
- •Відповіді на іспит іСіТ.
- •1. Сучасне розуміння поняття «інформація»
- •2. Корисність інформації для користувача інформаційної системи
- •Своєчасність
- •Достатність
- •Зрозумілість
- •Недопущення викривлення
- •Наприклад, якщо іс має підтримувати маркетингові дослідження, то включення до бази даних іс інформації тільки з одного регіону країни може негативно вплинути на результат. Релевантність
- •Зіставлюваність
- •Надмірність
- •Прийнятність формату
- •3. Інформаційні ресурси
- •Інформаційні фахівці
- •4. Класифікація інформаційних систем управління
- •Класифікація інформаційних систем управління
- •5. Структура інформаційної системи менеджменту. Підсистеми ісм
- •6. Етапи розвитку інформаційних технологій
- •7. Технологічні процеси автоматизованого оброблення економічної інформації
- •Структура економічної інформації
- •9. Методи класифікації та кодування інформації
- •Організація позамашинної інформаційної бази
- •Організація машинної інформаційної бази. Поняття банку даних
- •Етапи проектуваня баз даних
- •Моделі даних
- •Тема 3. Технологічні засоби автоматизованого проектування інформаційних систем
- •14. Принципи проектування інформаційних систем
- •1) Принцип системного підходу
- •1 Етап. Класичний підхід до розроблення програмного забезпечення (пз) іс.
- •2 Етап. Методи програмної інженерії.
- •3 Етап. Case-технологія.
- •Класифікація case-засобів за функціональним призначенням
- •Сутність групової роботи та її комп’ютерна підтримка
- •Технології підтримки групової роботи
- •Системи підтримки групової роботи
- •Системи автоматизації діловодства та електронного документообігу
- •Системи керування контентом
- •Характеристика засобів бізнес-аналітики
- •Сутність і фактори виникнення сховищ даних
- •Особливості сховищ даних.
- •Компоненти сховища даних
- •Види і моделі сховищ даних
- •Моделі сховищ даних
- •Багатовимірна модель
- •Реляційна модель
- •Гібридна модель
- •Технологічні засоби оперативного аналітичного оброблення даних olap. Правила Кодда.
- •30. Визначення olap за тестом fasmi.
- •Напрями розвитку технологій бізнес-аналітики
- •Поняття штучного інтелекту
- •Напрямки досліджень та розробок в галузі штучного інтелекту
- •Моделі подання знань в системах штучного інтелекту
- •Суть і класифікація експертних систем
- •Архітектура експертних систем
- •Етапи життєвого циклу експертних систем
- •Інтелектуальний аналіз даних (Data Mining)
- •Поняття і основні властивості програмних агентів
- •Основні властивості програмних агентів
- •Класифікація програмних агентів
- •Мультиагентні системи
- •Інтегровані інформаційні системи підприємств і організацій
- •43. Види інтеграції інформаційних ресурсів
- •44.Технології динамічної інтеграції інформаційних ресурсів
- •45. Сутність електронного бізнесу
- •Класифікація іс електронного бізнесу за суб’єктами взаємодії
- •Класифікація іс електронного бізнесу за функціональним призначенням
- •1) Віртуальні платіжні системи
- •2) Іс Internet-банкінгу
- •3) Іс керування інвестиціями через Internet
- •Моделі електронної торгівлі
- •Іс віртуальних підприємств
- •Електронний уряд
- •Інформаційна безпека іс. Види загроз безпеці інформації
- •Види умисних загроз безпеці інформації
- •Принципи створення систем інформаційної безпеки
- •Засоби захисту інформації.
- •Механізми безпеки інформації
- •Загальні поняття криптографії
- •Криптографічні методи
Системи керування контентом
Системи керування контентом CMS (Content Management Systems) реалізують сучасну концепцію керування контентом (змістом) підприємства ECM (Enterprise Content Management) і забезпечують контроль процесів створення, доступу, доставки інформації та її інтеграції з метою повторного використання та аналізу. Системи уможливлюють роботу з інформаційними об’єктами, меншими за документ, що полегшує процеси обміну інформацією між прикладними програмами. Головне призначення CMS - керування інтелектуальними активами організації, що існують у вигляді безлічі різнорідних електронних документів на робочих місцях персоналу.
