3. Музично-пісенна культура другої половини хх ст.

У XX столітті до українського фольклору звертались численні професійні та аматорські колективи України, створювались ансамблі також і в емігрантських колах зарубіжних країн. Характерною стала особливість представлення фольклорних традицій у формах академічного музикування Перший оркестр українських народних інструментів, 1928Так, на початку XX ст. український ансамбль етнічної музики на чолі з Павлом Гуменюком з Філадельфіїздобув популярність у США. Українські традиції були зберігаються у творчості таких українсько-американських музикантів з Нью-Йорку, Клівленду, Детройту, як Зіновій Штокалко, Григорій Китастий,Юліян Китастий, Віктор Мішалов та інВ радянській Україні протягом століття було створено чимало колективів, що спеціалізувалися на виконаннях обробок українських народних пісень і танців, а також творах українських композиторів у подібній стилістиці — це українські оркестри народних інструментів, ансамблі пісні і танцю, народні хори тощо. Так, 1922 року був організований Перший оркестр українських народних інструментів, 1939 —Гуцульський ансамбль пісні і танцю 1943 — народний хор Верьовки, 1951 — Ансамбль танцю України.Українська народна пісня лягла в основу творів багатьох українських композиторів. Найвідоміші обробки українських пісень належать М.Лисенку та М.Леонтовичу, значний внесок у дослідження та збирання народної творчості внесли вітчизняні фольклористи — Ф.Колесса та К.Квітка.Гурт «Буття» на «Країні мрій»З 1980-х років спостерігається зростання інтересу до автентичних форм народного музикування. Першопроходцями цього напрямку вважається заснований 1979 року гурт «Древо», очолюваний професором Київської консерваторії Є.Єфремовим. У 2000-ні роки в Україні виникають такі фестивалі етнічної музики Країна мрій та Шешори, де народна музика звучить як в автентичному виконанні, так і у різноманітних обробках в рок- чи поп-напрямків. Серед сучасних гуртів автентичного співу «Божичі», «Володар», «Буття», етнічні мотиви використовують гурти «Тартак», «Воплі Відоплясова», «Мандри», «Гайдамаки», «Очеретяний кіт», оригінальне нашарування етнічних елементів пропонує гурт «ДахаБраха».

4. Історико-культурологічна спадщина і. Огієнка.

Іва́н Іва́нович Огіє́нко (церковне ім'я : Іларіон; * 2 (14) січня 1882, Брусилів — † 29 березня 1972, Вінніпег) — український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Брат прадіда Сергія Бубки. Огієнко — автор багатьох наукових праць з українського мовознавства, історії церкви, культури, канонічного права:

• Огляд українського язикознавства (1907);

• Орфографический словарь: Справочная книжка по русскому языку (1914);

• Иноземные элементы в русском языке: История проникновения заимствованных слов в русский язык (1915);

• Історія української культури (1918);

Основні праці:

• «Історія української культури» (1918, 1991, 1992, 2002),

• «Український стилістичний словник» (1924),

• «Історія українського друкарства» (1925, 1994),

• «Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» (1926),

• «Нариси з історії української мови. Система українського правопи¬су» (1927),

• «Пам'ятки старослов'янської мови X–XI віків» (1929),

• «Крехівський Апостол» (1930

5. Тестові завдання:

5.1. Хто є автором віршованої поезії «Мова»:

а) М. Рильський;

5.2. Хто є автором поезії-пісні «Два кольори»:

а) Дмитро Павличко;

5.3. Нова генерація українських інтелектуалів, що виникла на хвилі літературно-мистецького піднесення періоду «Хрущовської відлиги», отримала назву:

с) дисиденти;

5.4. Валентин Задорожній в художній культурі визначився як:

б) художник;

5.5. Хто є основоположником української композиторської школи:

с) Микола Лисенко;

4 вариант

1. Геополітичне становище України в роки Першої світової війни.

19 липня (1 серпня) 1914 р. спалахнула Перша світова війна. Вона була логічним завершенням економічної та політичної кризи, що охопила значну кількість держав світу. За своїми інтересами держави поділились на два протидіючих блоки: Троїстий (Четверний) союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанта (Англія, Франція, Росія).

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці мусили воювати за чужі інтереси і брати участь у братовбивчому протистоянні, адже в російській армії перебувало 3,5 млн українців, в австро-угорській — 250 тис. Українські землі по обидва боки австрійсько-російського кордону були не тільки головним Театром воєнних дій, а й головним предметом тяжби Першої світової, на них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія. Українська розглядалась в геополітичних планах Німеччини як плацдарм для проникнення на Схід.

Війна зумовила глибокий розкол національного руху, який відбувся у двох площинах: як між українцями воюючих сторін, так і в межах Російської та Австро-Угорської імперій. Виробляючи тільки у підросійських землях понад 1 млрд пудів (близько 16 млн т) хліба та маючи величезні людські ресурси, які можна було використати у воєнних цілях, Україна мала магічну притягальну силу для всіх воюючих у цьому регіоні сил – від австрійського та німецького урядів до російських більшовиків. При цьому інтереси власне українського населення взагалі не враховувались. Як говорив І.Франко: «...на шахівниці політики Європи українці не є навіть нікчемним пішаком».

Початок війни, ознаменований успіхами на фронті Росії, тяжко позначився й на "російських", і на "австрійських" українцях. Незважаючи на декларації лояльності (декларація С. Петлюри в "Украинской жизни", статті у київській "Раді"), російський уряд розпочав переслідування українства - закрито "Просвіти", заборонено друкувати будь-що українською мовою, багатьох українських діячів заслано. Водночас йшло переслідування українців у Галичині, яких звинувачували в москвофільстві. З початком війни тисячі людей запроторено до концентраційних таборів у Талерголфі, Гнаві, Гмюді, Терезієнштадті. Було заарештовано багато священників, інтелігенції, селян. Політичні й громадські діячі тікали до Відня.