1.6. Фактори ризику виникнення стресу співробітників овс

Виняткова складність завдань і функцій органів внутрішніх справ у цілому й міліції зокрема диктує високі вимоги до професійної підготовленості кожного їхнього співробітника. Діяльність співробітників міліції робить на них зворотний вплив як на суб'єктів цієї діяльності, розвиваючи їхнього знання, навички, уміння й здатності, формуючи певні характерологические якості.

Умови, у яких протікає життєдіяльність співробітника органів внутрішніх справ, часто по праву називають екстремальними й стимулюючий розвиток стресу. Це зв'язано з багатьма факторами й погрозами, у тому числі політичними, інформаційними, соціально-економічними, екологічними, природними. Нерідко нервово-психічні перевантаження збільшуються нерегулярною зміною умов праці, порушеннями звичного режиму добової життєдіяльності, змушеним відмовою від звичайного для багатьох людей відпочинку, що найчастіше приводить до розвитку стійких станів психічної напруженості, емоційної нестійкості, надлишкової фрустрірованості, появі невротичних реакцій, психосоматичних функціональних розладів.

Останнім часом відзначається зростаючий інтерес до досліджень в області професійного стресу у зв'язку з його впливом на працездатність, продуктивність, якість життя, здоров'я працівника.

Серед стресів, що виникають у трудовій діяльності, розрізняють наступні їхні види: робочий, професійний, організаційний^.

Робочий стрес виникає через причини, пов'язаних з роботою, - її місця, часу, умов. Причини професійного стресу пов'язані із професією, родом або видом діяльності. Негативний вплив на суб'єкта особливостей організації, у якій він працює, приводить до виникнення організаційного стресу [27; 60].

Слід зазначити, що професійний стрес характеризується не тільки негативним впливом на ефективність праці. Він позначається на всім житті людини, змінюючи його психічний і соматичний стан, приводячи до втрати здоров'я, психологічним проблемам і особистісним трансформаціям.

При вивченні професійних стресів повинні враховуватися два аспекти їхньої змістовної характеристики - процесуальний і причинно-наслідковий. Будь-яка професійна діяльність може породжувати психологічні причини розвитку стресу, так само як будь-який психологічний стрес внутріособистісної й міжособистісної природи знаходить своє відбиття в поведінкової, у тому числі й трудовий, активності людини.

Серед причин розвитку професійного стресу можна виділити безпосередні й головні. Безпосередньою причиною служить подія, прямим наслідком якого є розвиток психічної напруженості й стресу (наприклад, складність або небезпека робочого завдання, виникнення проблемної ситуації, пов'язаної з погрозою для здоров'я й життя, дефіцит часу й ін.). Безпосередні причини стресу в більшості випадків пов'язані з екстремальністю змісту й умов трудової діяльності. Головною причиною виникнення стресу є індивідуальні (психологічні, фізіологічні, професійні) особливості суб'єкта праці. Також виділяють групу додаткових факторів життя й діяльності індивіда, що супроводжують причинам, які привертають до виникнення професійного стресу й збільшують його.

Одним з наслідків професійних стресів може стати розвиток «вигоряння». Синдром «вигоряння» ставиться до числа маловивчених феноменів особистісної деформації і являє собою багатомірний конструкт, набір негативних психологічних переживань, пов'язаних із тривалими й інтенсивними міжособистісними взаємодіями з високою емоційною насиченістю або когнітивною складністю.

Під професійним вигорянням розуміється відповідна реакція на тривалі професійні стреси міжособистісних комунікацій, що включає в себе три компоненти: емоційне виснаження, деперсоналізацію й редукування персональних (професійних) досягнень [13; 11].

Синдром «вигоряння» найбільш характерний для представників комунікативних професій, тобто професій системи «людина-людина», до яких відносять і співробітників органів внутрішніх справ.

Емоційне виснаження розглядається як основна складова «вигоряння» і проявляється в зниженому емоційному тлі, байдужості або емоційному перенасиченні.

Деперсоналізація являє собою тенденцію розвивати негативне, бездушне, цинічне відношення до реципієнтів. Вона позначається в деформації відносин з іншими людьми. Контакти стають знеособленими й формальними. В одних випадках може бути підвищення залежності від навколишніх, в інші - посилення негативізму, цинічності установок і почуттів стосовно реципієнтів.

