50

Відповіді на питання дек

Спеціальність: 5. 01010201 початкова освіта

Кваліфікація: вчитель початкових класів

Питання № 1

Основні законодавчі акти України з ОП. законодавство України про охорону праці: Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про охорону здоров’я», Закон України «Про пожежну безпеку».

Законодавчими актами, що визначають основні положення з питань ОП, є загальні закони України а також, спеціальні законодавчі акти.

До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці, належать:

• Конституція України;

Закони України :

• «Про охорону праці»;

• «Про охорону здоров’я»;

• «Про пожежну безпеку»;

• «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист»;

• «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

• «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

• Кодекс законів про працю (КЗпП).

До спеціальних законодавчих актів з ОП відносяться:

• НПАОП;

• Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці;;

• Будівельні норми та правила;

• Санітарні норми…

Конституція України – питанням охорони праці присвячено статті 43, 45, 46.

Стаття 43 – «кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується», «кожен має право на належні. Безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом», «використання праці жінок та неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється».

Стаття 45 – «кожен має право на відпочинок (щотижневий відпочинок, оплачувана щорічна відпустка, встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій, скорочення тривалості роботи у нічний час)

Стаття 46 – «громадяни мають право на соціальний захист. Що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом».

Закон України «про охорону праці» - був прийнятий Верховною радою України 14 жовтня 1992 року, переглянутий і затверджений президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 року.

Він складається з преамбули та 9 розділів.

Розділ І «Загальні положення»:

- ст 1 - наводяться визначення понять «охорона праці», «роботодавець», «працівник»;

- ст 2 - окреслюються межі дії цього Закону;

- ст 4 - основні принципи державної політики в галузі ОП.

Розділ ІІ «гарантії прав громадян на ОП»:

- права на ОП під час укладання трудового договору;

- права працівників на ОП під час роботи (умови праці, безпека технологічних процесів, стан колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови, право працівника відмовитися від дорученої роботи якщо це загрожує його життю та здоров’ю…);

- права працівників на пільги та компенсації за важки та шкідливі умови праці ( безоплатне лікувально - профілактичне харчування, газована солона вода, право на оплачувані перерви санітарно – оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу. додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги та компенсації…);

- забезпечення працівників спецодягом. Іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;

- відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті ( здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно до законодавства України. Роботодавець може за власний кошт здійснювати потерпілим та членам сімей відшкодування додаткові виплати відповідно до трудового чи колективного договору);

- обов’язкові медичні огляди.

Розділ ІІІ «Організація охорони праці»:

Ст 15 - йдеться про створення на підприємстві служби охорони праці;

Ст 18 - усі працівники при прийнятті на роботу повинні проходити інструктаж, навчання та перевірку знань з питань ОП , правил надання першої медичної допомоги.

Ст 19 - говориться про фінансування охорони праці (здійснюється роботодавцем), для підприємств які використовують найману працю незалежно від форм власності – 0,5% від суми реалізованої продукції, для підприємств що фінансуються з державного або місцевого бюджетів - 0,2 % від фонду оплати праці.

Розділ ІV “Стимулювання охорони праці»

Ст 25 – економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запроваджені заходів щодо підвищення рівня безпеки праці (згідно з трудовим договором).

Ст 26 – відшкодування збитків за порушення правил охорони праці – державним, юридичним та фізичним особам – згідно з діючим законодавством; витрати на рятування потерпілих під час аварії та ліквідацію ії наслідків, на розслідування причин… відшкодовує роботодавець.

Розділ V «Нормативно – правові акти з охорони праці»

До них належать правила, норми, регламенти, стандарти, інструкції та інші документи обов’язкові для виконання.

Розділ VІ «Державне управління охороною праці»

Ст 32 - визначає органи державного управління охороною праці та їх компетенцію (Кабінет міністрів; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Ст 33 - з метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце - прем’єр – міністр України

Ст 34, 35. 36 - містять положення про повноваження місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Розділ VІІ «Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці»:

Ст 38 - державний нагляд ( держгірпромнагляд, державний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки, управління пожежної охорони МНС України, санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України);

Ст 39 – 40 - права та відповідальність, а також соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

Ст 41 - громадський контроль.

Розділ VІІІ «Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці»:

Ст 43 - штраф, максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридично чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від сплати штрафу зараховуються до Державного бюджету;

Ст 44 - дисциплінарна (відповідно до ст 147 КЗпП – догана, сувора догана, звільнення з роботи) , адміністративна ( у вигляді грошового штрафу, максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати, наступає з 16 років) , матеріальна (накладається лише за дійсну шкоду заподіяну підприємству, обмежується певною частиною заробітної плати і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди) та кримінальна відповідальність (настає, якщо порушення вимог законодавства ті ін. НПАОП спричинило небезпеку для життя або здоров’я громадян) визначається в судовому порядку.

