
- •Відповіді на іспит іСіТ.
- •1. Сучасне розуміння поняття «інформація»
- •2. Корисність інформації для користувача інформаційної системи
- •Своєчасність
- •Достатність
- •Зрозумілість
- •Недопущення викривлення
- •Наприклад, якщо іс має підтримувати маркетингові дослідження, то включення до бази даних іс інформації тільки з одного регіону країни може негативно вплинути на результат. Релевантність
- •Зіставлюваність
- •Надмірність
- •Прийнятність формату
- •3. Інформаційні ресурси
- •Інформаційні фахівці
- •4. Класифікація інформаційних систем управління
- •Класифікація інформаційних систем управління
- •5. Структура інформаційної системи менеджменту. Підсистеми ісм
- •6. Етапи розвитку інформаційних технологій
- •7. Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації
- •Структура економічної інформації
- •9. Методи класифікації та кодування інформації
- •Організація позамашинної інформаційної бази
- •Організація машинної інформаційної бази. Поняття банку даних
- •Етапи проектуваня баз даних
- •Моделі даних
- •Тема 3. Технологічні засоби автоматизованого проектування інформаційних систем
- •14. Принципи проектування інформаційних систем
- •1) Принцип системного підходу
- •1 Етап. Класичний підхід до розроблення програмного забезпечення (пз) іс.
- •2 Етап. Методи програмної інженерії.
- •3 Етап. Case-технологія.
- •Класифікація case-засобів за функціональним призначенням
- •Сутність групової роботи та її комп’ютерна підтримка
- •Технології підтримки групової роботи
- •Системи підтримки групової роботи
- •Системи автоматизації діловодства та електронного документообігу
- •Системи керування контентом
- •Характеристика засобів бізнес-аналітики
- •Сутність і фактори виникнення сховищ даних
- •Особливості сховищ даних.
- •Компоненти сховища даних
- •Види і моделі сховищ даних
- •Моделі сховищ даних
- •Багатовимірна модель
- •Реляційна модель
- •Гібридна модель
- •Технологічні засоби оперативного аналітичного оброблення даних olap. Правила Кодда.
- •30. Визначення olap за тестом fasmi.
- •Напрями розвитку технологій бізнес-аналітики
- •Поняття штучного інтелекту
- •Напрямки досліджень та розробок в галузі штучного інтелекту
- •Моделі подання знань в системах штучного інтелекту
- •Суть і класифікація експертних систем
- •Архітектура експертних систем
- •Етапи життєвого циклу експертних систем
- •Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining)
- •Поняття і основні властивості програмних агентів
- •Основні властивості програмних агентів
- •Класифікація програмних агентів
- •Мультиагентні системи
- •Інтегровані інформаційні системи підприємств і організацій
- •43. Види інтеграції інформаційних ресурсів
- •44.Технології динамічної інтеграції інформаційних ресурсів
- •45. Сутність електронного бізнесу
- •Класифікація іс електронного бізнесу за суб’єктами взаємодії
- •Класифікація іс електронного бізнесу за функціональним призначенням
- •1) Віртуальні платіжні системи
- •2) Іс Internet-банкінгу
- •3) Іс керування інвестиціями через Internet
- •Моделі електронної торгівлі
- •Іс віртуальних підприємств
- •Електронний уряд
- •Інформаційна безпека іс. Види загроз безпеці інформації
- •Види умисних загроз безпеці інформації
- •Принципи створення систем інформаційної безпеки
- •Засоби захисту інформації.
- •Механізми безпеки інформації
- •Загальні поняття криптографії
- •Криптографічні методи
Поняття штучного інтелекту
Відповідно до Держстандарту України (ДСТУ 2938-94 «Системи оброблення інформації. Основні поняття, терміни і визначення»), штучний інтелект визначається як «здатність систем оброблення даних виконувати функції, що асоціюються з інтелектом людини, такі як логічне мислення, навчання та самовдосконалення».