Контент-аналіз змісту текстового документа ґрунтується на визначенні частоти появи в тексті певних елементів або кодифікованих ознак і включає кількісний і якісний аналіз. Кількісний контент-аналіз ґрунтується на визначенні частот появи в тексті певних характеристик (змінних) змісту. Якісний контент-аналіз дає змогу робити висновки навіть на основі єдиної присутності або відсутності деякої характеристики змісту.
Методи кількісного контент-аналізу включають:
розрахунок абсолютних і відносних частот появи в текстах термінів або тем;
концептуальний аналіз - розрахунок частот появи категорій (наборів слів, об’єднаних на певній підставі);
розрахунок відхилень від нормальної частоти категорій;
визначення зв’язків між категоріями у тексті (cooccurance);
визначення контекстів (істотних ознак) вжитку слів (collocations) та їх аналіз;
автоматичну категоризацію текстів та ін
Засоби керування контентом підприємства ECM (Enterprise Content Management) призначені для роботи з неструктурованими даними. Керування контентом підприємства - це сукупність технологій, використовуваних для виділення, менеджменту, аналізу, зберігання і поширення контенту і документів, що належать до організаційних процесів. Стандартизацію в області ECM координує Асоціація керування інформацією і зображеннями AIIM (Association for Information and Image Management).
В межах підприємства можуть створюватись корпоративні системи керування контентом на основі його інтеграції. Підхід інтеграції контенту підприємства ECI (Enterprise Content Integration) передбачає абстрагування даних, тобто виділення контента, і забезпечення доступу до гетерогенних даних на основі контента. Це потребує створення карт «семантичного рівня», на яких подається розподіл гетерогенних корпоративних даних. Такі карти є оболонкою, що приховує від користувачів особливості збереження різнорідних даних в інформаційних системах. Терміном «контекстуалізація даних» (data contextualization) позначають адаптацію даних засобами ECI до систем, що використовують однорідні дані, - від електронних таблиць і текстових редакторів до систем корпоративного рівня (ERP).
Існує декілька способів роботи з контентом підприємства. Найчастіше ці способи передбачають участь людини в процесі рішення, і їх називають орієнтованими на користувача (User oriented Integration, UI). Підхід на базі UI включає корпоративний пошук (Enterprise Search) і корпоративні портали (Enterprise Portal).
Системи корпоративного пошуку спроможні індексувати і шукати дані, що зберігаються в різних розподілених репозиторіях. Використовуються дві альтернативні архітектури пошуку: out-of-band і in-band. У першій агенти-«павуки» періодично переглядають репозиторії і будують єдиний індекс розподіленого контента. У другій (її іноді називають «федеративним пошуком» - federated search) використовується концентратор, що спрямовує запити в різні репозиторії, потім об’єднує результати пошуку і надає їх користувачу. Особливістю такого доступу до розподіленого контенту є його однонаправленість: можна виявити документ або зображення, але не можна зберігати нову версію або доповнювати поточну метаданими.
Технології корпоративних порталів дають змогу поширювати контент, але не вирішують задач керування контентом підприємства і не враховують потреб програмних додатків, що потребують доступу до контенту.
На ринку програмних продуктів зараз широко представлені засоби реалізації керування контентом від різних виробників: Microsoft (Microsoft CMS), EMC (Documentum BPM), Oracle (Oracle Files 10g), FileNet (Content Manager, Web Content Manager, Forms Manager, Image Manager, Team Collaboration Manager, Records Manager) та ін.
Наприклад, система контент-аналізу Galaktika-Zoom надає функціональні можливості:
пошук інформації за словами з урахуванням їх морфології або змісту та формування інформаційних масивів за конкретними аспектами досліджуваної проблеми;
аналіз об’єктивних смислових зв’язків відібраних даних, виявлення закономірностей і тенденцій динаміки розвитку досліджуваної проблеми. При цьому використовується пошук і аналіз закономірностей повторень словосполучень у текстових масивах даних і наступне їх ранжування;
порівняння декількох станів проблеми. Проблема подається у вигляді «образу» - теми проблеми і ранжованого списку значущих слів. Далі цей «образ» відстежується з певною періодичністю та аналізуються причини його зміни.