
- •1.Культурно-освітній громадський рух доби Центральної Ради.
- •2. Нормативно-правова база вільного національно-культурного розвитку 1990-2000 рр.
- •3. Доба модернізму в архітектурі України.
- •4. Історико-культурологічна спадщина м. Грушевського.
- •4.Історико-культурологічна спадщина в. Винниченка.Літературна творчість
- •1. Політика «українізації», її наслідки для історії і культури України.
- •2. Взаємозв’язки України з міжнародною організацією юнеско.
- •3. Музично-пісенна культура другої половини хх ст.
- •4. Історико-культурологічна спадщина і. Огієнка.
- •2. Спільна діяльність українських і зарубіжних культурно-громадських фондів: спільні культурні акції.
- •3. Науково-етнографічна діяльність в Україні.
- •4. Історико-культурологічна спадщина в. Антоновича.
- •2. Основні течії в образотворчому мистецтві
- •3. Основні течії в образотворчому мистецтві
- •2)Вузлові проблеми розвитку української культури 80-90 рр
- •2. Основні принципи держ. Наук-тех політики 90-х рр.
- •4. Пісенно-поетична лірика а. С. Малишка
4.Історико-культурологічна спадщина в. Винниченка.Літературна творчість
Літературна спадщина Володимира Винниченка — золотий фонд України. Він — автор першого українського фантастичного роману «Сонячна машина»(написаний у 1922–1924 рр.
Творчість Винниченка розпадається на два періоди: перший охоплює більшу частину його творів «малої форми» (нариси, оповідання), написаних (із 1902) до наступу реакції після революції 1905 . До другого періоду відносяться оповідання, п'єси і романи, які з'явилися після революції 1905 року.
Перший період
Винниченко уже з перших кроків своєї творчості почав розповідати нове і по-новому («Біля машини», «Контрасти», «Голота», «На пристані», «Раб краси», «Хто ворог?», «Голод», «Салдатики», «Кузь та Грицунь», «Босяк», «Терень»). Всі ці твори майже повністю позбавлені народницького підходу і забарвлення; без ідеалізації, художньо показані в боротьбі батраки, селяни і їх вороги.
Водночас в інших своїх творах Винниченко гостро, яскраво і влучно висміює міщанські захоплення, життєві «ідеали» («Заручини»), боягузливе українофільство і шалений націоналізм («забирайтеся, кацапи, із наших українських в'язниць. До революційних творів Винниченка потрібно віднести також його яскраві нариси і оповідання із вояцького життя («Боротьба», «Мнімий господін», «Темна сила»), а також із життя дітей («Кумедія з Костем», «Федько-халамидник»). Згодом Винниченко пише низку оповідань про революційну інтелігенцію і про інтелігенцію взагалі («Промінь сонця», «Талісман», «Студент», «Зіна», а також — «Чудний епізод», «Історія Якимового будинку», «Дрібниця», «Тайна»).
Другий період
Свій другий етап Винниченко починає драмами: «Дисгармонія», «Великий Молох», «Щаблі життя». За ними йдуть: «Memento», «Базар», «Брехня»,. Винниченко тут уже звертається винятково до охопленої реакцією української інтелігенції.На літературну творчість В. Винниченка цього періоду вплинули філософські концепції Ф. Ніцше.Винниченко розвиває і свій стиль, почавши із удосконаленого новими формальними елементами і мотивами реалізму перших оповідань; далі він дедалі більше переходить доімпресіоністичного стилю, яке у бездоганному вигляді можна побачити в творах і малої («Промінь сонця», «Зіна») і великої форми («Записки кирпатого Мефістофеля.Найкращі твори Винниченка відзначаються великою майстерністю. В еміграції Винниченко активно береться до літературної роботи з 1925 року. Його п'єси «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Закон», «Гріх» перекладаються на німецьку мову і з'являються в театрах Німеччини та інших європейських країн. Київський державний драматичний театр імені Івана Франка здійснює постановку п'єси «Над».
2.
До стратегічних пріоритетів держави належить сприяння розширенню участі України в європейському та світовому культурному співробітництві, інтеграції української культури до світового культурного простору. Великого резонансу набули проведені останніми роками Рік України в Польщі, Рік Грузії в Україні, Рік України в Грузії, Дні культури "Французька весна в Україні", Дні культури України в Словаччині, Дні культури України в Австрії, Місяць культури України в Японії та Японії в Україні, культурно-дипломатичні раути "Мистецтво без кордонів". Ведеться активна робота над реалізацією проекту "Київська ініціатива" — для розвитку культур Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови і України. Зокрема, восени 2006 р. відбулося офіційне відкриття цього проекту. Рада Європи підтримує співпрацю в рамках проекту "Київська ініціатива", про що свідчить запрошення країн-учасниць проекту взяти участь у різноманітних семінарах, які організовує Рада Європи (як спостерігачів). Зокрема, у вересні 2006 р. представники України взяли участь у семінарі "Удосконалення системи збереження та управління об'єктами культурної та природної спадщини як фактор для забезпечення стабільного розвитку" в Белграді (Сербія). Не менш важливим напрямом є забезпечення культурних зв'язків з українцями, які проживають поза межами своєї країни. Адже з різних причин майже третина українців опинилася поза своєю історичною батьківщиною. Забезпечення міцних і постійних культурних зв'язків із закордонним українством є одним із найважливіших чинників зміцнення авторитету України у світі, інтеграції нашої країни у світове співтовариство. Загалом організація культурної співпраці із закордонним українством відбувається у таких основних напрямах: проведення культурологічних і культурно-мистецьких заходів в Україні та забезпечення участі у цих заходах офіційних делегацій, митців, творчих мистецьких колективів, окремих виконавців, що представляють культурницьку діяльність української діаспори.
Варіант 3