Штучний інтелект ШІ (Artificial intelligence) являє собою широку галузь досліджень і розробок інтелектуальних систем, призначених для роботи в областях діяльності людини, що складно формалізуються. В рамках цього наукового напрямку ставляться і розв’язуються завдання апаратного і програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними, тобто потребують певних розумових зусиль. Дослідження в галузі штучного інтелекту включають вивчення таких видів діяльності людини, як пізнавання, формування понять, розмірковування, цілестворення, прийняття рішень, прогнозування, адаптація, навчання, творчість і т. ін.
Історія наукових досліджень в галузях штучного інтелекту може бути поділена на такі періоди:
1960–ті роки – початок 1970–х – дослідження в галузі «загального інтелекту», спроби моделювати загальні інтелектуальні процеси, властиві людині: вільний діалог, розв’язування різних задач, доведення теорем, теорія ігор, створення віршів та музики;
1970–ті роки – дослідження і розробка підходів до формального представлення знань та виведень, спроби звести інтелектуальну діяльність до формальних перетворень символів;
з кінця 1970-х – розробка інтелектуальних (експертних) систем в предметних галузях, які мають прикладне практичне значення;
1990-ті роки – роботи по створенню комп’ютерів 5-го покоління, які мали інтелектуальні можливості;
2000-ні роки - широке впровадження інтелектуальних інформаційних систем і технологій у різних галузях економіки, техніки, побутових приладах і т. ін..
Напрямки досліджень та розробок в галузі штучного інтелекту
Основні напрямки використання та досліджень в галузі штучного інтелекту включають:
Розробка інтелектуальних систем, основаних на знаннях (експертних систем). Цей напрям пов’язаний з розробкою моделей представлення знань, створенням баз знань, що утворюють ядро експертних систем, виявленням та представленням знань експертів в експертних системах.
Розпізнавання образів. Спрямоване на розв’язання проблем розпізнавання за ознаками, класифікації та ідентифікації об’єктів візуальної, звукової, економічної та іншої інформації. Використовується в системах читання рукописного тексту, допуску за візуальними ознаками, системах аналізу фінансового стану та ін.
Ігри. Як формальні системи ігри характеризуються чітко визначеними правилами і скінченним числом ситуацій. Інтелектуальні системи для гри (у шахи, шашки та ін.) використовують лабіринтову модель та евристики, а також реалізують навчання, самонавчання й самоорганізацію.
Машинний переклад. Програми машинного перекладу використовують складні методи аналізу природної мови, які включають:
морфологічний аналіз - аналіз слів у тексті;
синтаксичний аналіз - аналіз речень, граматики і зв’язків між словами;
семантичний аналіз - аналіз смислу кожного речення на основі бази знань, на яку орієнтована конкретна програма-перекладач;
прагматичний аналіз - аналіз смислу речень в оточуючому контексті за допомогою бази знань.
Розробка природно-мовного інтерфейсу між людиною і комп’ютером. Розуміння людської мови комп’ютером потребує розв’язання задач аналізу та генерації текстів, їх внутрішнього представлення, вияву знань, необхідних для розуміння текстів. Висловам людської мови притаманна: неповнота; нечіткість; неточність; граматична некоректність; залежність від контексту; неоднозначність.
Інтелектуальні роботи. Роботи – це технічні пристрої, призначені для автоматизації людської праці. На відміну від роботів-маніпуляторів, що працюють за жорсткою схемою управління, інтелектуальні роботи здатні до самонавчання і самоорганізації, можуть адаптуватися до змінюваного оточуючого середовища.
Комп’ютерні віруси. Останні покоління вірусів мають всі атрибути систем штучного інтелекту: вони вільно переміщуються по комп’ютерах, мутують і розмножуються, навчаються, змінюють свої параметри і структуру.
Інтелектуальне математичне моделювання. Інтелектуальні системи такого роду імітують творчу діяльність математика-професіонала, що займається розв’язанням математичних задач. Вони включають бази знань з математичними теоремами, залежностями та евристичними правилами, здатні до навчання за допомогою вчителя і до самонавчання.