Розділ ІХ «Прикінцеві положення».

Питання № 2

Основні положення Закону України «Про охорону праці»

Закон України «про охорону праці» - був прийнятий Верховною радою України 14 жовтня 1992 року, переглянутий і затверджений президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 року.

Він складається з преамбули та 9 розділів.

Розділ І «Загальні положення»:

- ст 1 - наводяться визначення понять «охорона праці», «роботодавець», «працівник»;

- ст 2 - окреслюються межі дії цього Закону;

- ст 4 - основні принципи державної політики в галузі ОП.

Розділ ІІ «гарантії прав громадян на ОП»:

- права на ОП під час укладання трудового договору;

- права працівників на ОП під час роботи (умови праці, безпека технологічних процесів, стан колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови, право працівника відмовитися від дорученої роботи якщо це загрожує його життю та здоров’ю…);

- права працівників на пільги та компенсації за важки та шкідливі умови праці ( безоплатне лікувально - профілактичне харчування, газована солона вода, право на оплачувані перерви санітарно – оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу. додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги та компенсації…);

- забезпечення працівників спецодягом. Іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;

- відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті ( здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно до законодавства України. Роботодавець може за власний кошт здійснювати потерпілим та членам сімей відшкодування додаткові виплати відповідно до трудового чи колективного договору);

- обов’язкові медичні огляди.

Розділ ІІІ «Організація охорони праці»:

Ст 15 - йдеться про створення на підприємстві служби охорони праці;

Ст 18 - усі працівники при прийнятті на роботу повинні проходити інструктаж, навчання та перевірку знань з питань ОП , правил надання першої медичної допомоги.

Ст 19 - говориться про фінансування охорони праці (здійснюється роботодавцем), для підприємств які використовують найману працю незалежно від форм власності – 0,5% від суми реалізованої продукції, для підприємств що фінансуються з державного або місцевого бюджетів - 0,2 % від фонду оплати праці.

Розділ ІV “Стимулювання охорони праці»

Ст 25 – економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запроваджені заходів щодо підвищення рівня безпеки праці (згідно з трудовим договором).

Ст 26 – відшкодування збитків за порушення правил охорони праці – державним, юридичним та фізичним особам – згідно з діючим законодавством; витрати на рятування потерпілих під час аварії та ліквідацію ії наслідків, на розслідування причин… відшкодовує роботодавець.

Розділ V «Нормативно – правові акти з охорони праці»

До них належать правила, норми, регламенти, стандарти, інструкції та інші документи обов’язкові для виконання.

Розділ VІ «Державне управління охороною праці»

Ст 32 - визначає органи державного управління охороною праці та їх компетенцію (Кабінет міністрів; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Ст 33 - з метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце - прем’єр – міністр України

Ст 34, 35. 36 - містять положення про повноваження місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Розділ VІІ «Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці»:

Ст 38 - державний нагляд ( Держгірпромнагляд, державний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки, управління пожежної охорони МНС України, санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України);

Ст 39 – 40 - права та відповідальність, а також соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

Ст 41 - громадський контроль.

Розділ VІІІ «Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці»:

Ст 43 - штраф, максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридично чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від сплати штрафу зараховуються до Державного бюджету;

Ст 44 - дисциплінарна (відповідно до ст 147 КЗпП – догана, сувора догана, звільнення з роботи) , адміністративна ( у вигляді грошового штрафу, максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати, наступає з 16 років) , матеріальна (накладається лише за дійсну шкоду заподіяну підприємству, обмежується певною частиною заробітної плати і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди) та кримінальна відповідальність (настає, якщо порушення вимог законодавства ті ін. НПАОП спричинило небезпеку для життя або здоров’я громадян) визначається в судовому порядку.

Розділ ІХ «Прикінцеві положення».

Питання № 3

Основні нормативні документи з безпеки життєдіяльності

Законодавство щодо безпеки життєдіяльності включає прийняті Верховною Радою Закони України: "Про охорону здоров'я", "Про охорону праці", "Про охорону навколишнього середовища", кримінальне законодавство, а також закони України "Про цивільну оборону", "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення", "Про дорожній рух", "Про пожежну безпеку". Не менш важливу роль в ході вивчення безпеки життєдіяльності відіграє Закон України "Про основи національної безпеки", який був прийнятий 19.06.2013 року.

