Міністерство культури україни львівське державне училище культури і мистецтв циклова комісія культурно-просвітницьких дисциплін
Курсова робота з предмету:»Організація та методика культурно дозвілевої діяльності»
На тему :»Організація сімейного дозвіля»
Студентки 3-го курсу
Режисерської групи
Напрямку підготовки:
Народна художня творчість спеціальності
5.020.10.401»Народна творчість»
Юськів Ю.Б.
Викладач
Громик Н.І.
Львів 2014
Вступ
1 Сім'я ( поняття, функції )
2 Сімейні традиції
3 Дозвілля. Його види
4 Функція організації дозвілля у ній
Висновок
Сценарій заходу
Вступ
Протягом тисячолітньої історії у суспільстві сім’я була найважливішої цінністю у багатьох людей. На етапі вона втрачає своє значення як, виховує у людині сімейні традиції, світогляд, фізичні, психічні, емоційні, інтелектуальний рівень, розвиваюче духовну, гармонійну особистість.
Рік у рік цю проблему стає дедалі і автори серйознішої, адже суспільство встановлює свої норми і правил, де кар’єру й самореалізація беруть місце, а сім’я відсувається другого план, залишаючи сімейні цінності позаду.
Об’єктом дослідження моєї курсової роботи є підставою сім’я, а предметом дослідження – дозвілля. У ньому захотіла підняти проблему поступового зникнення у сім'ях їх сімейних традицій, що об'єднує сім'ю, робить людей рідними як за кров'ю, а й духовно близькими. А спільне дозвілля допомагає членам родини знаходити один з одним спільну мову, загальні інтереси,- саме це робить сім'ю єдиної. Мета моєї роботи: відродити сімейні традиції в суспільстві. Завдання: вивчити і проаналізувати джерела з цій вічній темі; показати, які традиції повинні бути в суспільстві.
Я сама народилася у великії родині: в мене одна старша сестра і один молодший брат,мати,батько і бабуся. Ми любимо проводити час разом всією сім'єю, наприклад, гуляти вечорами з собакою чи дивитися вдома кіно фільми.В Україні прийнято не кидати одне одного, допомагати один одному попри що, навіть коли хтось помиляється.. Тому та проблема яка утворювалася у суспільстві,а саме проблема сімейного дозвілля для мене є серйозною, й у своїй роботі хочу звернути увагу людей саме до цієї проблеми.
1.
Сім'я ( поняття, функції )
Сім'я́, або Роди́на — соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Слово «Сім'я» походить від кореня «цьому», має ставлення до сімені і продовження роду, тобто народженню й виховання дітей, що традиційно вважається основним призначенням створення сім'ї. Слово "сім'я" піднімається також до "сім" і займенник "я", що пов'язаний із середнім числом дітей у сім'ї у період освіти цього терміну. Іноді для позначення сім'ї або родоводу використовується латинське слово «прізвище», що у російській мові насамперед позначає «загальне ім'я членам сім'ї»
Сім'я як соціальна інституція, характеризується відповідними соціальними нормами, санкціями, зразками поведінки, правами і обов'язками, регулюючими відносини подружжів, дітей.
Сім'я економічна: об'єднує осіб, пов'язаних економічно - спільною сімейною бюджетом.
Сім'я територіальна, об'єднує осіб із ознакою спільного проживання.
Біологічна: складається з батьків та дітей.
Сім'я та її місце у формуванні особистості
2.
Сім'я має значення у формуванні особистості. І це є не просто високе слово. Людська істота може стати людиною поза людським спілкуванням. А відомо, що оптимальне спілкування, особливо в дітей, можливе тількиу ній
Раніше вважали, щоб немовля було нагодоване , щоб були дотримані санітарно-гігієнічні норми його догляду. Тобто основну увагу зверталося саме у фізичний розвиток дитини.
Проте, як засвідчив досвід : на початку XX після світової війни було дуже багато немовлят у притулках які залишилися сиротами, виявилося, що кращого догляду, кращих санітарно-гігієнічних умов, збалансованого харчування замало для малечі щоб вона нормально розвивалась. Об'єктивним є факт, що у хороших дитячих будинках у персоналу немає часу на спілкування із немовлятами. Це позначається на їхньому психічному, і на фізичному розвитку. Такі діти повільніше розвиваються, у них виникатимуть різноманітні відхилення і хвороби. Вчені помітили, що колили такиа дитина потрапляє у сім'ю,то вона за кілька днів наздоганяє тих своїх ровесників, що від народження виховувалися усім'ях.
Доведено, що надзвичайно значної ролі відіграють спілкування дитини поруч із матір'ю або іншою людиною, що її заміняє, і навіть мікроклімат у ній. Здається, що вона до року зовсім мало розуміє, розуміє зовсім небагато, але все це не так. Немовля ще розуміючи мови, але вже досить доступно сприймає і розуміє невербальне спілкування. Дитинка розуміє настрій своєї мами, ті послання, що передаються через погляд, усмішку та інше. І, своєю чергою, також показує мамі свій стан. У спілкуванні матері з дитиною відбувається безперервний обміну інформацією.
3.
Саме сімейне спілкування є запорукою психологічного добробуту дитини.
Також при добрій сім'ї звертають увагу і на фізичний розвиток дитини,отже і на здоров'я .
Дослідники вважають, що функції відбивають історичний характер зв'язку між сім'єю і суспільством, динаміку сімейних змін на різних історичних етапах. Сучасна сім'я втратила багато функцій, що цементували її в минулому: виробничу, охоронну, освітню та інші. Однак частина функцій є стійкими до змін, в цьому сенсі їх можна назвати традиційними. До них можна віднести наступні функції:
репродуктивна — в будь-якій сім'ї найважливішою є проблема дітонародження. Цілісність сексуальної потреби, що забезпечує продовження роду, і любові як вищого почуття унеможливлює відділення одного від іншого. Подружня любов значною мірою залежить від характеру задоволення сексуальних потреб, особливостей їх регулювання та відношення подружжя до проблеми дітонародження, самих дітей (див. демографія сім'ї, дитяча смертність)
господарсько-економічна — включає харчування сім'ї, придбання й утримання домашнього майна, одягу, взуття, благоустрій житла, створення домашнього затишку, організацію життя і побуту сім'ї, формування і витрачання домашнього бюджету
регенеративна — (лат. regeneratio — відродження, відновлення). Означає спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось сімейних коштовностей[6]
Зовсім необов'язково буквально розуміти під «коштовностями» ювелірні прикраси, їх можна передати будь-кому сторонньому, а ось таку коштовність, як альбом з фотографіями, чужій людині не передаси
4.
— тільки своєму, рідному.
освітньо-виховна — (соціалізація). Полягає у задоволенні потреб у батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях;
Сімейне та суспільне виховання взаємопов'язані, доповнюють один одного і можуть, у певних межах, навіть заміняти один одного, але в цілому вони нерівнозначні, і ні за яких умов не можуть стати такими. Сімейне виховання емоційніше за своїм характером, ніж будь-яке інше виховання, бо «провідником» його є батьківська любов до дітей, що викликає відповідні почуття дітей до батьків.
сфера первинного соціального контролю — моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також регламентація відповідальності і зобов'язань у відношенні між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь;
рекреативна — лат. recreatio — відновлення. Пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я і благополуччя членів сім'ї.
духовного спілкування — розвиток особистостей членів сім'ї, духовне взаємозбагачення;
соціально-статусна — надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури;
психотерапевтична — дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.її фізичне.
5.