Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на іспит ІСіТ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
685.57 Кб
Скачать

45. Сутність електронного бізнесу

Електронний бізнес (e-business) - це виконання головних бізнес-процесів компанії за допомогою інтернет-технологій. Електронним бізнесом є будь-яка ділова діяльність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків компанії.

Різновиди електронного бізнесу:

  • електронна комерція або торгівля (е-commerce або e-trade), в тому числі та, що використовує мобільні засоби комунікації (m-commerce);

  • віртуальні підприємства;

  • електронний консалтинг;

  • послуги зв’язку;

  • електронне видавництво в Інтернет (періодичні Інтернет-видання, сайти новин);

  • створення корпоративних порталів;

  • створення сайтів з безкоштовною і запитуваною інформацією для притягнення відвідувачів з метою ведення рекламного бізнесу;

  • організація, утримання та обслуговування соціальних глобальних мереж;

  • послуги мережних провайдерів (хостінг сайтів: оренда серверів; реєстрація доменних імен тощо);

  • розробка програмного забезпечення;

  • дистанційне навчання;

  • мережні бібліотеки і т. ін.

Найважливішою складовою електронного бізнесу є електронна комерція, яка охоплює не тільки операції купівлі-продажу, а й супровід процесів створення попиту на продукцію і послуги, автоматизацію адміністративних функцій, пов'язаних з он-лайновими продажами і обробленням замовлень, а також із вдосконаленням обміну інформацією між партнерами.

Електронна комерція (electronic commerce) — різновид бізнес-діяльності, в якій взаємодія суб’єктів бізнесу з купівлі-продажу товарів і послуг (як матеріальних, так й інформаційних) здійснюється за допомогою глобальної комп’ютерної мережі Інтернет або будь-якої іншої інформаційної мережі

Якщо розглядати комерційну справу як послідовність етапів (пошук інформації; укладання контракту; постачання товару (послуги); платіж), то, за визначенням експертів ООН, якщо будь-які два з цих чотирьох етапів виконуються в Internet, то така угода вважається електронною комерцією. Таким чином відбувається розширення рамок електронної комерції, що відображає реальні процеси подальшої віртуалізації бізнесу.

Сучасні підприємства і організації використовують різні форми електронної комерції, серед яких:

  • створення корпоративних сайтів для представлення компанії в Internet;

  • участь у роботі електронних майданчиків для пошуку бізнес-партнерів;

  • організація електронної торгівлі в електронних магазинах;

  • допродажне і післяпродажне обслуговування покупців і клієнтів;

  • проведення рекламних кампаній та маркетингових досліджень;

  • ведення фінансових операцій через Internet;

  • взаємодія з органами державного управління тощо.

  1. Класифікація іс електронного бізнесу за суб’єктами взаємодії

В інформаційних системах електронного бізнесу можуть взаємодіяти такі учасники:

  • фінансові інститути - організації, що надають фінансові послуги, в першу чергу це банки, тому що саме в них інші суб’єкти електронного бізнесу мають рахунки, на яких здійснюється реальний рух коштів;

  • бізнес-організації - будь-які організації, що взаємодіють через Internet, здійснюючи торгові операції,

  • споживачі та клієнти - покупці товарів або споживачі послуг;

  • урядові структури - державні органи влади, що беруть участь в електронній комерції.

В залежності від суб’єктів взаємодії віділяють такі основні типи ІС електронного бізнесу (бізнес—бізнес, бізнес—споживач, бізнес—уряд, споживач—споживач).

1. Бізнес—бізнес B2B (business-to-business) передбачає використання компанією-виробником мережі для замовлень постачальникам, отримання рахунків і оплати або для продажу товарів через дистриб’юторів, що у свою чергу працюють через ділерів і реселлерів.

2. Бізнес—споживач B2C (business-to-consumer) охоплює електронну роздрібну торгівлю товарами, надання послуг споживачам тощо. Роздрібний сектор електронної торгівлі передбачає купівлю товарів кінцевим покупцем-клієнтом. До систем електронної торгівлі В2С відносять:

  • Web-вітрини - розміщені в Internet каталоги продукції або товарів, що надають мінімальні засоби оформлення замовлення;

  • Автоматизовані магазини - містять, крім вітрини, усю необхідну бізнес-інфраструктуру для керування процесом електронної торгівлі через Internet;

  • Торгові Internet-системи - Internet-магазини, цілком інтегровані із торговими бізнес-процесами компаній.

3. До типу бізнес—уряд B2G (business-to-government) входять всі операції, що укладаються між компаніями й урядовими організаціями. Інформація про закупівлі, що плануються урядом, публікується в Internet і компанії можуть посилати свої пропозиції електронним способом. Крім оголошень про закупівлі адміністративні органи можуть також пропонувати можливість електронного обміну в таких операціях, як, наприклад, повернення податку на додану вартість.

4. Споживач—споживач C2C (consumer-to-consumer) передбачає взаємодію користувачів через мережу для обміну комерційною інформацією, досвідом, аукціонною торгівлею між фізичними особами тощо.