2. Нормативно-правова база вільного національно-культурного розвитку 1990-2000 рр.

Законодавство України про культуру:

Закон України № 2778–VI про культуру – визначає правові засади діяльності у сфері культури, регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей, і спрямований на забезпечення доступу до них.

Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу 27.01.1995 р. № 32/35-ВР, що визначає статус бібліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бібліотечної справи в Україні. Цей Закон гарантує право на вільний доступ до інформації, знань, залучення до цінностей національної та світової культури, науки та освіти, що зберігаються в бібліотеках.

Закон про музеї та музейну справу 29.06.1995 № 249/95-ВР.

та багато інших.

3. Доба модернізму в архітектурі України.

Український архітектурний модерн, УАМ — один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової (див. українське бароко), вплив якої, починаючи з 1910 — го року був помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну.

Модерн як новий культурно-історичний напрям в Європі виникає в середині 90-х рр. XIX ст. Основними його рисами були декоративність, опертя на культурну спадщину бароко, рококо тощо, втілення національного колориту і традицій народного мистецтва.

Основною причиною появи нового стилю був перехід від патріархально-аграрно-ремісничого до індустріально-урбаністичного суспільства. Розвиток промисловості сприяв виникненню нових технологій і матеріалів (бетону, залізобетонних конструкцій, використання металу в масовому житловому будівництві).

Важливу роль у формуванні нового стилю відіграв соціальний чинник, пов'язаний з динамічними процесами урбанізації. Відтік населення з сіл, зростання міст, інтенсивне житлове будівництво, забудівля великих міст, культ машин, техніцизм - усе це створювало передумови для виникнення нових форм мистецтва. На зміну аристократичної культури столичних центрів і панських маєтків ішла нова демократична культура міст. Салони як центри аристократичної культури поступаються демократичним клубам, народним домам, великим концертним залам. Мистецтво набуває серійного характеру та великих форм, організується за фабричними зразками.

Формуванню стилю архітектурного модерну в Україні сприяла діяльність великих архітектурно-будівельних фірм, які опановували нові інженерні рішення та модерні технології (В.Ніколаєва та В. Городець кого у Києві, О.Гінзбург, І. та С. Загос-кіних у Харкові, І. Левинського, Е. Жиховича у Львові).

Архітектурний модерн в Україні репрезентований чотирма основними тенденціями:

1) декоративізм (модернізація архітектурної спадщини);

2) національний стиль;

3) раціоналізм;

4) стиль сецесії на західноукраїнських землях.

Класичним зразком українського архітектурного модерну став «будинок з химерами» архітектора В.Городецького по вул. Банковій. Збудований в 1901 - 1903 pp. в експресивному стилі неоромантизму, він являв собою перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. Зовнішній вигляд будинку творив єдиний ансамбль з вишуканими модерними інтер'єрами.

Важливим доробком українського модерну було створення національного стилю в архітектурі, в якому співіснували дві тенденції - стилізація під народну архітектуру та відродження традицій українського бароко.

Сецесія як національно орієнтований стиль в архітектурі свідчив про зростання національної свідомості українського населення в українських землях на початку XX ст. внаслідок модернізації політичного життя та динаміки економічного зростання.