- •18. Б. Кістяковський та його проект соціології
- •14. Формальна соціологія г.Зіммеля
- •3.Структура і ф-ї соціології. Теорії середнього рівня.
- •4.Взаємозвязок соціології з соціально-гуманітарними,природознавчими науками.
- •5. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •9.Натуралістичні школи в соціології. (не очень)
- •7.О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •15. Соціологічна система м.Веббера
- •8.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •12. «Соціологізм» Дюркгейма
- •11.Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст. (хреново)
- •13. Соціологічні ідеї Парето
- •17. Генетична соціологія Грушевського
- •16. Українська протосоціологічна думка
- •22. Чиказька школа
- •19. Соціологія політики в. Липинського
- •21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- •20.Соціологія радянського періоду та її криза.
- •23. Франкфуртська школа
- •24.Основні школи і концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •25. Конкретне соціологічне дослідження.
- •29. Гіпотези
- •26. Функції та етапи конкр. Соціол. Дослідження
- •27. Програма соціологічного дослідження
- •28. Предмет соціологічного дослідження, проблема.
- •30. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •31.Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.
- •32. Інтерв’ю як метод соц. Дослідження. Вимоги до інтерв’юера.
- •33. Анкетування як метод соціологічного дослідження
- •39.Проблеми формування вибірки. Методи цілеспрямованої вибірки
- •35.Соціологічне спостереження, його види.
- •36.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •37. Основні методи обробки соціологічної інформації
- •42.Характерні особливості сучасного постіндустріального суспільства.3 періоди в історії поглядів на суспільство 19-20ст.
- •38.Генеральна та вибіркова сукупність. Перехід від об’єкта дослідження до одиниць спостереження. Репрезентативність…
- •40.Поняття про суспільство. Основні теорії і концепції походження суспільства в соціології
- •43.Соціальні факти і явища сучасного суспільства як соц.. Системи(соц..Взаємодії,відносини,звязки)
- •67. Зайнятість у структурі соціально-економічних відносин. Соціально-демографічні проблеми зайнятості
- •41.Cпіввідношення між природою та суспільством
- •49.Соціальна мобільність і її види.
- •57. Економічна соціологія.
- •47.Соціальні страти
- •48.Середній клас в соціальній структурі
- •50.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •51.Особистість в системі соціальних зв’язків. Поняття особистості в соціології.
- •52.Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистості: сутність, етапи, механізми соціалізації.
- •53. Соціальна структура особистості: поняття, елементи.
- •54. Соціальні статуси.
- •55. Детермінація соціальної поведінки.
- •68. Безробіття і соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробітніх
- •61.Економічні відносини.
- •65.Категорії соціології праці: визначеності, вибору, зумовленості
- •66. Праця, її функції та види
- •69. Соціально-трудова мобільність: сутність.Типи,фактор. Плинність кадрів.
- •71. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- •75. Напрямки розуміння націй і націогенезу
- •72. Основні напрямки етносоціології і її характеристика
- •74. Підходи до вивчення походження націй
- •76. Виникнення соціології сім’ї її об’єкт та предмет.
- •73. Етносі нація. Спільне і відмінне. Національно-етнічна структура суспільства. Соціальні характеристики національно-етнічних утворень. Проблеми національних меншин в сучасному суспільстві.
- •82.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- •83. Соціально-демографічна структура суспільства. Демографічна криза європейського суспільства: ознаки, причини, наслідки.
- •85.Особливості соціологічного аналізу культури.
- •84. Соціологія культури у широкому і вузькому значенні. Її зміст і цілі.
- •89. „Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- •87. Поняття культура а характеристика її елементів.
- •90.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу. Поняття громадської думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- •88. Форми та види культури. Загальнолюдська, національна, домантна культури, вивчення різних субкультур в контексті соціологічних досліджень.
19. Соціологія політики в. Липинського
В'ячеслав Липинський (1882-1931 pp.) свої погляди з політичної соціології виклав у таких творах, як "Листи до братів-хліборобів", "Теорія управління" (втрачена), у програмних виступах. В історію України В. Липинський увійшов як фундатор державницької школи, за що його називають "українським Вебером".
Політика - це постійна боротьба, тому основними категоріями політичної соціології є сила, влада, воля. Щоб створювати нові форми політичного життя політик має реалізовувати принцип свободної волі. Політична боротьба в Україні ведеться за право володіти та розпоряджатися землею. Основні тези соціології В. Липинського:
• у суспільному житті відтворюється біологічний закон нерівності й "асиметрії природного життя";
• соціальні верстви, групи та класи органічно виростають із потреб соціального життя;
• соціальні групи беруть на себе функцію організації, захисту й управління;
• народ створює державу для захисту свого права на володіння землею;
• держава потребує господаря, котрим може бути лише монарх (гетьман).
В. Липинський - автор теорії "дідичного" (спадкового) гетьманату як найкращої форми правління для України, прообразом якої для вченого слугує українська держава часів Б. Хмельницького.
Між державою та суспільством існує певна взаємодія, що може набувати різних форм:
- суспільство пригнічує державу;
- держава пригнічує суспільство;
- суспільство та держава співіснують гармонійно.
21.Теоріїсоціальноїстратифікації та мобільності п. Сорокіна.
ПітиримСорокін (1889-1968 pp.) - російсько-американський учений. Він є один ізродоначальниківтеорійсоціальноїстратифікації и соціальноїмобільності. Вінрозробив с-русоціології,їїосновнінапрямки.Запропонувавпоняттясоц.мобільності. Підсоціальноюмобільністювінрозумів, по-перше, перехідіндивідів з однієїсоціальноїгрупи в іншу, по-друге, зникнення тих чиіншихсоціальнихгруп і появуінших, по-третє,зникнення і замінусукупностейпевнихсоціальнихгрупелементарного та кумулятивного характеру. Отже, на думку П. Сорокіна, соц. мобільність — цеперехідіндивідачи соц. об'єктаабоцінності, створеноїчимодифікованоїзавдякидіяльності, з однієїсоціальноїпозиції в іншу.
П. Сорокінвиокремив два основнихтиписоціальноїмобільності — горизонтальну та вертикальну. Горизонтальна мобільністьозначаєперехідіндивіда з одного соціального статусу (соціальноїпозиції) в інший, щорозміщені на одному рівні, коли перший статус еквівалентний другому. Вертикальна мобільністьпов'язана з рухом як угору, так і вниз, тобтобуваєвисхідна і спадна. Соціальнастратифікація – розподілсуспільства на соціальнішари (страти) Стратами називаютьсявеликісукупності людей, якірізняться за своїм становищем у соціальнійієрархіїсуспільства .
П.С назвав групиякіможнавіднести до страт.
Його схема П. Сорокіна в соціології не заперечується і можеслужити теоретичною моделлюстратифікаційноїкартисвітовогорівня. Тому групи людей, яківиділяють для розгляду в данійкраїні, повинніпостати не в застигломувигляді, а в постійномурусі і переміщеннях, якііснують у живому, функціональномусуспільстві. Ціпереміщенняотрималиназву. Соціальнастратифікацію П. Сорокінрозглядає в тісномузв'язку і підвпливомсоціальноїмобільності.
Суспільство, на його думку, є не просто диференційоване на окремігрупи, воноще йієрархізоване. У ньомуоднігрупимаютьбільше прав, привілеїв і переваг, інші – менше. П. Сорокінсформував три системисоціальноїстратифікації – економічну, професійну і політичну .