
- •Матяш Інна Сергіївна біоіндикація поверхневого стоку з міської території (на прикладі м. Черкаси)
- •Дипломна робота
- •5 Курс денної форми навчання нні природничих наук
- •Розділ 1 огляд літератури
- •1.1. Огляд досліджень хімічного складу атмосферних опадів
- •1.2. Особливості утворення поверхневого стоку міста
- •1.3. Екологічні аспекти формування талого та дощового поверхневого стоку міста
- •Середні концентрації забруднюючих речовин в період сніготанення, мг/л
- •Середня концентрація забруднюючих речовин в дощовому стоці в літній період, мг/л
- •Основні забруднюючі компоненти поверхневого стоку на урбанізованих територіях
- •1.5. Особливості біоіндикації для визначення рівня екологічної безпеки урбанізованих територій
- •Розділ 2 матеріали та методика дослідження
- •2.1. Природно-кліматичні умови району дослідження
- •2.2. Екологічна ситуація в м. Черкаси
- •2.3. Методика проведення дослідження
- •Розділ 3 результати досліджень
- •3.1. Фітотоксичність снігу на території м. Черкаси
- •3.2. Фітотоксичність дощової води на території м. Черкаси
- •3.3. Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси
- •Розділ 4 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Мета і завдання дотримання положень з охорони праці
- •4.2. Нормативно-правова база
- •4.3. Правила та техніка безпеки під час проведення еколого-ботанічних досліджень
- •Загальні положення дотримання правил пожежної безпеки в приміщеннях
- •Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а
2.2. Екологічна ситуація в м. Черкаси
Кліматичні умови (мала кількість днів з опадами; мала кількість днів із сніговим покривом; низькі швидкості вітру; часті застої повітря та інше) дуже слабо стимулюють процеси самоочищення, що сприяє підвищеному атмосферному забрудненню [20]. Стан навколишнього середовища у місті загалом характеризується як стабільний. Комплексний індекс забрудненості приблизно дорівнює середньому забрудненню у містах України. За даними постійних спостережень 2012 року у місті зменшились середньомісячні та максимальні концентрації по діоксиду та оксиду азоту, сірководню – у другому півріччі. По аміаку найбільші середньомісячні концентрації зафіксовані у липні, серпні та вересні. Спостерігалось збільшення максимальних концентрацій по пилу в літній період у зв’язку із недостатньою кількістю опадів та підвищенням природної запиленості при відкритому ґрунті. Основними джерелами забруднення міста є ТОВ “Черкаський деревообробний комбінат”, ТОВ “Черкаська продовольча компанія”, ПАТ “Азот”, ПАТ “Черкаська ТЕЦ”, підприємства машинобудівного та авторемонтного комплексу, а також автотранспорт. За даними статуправління міста від стаціонарних джерел забруднення викиди від двооксиду сірки складають 28,8%, оксиду вуглецю – 22%, тверді домішки – 18,1%, двооксид азоту – 15%, леткі органічні сполуки – 5%. У структурі автотранспортних викидів частка оксиду вуглецю – 79%, вуглеводнів – 14%, оксиду азоту – 6%, решта – важкі метали та інші [37].
Тому необхідно приділяти увагу циркуляції викидів, зумовлених роботою автомобільного транспорту.
При цьому на території міста можна виділити ділянки і зони, які сприяють перерозподілу забруднень від автомобільного транспорту [35]:
1. Зони основного руху повітряних мас з циркуляційним типом переміщення забруднення. Це основні найбільші автомобільні магістралі міста. У м. Черкаси це бульвар Шевченка, вул. Смілянська, вул. Сумгаїтська, вул. Ільїна, вул. Чорновола, вул. Героїв Сталінграду.
2. Вітрові коридори, які сприяють вільному переміщенню повітряного потоку по території. До них відносяться всі автодороги, які зорієнтовані на місцевості в широтному напрямку.
3. Зони вуличних каньйонів. Це відносно вузькі дорожні ділянки із щільною забудовою і наявністю периметральної забудови, яка формує зони акумуляції забруднюючих речовин. В Черкасах до таких відносяться майже всі вулиці центральної частини міста.
Тенденція зміни середнього рівня забруденння атмосферного повітря за останні 5 років характеризувалась зниженням по оксиду азоту у Південно-Західному районі, по аміаку та формальдегіду по всьому місту. По іншим домішкам спостерігається незначне збільшення. Щодо важких металів збільшення відбувається тільки по залізу та цинку [37].
Найбільш забрудненими залишаються мікрорайони “Дніпровський” та “Хімселище”. Стан мікрорайону “Хімселище” обумовлений близьким розташуванням до ПАТ “Азот”. Подальше зменшення вмісту шкідливих газів в повітрі завдячує зупинці хімічного підприємства “Хімволокно” та зменшенні потужності інших заводів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Перелік пріоритетних забруднюючих речовин атмосферного повітря м. Черкаси
Речовина |
Критерій пріоритетності* |
Сірководень |
ПВ, П, НВ |
Діоксид азоту |
ПВ, НВ, ЕРА, КЄТ |
Діоксид сірки |
ПВ, НВ, ЕРА, КЄТ |
Аміак |
ПВ, П, НВ |
Марганець |
ПВ, НВ |
Сірковуглець |
ПВ, П, НВ |
Формальдегід |
ПВ, П, НВ, КВ, ЕРА |
Оксид вуглецю |
ПВ, НВ, ЕРА, КЄТ |
1 Примітка: ПВ – речовина, виявлена у складі промислових викидів; П- постійне перевищення ГДК в атмосферному повітрі міста; НВ – високий ранг неканцерогенної активності; КВ – високий ранг канцерогенної небезпеки; ЕРА – речовина належить до короткого списку основних речовин, що забруднюють атмосферне повітря міст; КЄТ – речовина входить до списку пріоритетних забруднюючих речовин, укладеного Комісією європейського товариства.