
- •Відповіді на іспит іСіТ.
- •1. Сучасне розуміння поняття «інформація»
- •2. Корисність інформації для користувача інформаційної системи
- •Своєчасність
- •Достатність
- •Зрозумілість
- •Недопущення викривлення
- •Наприклад, якщо іс має підтримувати маркетингові дослідження, то включення до бази даних іс інформації тільки з одного регіону країни може негативно вплинути на результат. Релевантність
- •Зіставлюваність
- •Надмірність
- •Прийнятність формату
- •3. Інформаційні ресурси
- •Інформаційні фахівці
- •4. Класифікація інформаційних систем управління
- •Класифікація інформаційних систем управління
- •5. Структура інформаційної системи менеджменту. Підсистеми ісм
- •6. Етапи розвитку інформаційних технологій
- •7. Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації
- •Структура економічної інформації
- •9. Методи класифікації та кодування інформації
- •Організація позамашинної інформаційної бази
- •Організація машинної інформаційної бази. Поняття банку даних
- •Етапи проектуваня баз даних
- •Моделі даних
- •Тема 3. Технологічні засоби автоматизованого проектування інформаційних систем
- •14. Принципи проектування інформаційних систем
- •1) Принцип системного підходу
- •1 Етап. Класичний підхід до розроблення програмного забезпечення (пз) іс.
- •2 Етап. Методи програмної інженерії.
- •3 Етап. Case-технологія.
- •Класифікація case-засобів за функціональним призначенням
- •Сутність групової роботи та її комп’ютерна підтримка
- •Технології підтримки групової роботи
- •Системи підтримки групової роботи
- •Системи автоматизації діловодства та електронного документообігу
- •Системи керування контентом
- •Характеристика засобів бізнес-аналітики
- •Сутність і фактори виникнення сховищ даних
- •Особливості сховищ даних.
- •Компоненти сховища даних
- •Види і моделі сховищ даних
- •Моделі сховищ даних
- •Багатовимірна модель
- •Реляційна модель
- •Гібридна модель
- •Технологічні засоби оперативного аналітичного оброблення даних olap. Правила Кодда.
- •30. Визначення olap за тестом fasmi.
- •Напрями розвитку технологій бізнес-аналітики
- •Поняття штучного інтелекту
- •Напрямки досліджень та розробок в галузі штучного інтелекту
- •Моделі подання знань в системах штучного інтелекту
- •Суть і класифікація експертних систем
- •Архітектура експертних систем
- •Етапи життєвого циклу експертних систем
- •Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining)
- •Поняття і основні властивості програмних агентів
- •Основні властивості програмних агентів
- •Класифікація програмних агентів
- •Мультиагентні системи
- •Інтегровані інформаційні системи підприємств і організацій
- •43. Види інтеграції інформаційних ресурсів
- •44.Технології динамічної інтеграції інформаційних ресурсів
- •45. Сутність електронного бізнесу
- •Класифікація іс електронного бізнесу за суб’єктами взаємодії
- •Класифікація іс електронного бізнесу за функціональним призначенням
- •1) Віртуальні платіжні системи
- •2) Іс Internet-банкінгу
- •3) Іс керування інвестиціями через Internet
- •Моделі електронної торгівлі
- •Іс віртуальних підприємств
- •Електронний уряд
- •Інформаційна безпека іс. Види загроз безпеці інформації
- •Види умисних загроз безпеці інформації
- •Принципи створення систем інформаційної безпеки
- •Засоби захисту інформації.
- •Механізми безпеки інформації
- •Загальні поняття криптографії
- •Криптографічні методи
Загальні поняття криптографії
Криптологія — наука, що складається з двох напрямів: криптографії і криптоаналізу.
Криптографія — наука про методи перетворення (шифрування) інформації з метою її захисту від зловмисників. Ккриптографія займається методами перетворення інформації, які повинні перешкодити супротивникові у витяганні її з перехоплюваних повідомлень. При цьому по каналу зв'язку передається вже не сама інформація, що захищається, а результат її перетворення за допомогою шифру або коду, і для супротивника виникає складне завдання розтину шифру або коду.
Розтин шифру — процес отримання інформації (відкритого тексту), що захищається, з шифрованого повідомлення (шифртекста) без знання застосованого шифру.
Шифрування — процес застосування шифру і інформації, що захищається, тобто перетворення інформації, що захищається, в шифроване повідомлення за допомогою певних правил, що містяться в шифрі.
Дешифрування — процес, зворотний шифруванню, що полягає в перетворенні шифрованого повідомлення в інформацію, що захищається, за допомогою певних правил, що містяться в шифрі.
Під ключем в криптографії розуміють змінний елемент шифру, який застосовують для шифрування конкретних повідомлень.
Одне з центральних місць в понятійному апараті криптографії займає таке поняття, як стійкість шифру. Під стійкістю шифру розуміють здатність шифру протистояти всіляким методам розтину. Якісно зрозуміти його досить легко, але отримання строгих доказових оцінок стійкості для кожного конкретного шифру все ще залишається невирішеною проблемою. Це пояснюється тим, що досі немає математичних результатів, необхідних для вирішення такої проблеми. Тому стійкість конкретного шифру оцінюється тільки шляхом всіляких спроб його розтину і залежить від кваліфікації криптоаналітиків, що розкривають шифр. Подібну процедуру називають перевіркою криптостійкості.
Криптоаналіз — це наука (і практика її застосування) про методи і способи розтину шифрів. Співвідношення криптографії і криптоаналізу очевидно: криптографія — це захист, тобто розробка шифрів, а криптоаналіз — розтин шифрів. Проте це дві науки пов’язані, оскільки стійкість розробленого шифру можна довести за допомогою проведення різних спроб розтину шифру, стаючи в думках в положення зловмисника.
Основними методами криптоаналізу є:
статистичні, при яких знаючи статистичні властивості відкритого тексту намагаються досліджувати статистичні закономірності шифротекста і на підставі виявлених закономірностей розкрити текст;
метод вірогідних слів, в якому при зіставленні деякої невеликої частини шифротекста з відомим фрагментом відкритого тексту намагаються знайти ключ і з його допомогою розшифрувати весь текст. Необхідний фрагмент відкритого тексту можна знайти за допомогою статистичних методів або просто вгадати, виходячи з передбачуваного змісту або структури відкритого тексту.
У розвитку математичного апарату криптографії умовно можна виділити три етапи.
До 40-х років XX століття застосовувалися тільки електромеханічні шифромашини, тому і спектр математичних перетворень був обмежений, в основному, методами комбінаторного аналізу і теорії вірогідності.
Після появи електронної техніки, а тим більше комп'ютерів, сильно змінився і математичний апарат криптографії. Отримали розвиток прикладні ідеї і методи теорії інформації, алгебри, теорії кінцевих автоматів. Роботи Діффі і Хеллмана (70-і роки) послужили поштовхом для бурхливого розвитку нових напрямів математики: теорії односторонніх функцій, доказів з нульовим розголошуванням.
У наш час прогрес саме в цих напрямах визначає практичні можливості криптографії.