7. Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації

Організаційно інформаційні технології реалізуються у двох варіантах: централізованого оброблення інформації або розподіленого оброблення інформації.

Розроблення інформаційної технології передбачає виділення у ній технологічних процесів та операцій. Технологічна операція - це комплекс функціонально пов’язаних дій з інформацією та її носіями, які виконуються на одному робочому місці.

Класифікація технологічних операцій

1. За призначенням: виконавські та контрольні операції. Виконавські операції змінюють значення реквізитів або форму подання інформації, а контрольні - перевіряють правильність виконавських операцій.

2. За ступенем автоматизації: ручні, машинно-ручні (автоматизовані) та автоматичні операції.

3. За функціонально-часовими характеристиками: операції збирання та реєстрації інформації; передавання інформації на оброблення; підготовки машинних носіїв; оброблення; видання результатів; розмноження результатів; передавання користувачу.

Технологічний процес оброблення інформації - це сукупність взаємозв’язаних операцій, що здійснюються над інформацією у певній послідовності з використанням певних методів оброблення та інструментальних засобів. Залежно від способу поєднання технологічних операцій у технологічному процесі визначають тип технологічного процесу: операційний, предметний, мішаний.

В операційному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюються одна (частіше) або декілька споріднених операцій з оброблення будь-яких видів інформації.

У предметному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюються одна або декілька (частіше) споріднених операцій з оброблення інформації одного виду.

У разі мішаного типу побудови технологічного процесу частина операцій виконується за операційним типом, а частина - за предметним.

8. Структура економічної інформації

­­Економічна інформація - це сукупність відомостей, пов’язаних з функціонуванням економіки та керуванням нею, тобто з плануванням, обліком, контролем, регулюванням, аналізом на економічних об’єктах, і які (відомості) можна фіксувати, передавати, перетворювати та зберігати.

Структура інформації визначає її будову, виділення у її складі окремих елементів. У контексті процесів керування економічними об’єктами виділяють логічну структуру інформації, а з погляду зберігання даних на носіях - фізичну структуру даних.

Для логічних структур інформації характерне таке виокремлення елементів даних у порядку їх агрегування: символ  реквізит  показник  масив  інформаційний потік  інформаційна база.

Символ - елемент даних, який не має змісту; це елементарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).

Реквізит (атрибут) - це інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Реквізити бувають двох видів: реквізити-основи (реквізити-величини) та реквізити-ознаки. Реквізит-основа розкриває абсолютне або відносне значення реквізиту-ознаки. Реквізити-основи поділяються на кількісні, вартісні, проценти, питомі ваги тощо. Реквізит-ознака відбиває якісні властивості сутності і характеризує обставини господарського процесу.

Економічний показник - це інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-основ та реквізитів-ознак, достатнім для створення елементарного документа (документорядка). Показник характеризує економічний об’єкт з кількісного і якісного боку, наприклад, «Кількість матеріалу певного виду, що надійшла від деякого постачальника на склад підприємства».

Документ (масив даних) - набір взаємопов’язаних даних однієї форми. Прикладом масиву даних є сукупність даних про надходження матеріалів на підприємство від постачальників.

Інформаційний потік - сукупність документів (масивів даних), що стосуються однієї й тієї самої ділянки управлінської роботи.

Інформаційна база - це сукупність інформації, що певним чином організовується, зберігається та контролюється, зафіксованої на носіях ІС. Ця інформація відбиває стан керованого об’єкта і зовнішнього середовища.

Фізичний підхід розуміє виділення структурних одиниць даних залежно від носія даних та способу їх фіксації (одиниці названі у порядку укрупнення): символ  поле  агрегат даних  запис  файл  база даних.

Поле - поєднання символів, яке приводить до створення мінімального семантичного елемента файлу (рік, цех).

Агрегат даних - пойменована сукупність двох або більше полів, яка має самостійний зміст (наприклад, адреса).

Запис - сукупність полів, об’єднаних за змістовним принципом, яка є об’єктом та результатом одного кроку обробки даних (наприклад, відомості про робітника).

Файл - пойменована сукупність записів для об’єктів одного типу. Прикладом файлу можуть слугувати відомості про усіх робітників підприємства.

База даних - пойменована сукупність фзаємопов’язаних файлів з мінімальною надмірністю, яка призначена для одночасного використання багатьма користувачами.