6.Доведіть, що спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою.

Спостереження у природі є дуже важливим методом. У проблемі спостережень, розвитку спостережливості приділяють багато уваги у дослідженнях багатьох педагогів, у педагогічній літературі спостереження розглядають як:

• Психологічний процес;

• Вид пізнавальної навчальної діяльності;

• Метод навчання;

Ця різноманітність підходів свідчить про єдність розуміння спостереження як активної форми пізнання навколишнього світу, що має на меті нагромадження знань, початкове уявлення може розглядатися як психічний процес, як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

Деякі автори(Руден, Смерков)розглядали спостереження як планомірне більш або менш довготривале сприймання, що дає змогу простежити те чи інше явище, ті чи інші зміни, які відбуваються в об’єктах сприймання

Спостереження – це складна психологічна діяльність у якій сприймання, мислення і мовлення об’єднуються у єдиний цілісний акт розумової роботи.

У результаті розвитку спостереження формується спостережливість, яка передбачає бачити суттєве у навколишньому світі, правильно розпізнавати типові риси у тих чи інших явищах, швидко орієнтуватися у різних ситуаціях.

7.Охарактеризуйте види моделювання як методу пізнання природи.

Моделювання як метод означає зразок, умовний образ об’єкта.

Модель є одним із засобів наочності, вона виконує ілюстрацію під час розповіді педагога про найбільш важливі властивості у цілому або окремих його частинах.

ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛЕЙ

Слово модель — означає зразок, умовний образ якого-небудь об'єкта.

Модель є одним із засобів наочності навчання. Вона виконує ілюстративну роль під час розповіді педагога про найбільш важливі властивості, дії об'єкта, що вивчається, в цілому або його окремих частин. Моделі широко застосовуються у шкільній педагогіці. Сьогодні використанню методу моделей приділяється достатня увага і в дошкільній педагогіці.

Дослідження останніх років (С. М. Ніколаєва, І. О. Хайдурова та ін.) довели, що вимогам розвиваючого навчання дошкільників відповідає такий систематизований зміст знань, у центрі якого глобальна закономірність тієї чи іншої галузі дійсності, що має яскраво виражені зовнішні прояви. Дитина в процесі предметно-чуттєвої діяльності може виділити істотні зв'язки і явища в тій чи іншій галузі і відобразити їх у формі узагальнених уявлень. Засвоєння таких узагальнених знань, формування уявлень про залежності в природі вимагають використання специфічних методів, які застосовуються під час проведення поглиблено-пізнавальних занять. Для формування уявлень про залежності в природі особливе значення мають д і ю ч і м о д е л і . Будь-який статичний замінник реального об'єкта, картина, муляж дає змогу сформувати уявлення лише про зовнішні ознаки, тоді як діюча модель розкриває дітям функціонування об'єкта, його зв'язок з конкретними умовами. Наприклад, картинка-модель метелика павичеве око, 93який сидить на «корі» (відповідно розфарбованому картоні), може мати крильця, що рухаються за допомогою непомітних тонких дротинок. Вдаючись до цієї рухомої моделі, вихователь демонструє особливості будови тіла, поведінку комахи і її пристосувальний взаємозв'язок із навколишнім середовищем: маскувальне (кольору кори) забарвлення нижнього боку крил у згорнутому положенні, коли метелик сидить, і застережне— верхньої сторони,

коли він раптом розгортає крила.

М о д е л ь м а с к у в а н н я дає змогу показати дітям значення відповідності і невідповідності забарвлення, наявності або відсутності руху для впізнання певного об'єкта. Вона діє так: на кольорову частину встановлюється (щоб діти не бачили) площинна геометрична фігура такого самого кольору — треба впізнати її. Щоб перевірити правильність відповіді, фігура висувається на білу частину панелі. Потім діти пояснюють, чому їм було важче впізнати її на кольоровому тлі і зовсім легко на білому. Вихователь підсумовує: якщо забарвлення якогось предмета збігається з кольором тіла, він стає непомітним.

Демонстрування іншої геометричної фігури (колір той самий) при повільному русі по зафарбованій частині панелі переконує, що її легше пізнати у русі, ніж нерухому. Так дошкільники спрощено знайомляться з головними ознаками маскування природних об'єктів у навколишньому середовищі.

Своєрідною моделлю водойми є акваріум. Через його прозорі стінки діти можуть спостерігати за всіма об'єктами, що знаходяться у ньому. Усвідомити взаємодію їх допоможуть також запитання: «Навіщо в акваріумі пісок? (У ньому ростуть рослини); Для чого потрібні рослини? (Насичують воду киснем, служать рибкам кормом, прикрашають акваріум). У ході бесіди проводиться паралель між життям мешканців акваріума і природою водойми. У дошкільників формується уявлення про єдність і взаємозв'язки в природі.

Можна використати «ж и в і к а р т и н и», на яких за допомогою вирізаних з паперу рослин, комах тощо демонструється послідовність цвітіння, появи комах, що допоможе сформувати більш узагальне усвідомлення дітьми змін у природі.

Н. І. Вєтровою досліджувалась можливість використання моделей для розвитку узагальнених способів спостереження у дітей.

Отже, дидактична цінність методу моделей полягає у можливості досить швидко і переконливо формувати узагальнюючі уявлення, приводити їх у систему. При цьому ніколи не можна забувати того, що справжня педагогіка, як вказував К. Д. Ушинський, дає учням передусім матеріал і у міру нагромадження цього матеріалу приводить його в систему. Чим більший і різноманітніший матеріал, тим вищою стає система. Отже, використання методу моделей у дошкільному віці завжди повинно йти поруч з нагромадженням фонду конкретних вражень через безпосередній контакт дітей з природою.

Метод моделей допоможе у проведенні поглиблено пізнавальних занять.