
- •9.Доведіть доцільність використання умовної мірки як способу вирішення дітьми математичних завдань.
- •10.Розкрийте особливості ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з часом.
- •1.Охарактеризуйте завдання ознайомлення дітей з природою, керуючись основними положеннями Базового компоненту дошкільної освіти.
- •2.Розкрийте освітньо-виховне значення праці у природі. Охарактеризуйте її види та особливості педагогічного керівництва в різних вікових групах.
- •3.Охарактеризуйте зміст природо-пізнавальної діяльності дітей різних вікових груп у куточку природи.
- •2. Куточок живої природи у середній групі
- •3. Куточок природи у старшій групі
- •4.Дайте наукове обґрунтування ролі екскурсії у пізнанні дітьми природи. Назвіть види екскурсій та розкрийте особливості методичного керівництва їх проведенням.
- •5.Розкрийте значення природи у вихованні дітей. Поясніть, чому ознайомлення з природою необхідно починати з раннього дитинства.
- •6.Доведіть, що спостереження є основним методом ознайомлення дітей з природою.
- •7.Охарактеризуйте види моделювання як методу пізнання природи.
- •8.Обґрунтуйте доцільність використання у пізнанні природи дослідів та нескладних експериментів. Розкрийте особливості методики їх проведення.
- •9.Розкрийте значення природо пізнавальних ігор у закріпленні знань дітей про природу.
5.Розкрийте значення природи у вихованні дітей. Поясніть, чому ознайомлення з природою необхідно починати з раннього дитинства.
Природа – це великий вчитель і великий вихователь. Уміння бачити природу – перша умова виховання світовідчуття, єдності із нею. Воно досягається лише за постійного спілкування із самобутньою природою. Щоб відчувати себе частиною цілого, людина має не епізодично, а постійно бути у відносинах з цим цілим. Саме тому гармонія педагогічних впливів вимагає постійного спілкування з природою.
Якщо сім'я живе у селі чи невеличкому містечку, то спілкування з природою не складає труднощів. Та якщо дитина живе у великому індустріальному місті у багатоповерхівці? Там теж є і небо і сонце, і зірки. Потрібно навчити дитину бачити все це. Адже дивитися – ще не означає бачити. Сприймається далеко не усе те, що "друкується" на сітківці очей, а лише те, на чому зосереджується увага. К.Д. Ушинський справедливо вважав природу важливим чинником виховання дитини та називав її одним із "могутніх агентів у вихованні людини" На його думку сучасна йому педагогіка мало враховувала виховний вплив природи. Костянтин Дмитрович говорив, що день, проведений дитиною на
природі більш корисний, ніж тижні проведені у закритому приміщенні.
Спостереження навколишньої дійсності має глибокий вплив на забезпечення всебічного розвитку дитини. У процесі спостереження в дитини задіяні всі аналізатори: зоровий – дитина бачить розміри, пропорції, колір досліджуваного об'єкта; слуховий – дитина чує шум вітру, плескіт води в річці, стукіт крапель дощу, шелест листя, спів пташечки – усе це мило для слуху дитини. Смак дозволяє тонко розрізнити – солодкий смак меду і солоний смак морської води, смак джерельної води та кислий смак лимону. Дотик – це другі очі дитині. Відчуваючи предмети природи, дитина відчуває всі шорсткості дерев, крупинки піску, гладеньке листя. Безліч запахів, які оточують дитину – запах тополиних бруньок після дощу, запах бузку, запах цвітіння липи, запах травички, нагрітої від сонця. Розвивати спостережливість у дітей – ось завдання, яке постає перед вихователями та батьками. Завдання педагога у тому, щоб направити інтерес, що з'явився у дитини в правильне русло, переконати, що, винищуючи природні багатства, вони завдають шкоди як красі рідного краю, тай й собі. "Полювати" можна з фотоапаратом, і з відеокамерою.
Такий вид "полювання" збагатить естетичний, емоційний світ дитини, розвине спостережливість, допитливість, любов до прекрасного.
Природа є могутнім джерелом пізнання, яке через спілкування розкриває дитині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Дитина являється частиною природи, а відтак, дбаючи про себе, слід дбати і про природу, без якої неможливе життя. Потяг до всього живого закладений у людині від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці.
Найважливіший етап у становленні світогляду дитини (людини загалом)- дошкільній вік, він передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям. На думку В.Сухомлинського, природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів та творчості. Видатний педагог вважав, що формувати в дитини ставлення до природи як частки світу слід починати з раннього віку