Він визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності

Крім цих правових актів, нормативні документи та їх основні вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності населення містяться в інструкціях, правилах та нормативах, що розроблені (розробляються) як для окремих галузей так і для сфер діяльності людини

Закон України "Про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 р . проголошує, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України .

Право на охорону здоров'я має кожний громадянин України . Це право передбачає достатній життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичне та соціальне обслуговування. Громадяни також мають право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище, санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку, кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь, відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди та ін .

Законодавство про охорону праці складається з Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів

В Законі України "Про охорону навколишнього середовища" проголошується, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є встановлення відносин в галузі охорони, використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської діяльності на довкілля. Закон наголошує на підвищенні екологічної культури населення, а також підготовку кваліфікованих фахівців через обов'язкову освіту і виховання у сфері охорони навколишнього природного середовища в навчальних закладах.

В законі вказується на те, що кожний громадянин України має право на безпечне для нього життя і здоров'я в навколишньому природному середовищі, отримання екологічної освіти, участь у роботі громадських екологічних формувань

У Законі визначено заходи щодо забезпечення екологічної безпеки, а також природні території та об'єкти, що підлягають окремій охороні (природно-заповідний фонд, курортні та лікувально-оздоровчі зони тощо) Для фінансування заходів з охорони довкілля створено державний і регіональний фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно із Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" регулюються суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні

В статті 1 цього закону визначено, що санітарне та епідемічне благополуччя населення - оптимальні умови життєдіяльності, що забезпечують низький рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров'я населення факторів навколишнього середовища, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань

У статті 4 проголошені права громадян, які мають право на безпечні для здоров'я і життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побут, відпочинок та навколишнє природне середовище, участь у розробці, обговоренні та громадській експертизі проектів програм і планів забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, внесення пропозицій з цих питань до відповідних органів, відшкодування шкоди, завданої їх здоров'ю внаслідок порушення підприємствами, установами, організаціями, громадянами санітарного законодавства та ін

Закон України "Про цивільну оборону" стверджує, що кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування

Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорону навколишнього природного середовища

Закон України "Про пожежну безпеку" визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, що є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя і здоров'я людей. Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників Керівники підприємств, незалежно від форми власності, зобов'язані розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки У загальноосвітніх, професійних і вищих навчально-виховних закладах організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також дій на випадок пожежі

Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" направлений на забезпечення захисту здоров'я, життя та майна людей від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю а також у випадках радіаційних аварій, шляхом виконання запобіжних та рятувальних заходів і відшкодування збитків В законі розглядаються також питання щодо заходів забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, які містяться в продуктах харчування, продовольчій сировині та питній воді, - проголошені права людини на забезпечення захисту від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань .

Верховною Радою України також прийняті важливі закони, що стосуються радіаційної безпеки населення: закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (від 8 лютого 1995 року) та закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" (від 30 червня 1995 року) .

Питання № 4

Пільги і компенсації за важки та шкідливі умови праці

Закон України «Про охорону праці» ( р.ІІ ст. 7) передбачає права працівника на пільги і компенсації за наявності на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Зокрема, він забезпечується безоплатним:

• лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами (перелік виробництв, професій та посад, робота на яких дає право на безоплатне лікувально-профілактичне харчування у зв’язку з небезпечним і шкідливими умовами праці, затверджений Міністерством праці і соціальної політики);

• у разі роз’їздного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання відповідних продуктів для покращення стану здоров’я ;

• в гарячих цехах працівники забезпечуються газованою солоною водою (так як при виконанні роботи в умовах високої температури відбувається інтенсивне потовиділення, за якого організм втрачає воду і мінеральні речовини, що негативно відбивається на психо – фізіологічному стані працівника);

• мають право на оплачувані перерви санітарно – оздоровчого призначення;

• скорочення тривалості робочого часу (до 36 годин);

• додаткову оплачувану відпустку;

• пільгову пенсію;

• оплату праці у підвищеному розмірі.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніше як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

Питання № 5

Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Інструктажі з питань охорони праці для вчителів початкової школи

Обсяги, зміст навчання та форми перевірки знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності учнів загальноосвітнього навчального закладу визначаються навчальними планами і програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

У загальноосвітньому навчальному закладі під час уроків з трудового навчання, фізичного виховання, хімії, фізики, біології, інформатики, допризовної підготовки з учнями проводяться інструктажі з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності.