
- •Відповіді на іспит іСіТ.
- •1. Сучасне розуміння поняття «інформація»
- •2. Корисність інформації для користувача інформаційної системи
- •Своєчасність
- •Достатність
- •Зрозумілість
- •Недопущення викривлення
- •Наприклад, якщо іс має підтримувати маркетингові дослідження, то включення до бази даних іс інформації тільки з одного регіону країни може негативно вплинути на результат. Релевантність
- •Зіставлюваність
- •Надмірність
- •Прийнятність формату
- •3. Інформаційні ресурси
- •Інформаційні фахівці
- •4. Класифікація інформаційних систем управління
- •Класифікація інформаційних систем управління
- •5. Структура інформаційної системи менеджменту. Підсистеми ісм
- •6. Етапи розвитку інформаційних технологій
- •7. Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації
- •Структура економічної інформації
- •9. Методи класифікації та кодування інформації
- •Організація позамашинної інформаційної бази
- •Організація машинної інформаційної бази. Поняття банку даних
- •Етапи проектуваня баз даних
- •Моделі даних
- •Тема 3. Технологічні засоби автоматизованого проектування інформаційних систем
- •14. Принципи проектування інформаційних систем
- •1) Принцип системного підходу
- •1 Етап. Класичний підхід до розроблення програмного забезпечення (пз) іс.
- •2 Етап. Методи програмної інженерії.
- •3 Етап. Case-технологія.
- •Класифікація case-засобів за функціональним призначенням
- •Сутність групової роботи та її комп’ютерна підтримка
- •Технології підтримки групової роботи
- •Системи підтримки групової роботи
- •Системи автоматизації діловодства та електронного документообігу
- •Системи керування контентом
- •Характеристика засобів бізнес-аналітики
- •Сутність і фактори виникнення сховищ даних
- •Особливості сховищ даних.
- •Компоненти сховища даних
- •Види і моделі сховищ даних
- •Моделі сховищ даних
- •Багатовимірна модель
- •Реляційна модель
- •Гібридна модель
- •Технологічні засоби оперативного аналітичного оброблення даних olap. Правила Кодда.
- •30. Визначення olap за тестом fasmi.
- •Напрями розвитку технологій бізнес-аналітики
- •Поняття штучного інтелекту
- •Напрямки досліджень та розробок в галузі штучного інтелекту
- •Моделі подання знань в системах штучного інтелекту
- •Суть і класифікація експертних систем
- •Архітектура експертних систем
- •Етапи життєвого циклу експертних систем
- •Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining)
- •Поняття і основні властивості програмних агентів
- •Основні властивості програмних агентів
- •Класифікація програмних агентів
- •Мультиагентні системи
- •Інтегровані інформаційні системи підприємств і організацій
- •43. Види інтеграції інформаційних ресурсів
- •44.Технології динамічної інтеграції інформаційних ресурсів
- •45. Сутність електронного бізнесу
- •Класифікація іс електронного бізнесу за суб’єктами взаємодії
- •Класифікація іс електронного бізнесу за функціональним призначенням
- •1) Віртуальні платіжні системи
- •2) Іс Internet-банкінгу
- •3) Іс керування інвестиціями через Internet
- •Моделі електронної торгівлі
- •Іс віртуальних підприємств
- •Електронний уряд
- •Інформаційна безпека іс. Види загроз безпеці інформації
- •Види умисних загроз безпеці інформації
- •Принципи створення систем інформаційної безпеки
- •Засоби захисту інформації.
- •Механізми безпеки інформації
- •Загальні поняття криптографії
- •Криптографічні методи
Характеристика засобів бізнес-аналітики
Бізнес-аналітика (business intelligence, ВІ) об’єднує групу засобів, головним призначенням яких є дослідження та аналіз великих обсягів даних з метою виявлення загальних тенденцій в економічних процесах, вироблення розуміння ситуації та становища підприємства для подальшого прийняття ефективних рішень.
Уперше термін Business Intelligence (ВІ) введено Г. Дреснером (співробітником аналітичної компанії Gartner) у 1989 р. для визначення процесу, який включає доступ і дослідження інформації, її аналіз з метою оптимізації прийняття рішень.
В широкому сенсі бізнес-аналітика означає:
процес перетворення економічних даних в інформацію і знання для підтримки прийняття неформалізованих рішень;
інформаційні технології (методи і засоби) збору даних, консолідації інформації і забезпечення доступу бізнес-користувачів до знань;
бізнесові знання, здобуті в результаті поглибленого аналізу докладних даних і консолідованої інформації.
Основу технології бізнес-аналітики складають організація доступу користувачів до нагромаджених протягом декількох хронологічних періодів кількісних даних, що характеризують певні сфери діяльності підприємства, та підтримка різноманітних аналітичних операцій над даними. Середовищем збереження даних для бізнес-аналізу, крім баз даних, зазвичай слугують сховища даних (Data Warehouse). На відміну від баз даних оперативних інформаційних систем, що зберігають оперативну та умовно-постійну довідкову інформацію, сховища даних спеціально створюються для накопичення поточних даних, призначених для подальшого аналізу з метою прийняття рішень.
Відповідно, у сховища поміщають не всі дані, а лише ті, що мають значення в контексті аналізу певної предметної області. Зі сховищами зазвичай пов’язані певні методи і засоби їх ведення, які забезпечують відбір даних з баз даних транзакційних систем та з інших джерел, очищення, узгодження, інтеграцію та збереження даних, призначених для аналізу.
У системах керування ефективністю бізнесу (EPM) та системах керування бізнес-процесами (BPM) застосування технології бізнес-аналітики визначається функціональним призначенням даних систем. Відповідно існують два погляди на бізнес-аналітику як на технологію оброблення даних, керовану стратегією, і технологію оброблення даних, керовану процесами. В системах EPM технологія ВІ, керована стратегією, прив’язує бізнес-аналітику до безпосереднього керування плануванням і виконанням виробничих завдань. У системах BPM керована процесом технологія ВІ має охоплювати усі його елементи і не лише надавати інтегровані вхідні та вихідні показники процесу, а й забезпечувати оптимізацію усіх його етапів.
Класифікація засобів бізнес-аналітики (ВІ)
Класифікація засобів Business Intelligence (ВІ)
Інструменти ВІ:
генератори запитів і звітів;
інструменти оперативного аналітичного оброблення даних (online analytical processing, OLAP) і сховища даних;
корпоративні BI-набори (enterprise BI suites, EBIS);
BI-платформи (ВІ-platforms, ВІР).
ВІ-прикладні програми (додатки).
Генератори запитів і звітів – інструменти, що надають користувачам доступ до баз даних, аналіз і динамічне формування звітних документів. Запити можуть бути як незапланованими (ad hoc), так і мати регламентний характер. Розвинені генератори запитів і звітів об’єднують можливості пакетної генерації регламентних звітів і генераторів запитів, розсилки звітів і їх оперативного оновлення, містять засоби ділової графіки, мають можливості інтеграції з офісними програмними системами та публікації звітів в Internet.
Засоби оперативного аналітичного оброблення даних (online analytical processing, OLAP) і сховища даних дають змогу аналітикам отримати точні значення ключових показників діяльності підприємства в автоматичному режимі або шляхом швидкого інтерактивного доступу до даних у сховищі і виконання над ними різноманітних аналітичних операцій: перетину (slice&dice), обертання (pivoting), розгортання, згортання (drill down/ roll up), проекції, агрегування, розрахункових операцій тощо. OLAP-операції над даними можуть бути організовані у певний спосіб для відображення різних аспектів діяльності підприємства, надаючи можливість досягти розуміння стану бізнес-процесів під час оперативного прийняття рішень. Показники діяльності підприємства стають більш доступними, оскільки оновлюються динамічно і подаються в контексті історичних даних та екстрапольованих трендів.
Корпоративні BI-набори (enterprise BI suites, EBIS) – набори інструментів генерації запитів, звітів і OLAP. Корпоративні BI-набори мають забезпечувати масштабування і використовуватись не лише внутрішніми користувачами, а й ключовими замовниками, постачальниками та ін. Продукти BI-наборів мають допомагати адміністраторам під час впровадження і керування Business Intelligence (BI) без додавання нових ресурсів. Деякі постачальники описують свої BI-набори как BI-портали. Ці портальные прикладні програми забезпечують підмножину можливостей EBIS за допомогою Web-браузера.
BI-платформи (ВІ-platforms, ВІР).
Платформи Business Intelligence (BI) пропонують набори інструментів для створення, впровадження, підтримки і супроводження BI-додатків (прикладних програм). На ВІ-платформах створюють наповнені даними прикладні програми з замовленими інтерфейсами кінцевого користувача, організовані навколо специфічних бізнес-проблем, з цільовим аналізом і моделями. Платформи Business Intelligence (BI), хоча й не так швидко зростають і широко використовуються як корпоративні BI-набори, але є важливими завдяки росту BI-додатків.
BI-прикладні програми (додатки)
Прикладні програми Business Intelligence (BI) містять убудовані BI-інструменти (OLAP, генератори запитів і звітів, засоби моделювання, статистичного аналізу, візуалізації і data mining). BI-додатки зазвичай орієнтовані на конкретну функцію організації або задачу, як-от: аналіз і прогноз продажів, фінансове бюджетування, прогнозування, аналіз ризиків, і т. ін. BI-додатки можуть вибирати дані для аналізу з систем керування ресурсами підприємства ERP, застосовуватись як системи керування ефективністю підприємства (Enterprise Perfomance Management) або системи збалансованих показників (Balanced Scorecard).
До складу Business Intelligence (BI) можуть входити також засоби аналізу: пакети статистичного аналізу і аналіз часових рядів і оцінки ризиків; засоби моделювання.
Також у складі ВІ містяться засоби графічного оформлення результатів: засоби ділової графіки; інструментальні панелі; панелі ключових показників ефективності, засоби аналітичної картографії і топологічних карт; засоби візуалізації багатовимірних даних.