
- •Матяш Інна Сергіївна біоіндикація поверхневого стоку з міської території (на прикладі м. Черкаси)
- •Дипломна робота
- •5 Курс денної форми навчання нні природничих наук
- •Розділ 1 огляд літератури
- •1.1. Огляд досліджень хімічного складу атмосферних опадів
- •1.2. Особливості утворення поверхневого стоку міста
- •1.3. Екологічні аспекти формування талого та дощового поверхневого стоку міста
- •Середні концентрації забруднюючих речовин в період сніготанення, мг/л
- •Середня концентрація забруднюючих речовин в дощовому стоці в літній період, мг/л
- •Основні забруднюючі компоненти поверхневого стоку на урбанізованих територіях
- •1.5. Особливості біоіндикації для визначення рівня екологічної безпеки урбанізованих територій
- •Розділ 2 матеріали та методика дослідження
- •2.1. Природно-кліматичні умови району дослідження
- •2.2. Екологічна ситуація в м. Черкаси
- •2.3. Методика проведення дослідження
- •Розділ 3 результати досліджень
- •3.1. Фітотоксичність снігу на території м. Черкаси
- •3.2. Фітотоксичність дощової води на території м. Черкаси
- •3.3. Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси
- •Розділ 4 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Мета і завдання дотримання положень з охорони праці
- •4.2. Нормативно-правова база
- •4.3. Правила та техніка безпеки під час проведення еколого-ботанічних досліджень
- •Загальні положення дотримання правил пожежної безпеки в приміщеннях
- •Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а
3.2. Фітотоксичність дощової води на території м. Черкаси
Основними забруднюючими компонентами поверхневого стоку, що формується на урбанізованих територіях, є продукти ерозії ґрунту, що змиваються з газонів і відкритих ґрунтових поверхонь: пил, побутове сміття, компоненти дорожніх покриттів і будівельних матеріалів, що зберігаються на відкритих складських майданчиках, що вимиваються, а також нафтопродукти, що потрапляють на поверхню водозбору в результаті несправностей автотранспорту та іншої техніки.
Другий пік збільшення концентрації забруднюючих речовин, що надходять з поверхневим стоком з урбанізованих територій припадає на період формування дощового зливового стоку в теплий період року.
Результати проб дощу, відібраних нами протягом 2013 року мають різний вплив на схожість насіння редису і пшениці (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (31 березня 2013 року)
Місце відбору проб |
Схожість насіння, % до контролю |
|
редис |
пшениця |
|
Контроль (водопровідна вода) |
100% |
100% |
Мікрорайон “Митниця” |
107,8% |
109,5% |
Мікрорайон ”Дахнівка” |
89,2% |
97,2% |
Центр міста |
82,1% |
83,9% |
Південно-Західний район |
89% |
101,5% |
Хімселище |
74,1% |
90,6% |
Доволі високими були показники схожості насіння у мікрорайоні ”Митниця” (107,8% у редиски і 109,5% у пшениці), що можна пояснити відсутністю забруднювачів безпосередньо на цій території. Показники проб з мікрорайону ”Дахнівка” (редис 89,2% і пшениця 97,2%) показали різну схожість, ймовірно, пояснюється погодними умовами березня, які були дуже контрастними, “хвилі тепла” чергувалися з “хвилями холоду” на фоні посилених вітрів, частих опадів у вигляді дощу. Результати схожості насіння з мікрорайону “Хімселище” (редис 74,1% і пшениця 90,6%) показали, що є істотні відмінності між складом атмосферних опадів, що випали в районі підприємств міста – значить є суттєві відмінності в технологічних процесах підприємств. Показники схожості з Південно-Західного району (редис 89% та пшениця 101,5%) ймовірно пояснюються межуванням з невеликими за розмірами промисловими об’єктами. Найнижчі показники схожості насіння (редис 82,1% і пшениця 83,9%) зафіксовано у пробі з центру міста. Вважаємо, що це спричинено значним забрудненням не лише викидами автотранспорту, а й зношеними покришками та власне самим асфальтним покриттям.
По-різному забрудненість території впливала на схожість насіння відібраних нами проб протягом 2014 року, що наведено у табл. 3.6.
Таблиця 3.6
Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (15 квітня 2014 року)
Місце відбору проб |
Схожість насіння, % до контролю |
|
редис |
пшениця |
|
Контроль (водопровідна вода) |
100% |
100% |
Мікрорайон “Митниця” |
74% |
112,3% |
Мікрорайон ”Дахнівка” |
107,6% |
97,6% |
Центр міста |
74% |
107,3% |
Південно-Західний район |
89% |
121% |
Хімселище |
89% |
115,5% |
Показники схожості насіння були доволі високими у мікрорайоні “Дахнівка” (107,6% у редису та 97,6% у пшениці). В порівнянні з іншими місцями відбору проб він характеризується, як помірно чистий мікрорайон міста. У місцях перехрестя автомагістралей з промисловими вузлами має місце накладання фону забруднення від викидів транспортних засобів на фон промислових підприємств з Південно-Західного району і мікрорайону “Хімселище” (89% і 89% у редису та 121% і 115,5% у пшениці), що пояснюється впливом автотранспорту, а також розташуванням підприємства поблизу місця відбору проб на придорожніх смугах. Результати схожості насіння з мікрорайону “Митниця” і центру міста (74% і 74% у редису та 112,3% і 107,3% у пшениці). Пояснюється це тим, що у цих місцях відбору проб переважають зони багатоповерхової забудови з асфальтованими вулицями та інтенсивним транспортним навантаженням, тобто для “вимивання” забруднюючих речовин із ґрунту, дорожнього полотна, з дахів будівель і змиву з газонів достатньо 10–15 хвилин інтенсивного випадіння атмосферних опадів.