Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Автомобілі.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
653.75 Кб
Скачать
  1. Сили, що діють на автомобіль в загальному випадку криволінійного руху. Основні закономірності керованості автомобіля та їх вплив на безпеку руху атз.

При русі автомобіля на повороті зі швидкістю понад Укер керовані колеса будуть ковзати в поперечному напрямі й поворот їх на більший кут не змінить напрямку руху автомобіля. Виходячи з цього можна зробити висновок про межі керованості автомобіля.

Радіус повороту автомобіля при еластичних колесах

    1. Методика визначення основних показників поперечної стійкості автомобіля. Вплив конструктивних і експлуатаційних факторів на ці показники.

Поперечна стійкість автомобіля може порушуватись внаслідок дії бокових сил:

- відцентрової;

- поперечної складової сили тяжіння;

- бокового вітру;

- ударів об нерівності дороги. Оціночні показники поперечної стійкості:

- критична швидкість руху за умови ковзання при русі автомобіля по криволінійній траєкторії (швидкість руху, яка відповідає початку ковзання коліс автомобіля);

- критична швидкість руху за умови перекидання при русі автомобіля по криволінійній траєкторії (швидкість руху, яка відповідає початку перекидання автомобіля);

- критичний кут поперечного нахилу полотна дороги (косогору), який відповідає початку поперечного ковзання коліс автомобіля;

  • критичний кут поперечного нахилу полотна дороги (косогору), який відповідає початку перекидання автомобіля;

  • - коефіцієнт поперечної стійкості.

  • 23 Методика визначення основних показників плавності ходу автомобіля. Вплив конструктивних і експлуатаційних параметрів на ці показники.

Плавність ходу - це здатність автомобіля рухатися в заданому інтервалі швидкості по дорогах з нерівною поверхнею без значних динамічних впливів на водія, пасажирів чи вантаж.

Плавність ходу належить до тих експлуатаційних властивостей автомобіля, які безпосередньо визначають його середню швидкість. Дослідження підтвердили, що в автомобіля з поганою плазністю ходу Vср зменшується на 40-50 %, міжремонтний пробіг - на 35—40 %. витрата пального і собівартість перевезен зростають на 50-60%.

24. Методика визначення основних показників прохідності автомобіля. Вплив конструктивних і експлуатаційних факторів на показники прохідності атз.

25

Умови досягнення недостатньої та надлишкової керованості одиночного АТЗ та автопоїзда.

Неможливо уявити собі сучасний вантажний транспорт без причепів та напівпричепів. Причепи та напівпричепи дозволяють перевозити не тільки більше  вантажів, але й зменшити вартість перевезень – найчастіше  більше половини корисної вантажності  автопоїзда припадає на причіп. Особливо це помітно на шведських семивісних автопоїздах повною масою 60 т, де тягач масою 26 т працює з  причепом у 34 т, їх вантажність складає приблизно 17 і 26 т відповідно.

Використання триланкових автопоїздів для міжміських і міжнародних перевезень висунуло задачу про дослідження керованості й стійкості   таких  автотранспортних засобів (АТЗ) з урахуванням вимог до максимально припустимого навантаження на осі за умовами експлуатації доріг.

Недостатня вивченість особливостей динамічного поводження багатоланкових АТЗ  утруднює їхнє конструювання, стримує досягнення оптимальних показників техніко - експлуатаційних властивостей. Збільшення числа ланок зменшує можливості аналітичного аналізу, тому що кожна додаткова ланка додає  системі щонайменше один ступінь волі.

Головним технічним напрямком підвищення продуктивності автомобільних транспортних засобів (АТЗ) є збільшення середньої швидкості руху і їх вантажності. Збільшення швидкостей руху і вантажності АТЗ  без відповідного вибору ряду параметрів неминуче погіршує їх експлуатаційні властивості. Забезпечення керованості і стійкості руху є в цих умовах дуже важливою і ще недостатньо вирішеною задачею.

Проблема стійкості руху включає цілий ряд питань, одним із яких, що має особливо важливе значення для багатоланкових автопоїздів, є поперечна горизонтальна стійкість. Виляння причепів створює небезпеку заносу чи  перекидання, зіткнення з зустрічним транспортом, утруднює керування автопоїздом, збільшує знос шин і створює додаткові динамічні навантаження на ланки автопоїзда.