Редукування персональних досягнень проявляється в зниженні впевненості у своїй компетентності, невдоволенні собою, зменшенні цінності своєї діяльності, заниженні своїх професійних досягнень і успіхів, негативізмі стосовно службових достоїнств і перспектив, обмеженні своїх можливостей, обов'язків стосовно інших. У результаті подібних відчуттів виникає впевненість у власній неспроможності, з'являється байдужність до роботи.

Таким чином, у сфері професійної діяльності співробітників міліції стресові стани, крім погрози здоров'ю, а часто й життя людини, істотно знижують успішність і якість виконання роботи, а також можуть мати цілий ряд небажаних соціально-економічних і соціально-психологічних наслідків: підвищення плинності кадрів, зниження задоволеності працею, деформацію особистісних і характерологічних якостей людини. Тому пошук шляхів запобігання професійних стресів для збереження психічного й фізичного здоров'я, оптимізації функціонального стану працюючої людини стає зараз одним з найбільш важливих напрямків прикладної психології.

Висновок до першого розділу

1. Визначено, що одним з найпоширеніших у наші дні видів афектів є стрес. Він являє собою стан надмірно сильної й тривалої психологічної напруги, що виникає в людини, коли його нервова система одержує емоційне перевантаження. Стрес дезорганізує діяльність людини, порушує нормальний хід його поводження. Стреси, особливо якщо вони часті й тривалі, впливають не тільки на психологічний стан, але й на фізичне здоров'я людини. Тому важливим фактором якісної життєдіяльності є стресостійкість

2. Доведено, що стресостійкість людини - уміння переборювати труднощі, придушувати свої емоції, проявляючи витримку й такт. Стресостійкість визначається сукупністю особистісних якостей, що дозволяють людині переносити значні інтелектуальні, вольові й емоційні навантаження, обумовлені особливостями професійної діяльності, без особливих шкідливих наслідків для діяльності, що оточують і свого здоров'я.

3. Теоретично обгрунтовано, що у виникненні й плині стресу виявляються три взаємодіючих ланки: 1) оцінка стресогеної події, у якій нерідко зіштовхуються емоції й розум; 2) фізіологічні й біохімічні реакції на саму подію й на його оцінку; 3) дія, поведінкові реакції, спрямовані на усунення причин і наслідків стресу й маючою метою уникнути його в майбутньому. Стрес викликає, насамперед, активацію симпатичної нервової системи. Така активація відбувається рефлекторно при будь-якім емоційному порушенні, необов'язково негативному.

4. Виявлено, що на формуванні різних видів стресу впливають як специфічні для конкретної соціальної категорії стресори, так і відповідні середовище умови (Л. Ланг, Ю.А. Олександрівский) Термін «стрес» і його розшифровка спочатку були викладені Г. Сєльє , що показав незалежність процесу пристосування від характеру роздратування або навантаження. Відповідно до системного підходу, у наш час, стрес вивчається з позицій фізіологічного, психологічного, і поведінкового рівнів. Одна з перших таких спроб була почата Р. Лазарусом. В.Э. Мільмана (1980), що розглядає стрес, як функцію двох факторів: величини потреби в досягненні й суб'єктивній оцінці ймовірності досягнення .

5. Розглянуто, що співробітники ОВС при виконанні службово-бойових завдань піддається впливу значного числа несприятливих стрес факторів, різних по своїй природі, формам прояву, характеру впливу й т.д. Психофізіологічний відбір є складовою частиною професійного відбору, що передбачає оцінку придатності з комплексу інформативних показників для виконання певної діяльності . Психологічний відбір має сенс, якщо існує можливість прогнозу ефективності професійної діяльності за результатами психологічного обстеження. Саме прогноз дозволяє використати психологічні дані для відбору найбільш перспективних або відсівання малоперспективних кандидатів на службу в правоохоронні органи. У професійній діяльності співробітників ОВС стресові ситуації можуть створюватися динамічністю подій, необхідністю швидкого ухвалення рішення, неузгодженістю між індивідуальними особливостями, ритмом і характером діяльності.

6. Доведено, що факторами, що сприяють виникненню емоційного стресу в цих ситуаціях, можуть бути недостатність інформації, її суперечливість, надмірне розмаїтість або монотонність, оцінка роботи як перевищуючої можливості індивідуума по обсязі або ступеню складності, суперечливі або невизначені вимоги, критичні обставини або ризик при ухваленні рішення.