6. Парні паренхіматозні органи, лежать у гр.П. П і л легені має

основу; На легенях розрізняють: 1. поверхні: реберну , діафрагмальну

; середостінну2. Гострий край к 3 частки: верхівкову (кран); серцеву

(середню); діафрагмальну (каудальну). На правій легені виділяють

додаткову частку.На середостінній поверхні знаходяться ворота легень,

через які входять магістральний бронх, лег а і н, а виходять л в.

Всі разом вони формують корінь легень Л як паренхіматозний

орган склад 4-х основних компонентів:а) повітряне русло –

починається після біфуркації і називається бронхіальне дерево;б)

кровоносне русло – йде паралельно з повітряним і представлене судинами

малого кола кровообігу;в) л паренхіма – сукупність альвеол, де б

езпосередньо відбувається газообмін;г) легенева строма – міжчасточкова

і внутрішньочасточкова сполучна тканина, яка крім колагенових містить

значну кількість еластичних волокон; сполучна тканина формує перетинки

між часточками, а всередині них – розділяє альвеолярні ходи.Після

біфуркації трахея поділяється на магістральні бронхи п і лі лег. Дал

і часткові бронхи,. Часткові бронхи розгалужуються на бронхи I, II і III

порядку або більшого, середнього і меншого калібру. Від бронхів III

порядку відходять часточкові бронхи, кінцеві розгалуження яких

ормують вторинні легеневі часточки, котрі добре видно неозброєним

оком. Сукупність всіх бронхів легень від магістрального до кінцевих б

ронхіол називається бронхіальне дерево – arbor bronchialis.Структура

вторинної легеневої часточки Часточкові бронхи розпадаються на

найдрібніші бронхи), які називаються бронхіоли, розгалужуються в них і

форм альвеолярне дерево – сукупність повітряних шляхів від респіраторних

бронхіол до альвеол, де відбувається газообмін.У часточці бронхіоли

поділяються на 20-30 коротких кінцевих бронхіол (остання структурна

одиниця повітряного русла), котрі розпадаються на 2-3 альвеолярні

бронхіоли Кожна альвеолярна бронхіола ділиться на альвеолярні

ходи, які закінчуються альвеолярними мішечками. Стінки мішечків

утворюють кінцеві легеневі випини – альвеоли (0,1-0,2 мм).

Альвеолярне дерево однієї кінцевої бронхіоли разом із пов’язаними

з ним кровоносними і лімфатичними судинами, сполучною

тканиною і нервами складають структурно-функціональну одиницю л

егень – первинну легеневу часточку або ацинус. Вторинна легенева

асточка складається із декількох ацинусів.Характеристика трубок:1.

слиз оболонка – в магістральних бронхах, бронхах I, II, III порядків –

миготливий епітелій, бронхіоли – кубічний, альвеоли – плоский респі

раторний .2. середній шар – хрящовий остов, непосмугована мускула

тура. ІВ найдрібніших бронхіолах зникає і хрящовий остов, і м’язи.3.

зовнішній шар – зовні легені вкриті легеневою плеврою. сб: частки

легень відокремлені глибокими вирізками, які доходять до магістральних

бронхів; малюнок на поверхні легень слабо виражений; трахейний

бронх відсутній.св: правий трахейний бронх; малюнок на поверхні

легень виражений слабо;врх: правий трахейний бронх; обидві

верхівкові частки розділені на лопасті; малюнок на поверхні

легень дуже чітко виражений – „мармуровість легень”.кінь:

серцева і діафрагмальна частки зростаються, утворюючи серцево

-діафрагмальну частку; поверхня легень гладка, часточковість

непомітн