Тема 3. Технологічні засоби автоматизованого проектування інформаційних систем

1. Принципи проектування інформаційних систем.

2. Поняття життєвого циклу ІС.

3. Етапи розвитку інженерії програмного забезпечення ІС.

4. Класифікація CASE-засобів за функціональним призначенням

14. Принципи проектування інформаційних систем

1) Принцип системного підходу

Визначає аналіз системи управління, її структуризацію і виділення в системі цілей та критеріїв. Системний підхід стосовно ІС охоплює 3 рівні: організацію, підрозділ, робоче місце. На рівні організації системний підхід орієнтований на розподіл завдань, функцій, процесів управління у розподіленій корпоративній ІС.

На рівні підрозділу системний підхід передбачає створення системи автоматизованих робочих місць управлінського персоналу (АРМ), єдиної форми документів, циркулюючих між ними.

На рівні АРМ вирішуються питання різних видів забезпечення ІС, а саме організаційного, технічного, програмного, інформаційного та лінгвістичного.

2) Принцип декомпозиції

Визначає функціональні ознаки підсистем: керівників, кадрового забезпечення, діловодства, моніторингу діяльності організації тощо.

3) Принцип моделювання

Забезпечує аналіз елементів декомпозиції системи, типізації рішень стосовно функцій і задач ІС, а також синтез ІС з цих елементів.

4) Принцип додавання нових задач

Пов’язаний з неперервним процесом поліпшення діяльності організації, вдосконалення і введення нових функцій управління. Нові задачі і функції потребують обґрунтування показників, вимог до підвищення оперативності, достовірності та інших показників для прийняття прогнозованих управлінських рішень.

5) Додаткові принципи:

• принцип єдності інформаційного і управлінського процесу з використанням сучасного менеджменту щодо планування та контролю діяльності виконавців;

• принцип інтеграції ІС за різними видами, методами та засобами підтримки процесу проектування;

• принцип інтерактивності як діалогу користувача з системою;

• принцип інтелектуалізації діяльності користувача, який працює з АРМ в прийнятій для нього лексиці та відповідно його рівню знань;

• принцип адаптивності ІС при зміні апаратних та програмних засобів, а також функцій управління організацією.

15. Поняття життєвого циклу ІС

Життєвий цикл ІС – сукупність стадій і етапів, які ІС проходить у своєму розвитку від моменту прийняття рішення про створення системи до моменту припинення функціонування системи.

Стадії життєвого циклу ІС містять:

1). Визначення вимог до ІС

• дослідження й аналіз предметної області та існуючої інформаційної системи;

• визначення вимог до створюваної ІС;

• оформлення документа «Технічне завдання» на розроблення ІС.

2). Проектування ІС

• розробка складу функцій, що підлягають автоматизації (функціональної архітектури);

• розробкаі складу забезпечувальних підсистем (системної архітектури);

• оформлення технічного проекту ІС.

3). Реалізація ІС

• кодування, автономне тестування, налагодження окремих компонентів ІС;

• інтеграція компонентів, розгортання ІС;

• тестування ІС на відповідність функціональним і технічним вимогам;

• розроблення робочих інструкцій для персоналу;

• оформлення робочого проекту.

4). Впровадження

• комплексне налагодження підсистем ІС;

• навчання персоналу;

• поетапне впровадження ІСМ в експлуатацію у підрозділах економічного об’єкта;

• оформлення акту про приймально-здавальні випробування ІС.

5). Експлуатація (супроводження)

• збір даних про функціонування ІС;

• виправлення помилок і недоробок;

• модернізація ІС.

По завершенні життєвого циклу ІС здійснюється заміна ІС новою системою.

Порядок і послідовність стадій ЖЦ, послідовність, умови повторення процесів та методи виконання робіт обумовлюються вибором тої або іншої моделі ЖЦ.

15. Етапи розвитку інженерії програмного забезпечення ІС

Термін «програмна інженерія» вперше був застосований у 1968 р. на конференції з цієї проблематики NATO Software Engineering Conference.

Програмна інженерія, або інжиніринг програмного забезпечення, (Software Engineering) – систематичний, дисциплінований, вимірюваний підхід до розроблення використання та підтримки програм.

Тим самим було визначено дисципліну, яка мала пришвидшити створення програмного забезпечення вищої якості, дешевшого за вартістю та легшого у супроводі.

У своєму становленні програмна інженерія пройшла три етапи.