дій соціолога-отримання інформації від її носіїв-людей: в аудиторіях, на вулицях, у класах, будинках, на виробництві і т.д. Інформація збирається різними способами і інструментарієм, які притаманні соціології та визначені програмою дослідження: за допомогою різних видів опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту.

3. Етап підготовки та обробки інформації. Та інформація, яка отримана на польовому етапі, потребує перевірки та впорядкування. Весь зібраний масив вивчається з точки зору відхилення вибірки від розрахункових параметрів. Процедура перевірки зібраного масиву включає перегляд методичних документів на предмет точності, повноти та якості заповнення та вибракування тих з них, які не відповідають висунутим вимогам.

4. Аналіз інформації і підготовка підсумкових документів або заключний етап. У ході аналізу робляться висновки про підтвердження або спростування гіпотез, виявляються соціальні зв'язки, тенденції, протиріччя, парадокси, нові соціальні проблеми. На цьому ж етапі оформляються результати дослідження. Підсумковий документ залежить від виду дослідження та визначається побажаннями замовника. В якості такого документа виступають: 1) інформаційна довідка, 2) інформаційна записка; 3) аналітична записка; 4) звіт про науково-дослідній роботі.

Аналітична записка і звіт повинні містити висновки та рекомендації щодо вирішення тієї проблеми, вивченню якої було присвячено соціальне дослідження.

Після уточнення теми та визначення виду дослідження на підготовчому етапі розробляється програма дослідження. Це один з найважливіших соціологічних документів. Програма являє собою теоретико-методологічну основу процедур всіх етапів дослідження: збору, обробки і аналізу інформації. Програма, як науковий документ повинна відповідати ряду необхідних вимог.

Програма соціологічного дослідження - це систематизований виклад теоретико-методологічних передумов, загальної концепції дослідницького проекту відповідно до основними цілями і завданнями робиться роботи, методичних і процедурних основ її виконання, висунутих гіпотез і логічно послідовних операцій для їх перевірки.

Основні функції соціологічного дослідження:

— пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

— методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв'язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

— практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

— інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

— управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв'язок між суб'єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об'єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.