3.8 Розрахунок кількості робітників-операторів безперервно-потокової лінії

Кількість робітників на потокових лініях визначають виходячи з кількості робочих місць, норм обслуговування і коефіцієнта завантаження робочих місць (округлюється до більшого цілого значення).

Кількість робітників-операторів (Чоп і) на і-й операції дорівнює:

(2.20)

де РМ_{і. (пр)}, РМ_і.н.обс — відповідно, прийнята кількість робочих місць та норма обслуговування на і-й операції. Норма обслуговування на і-й операції - кількість робочих місць, що може бути обслужена одним робітником.

Знайдемо кількість робітників-операторів на операції №1:

Знайдемо кількість робітників-операторів на операції №2:

Знайдемо кількість робітників-операторів на операції №3:

Загальна чисельність робітників на потоковій лінії (Чоп заг), дорівнює кількості робітників з урахуванням резерву, що зайняті на кожній операції (робочому місці):

(2.21)

де Р_ч — додаткова (резервна) кількість робітників-операторів,у % до розрахункової кількості робітників на потоковій лінії(у межах 5-10 %).

Знайдемо загальна чисельність робітників на потоковій лінії:

Основним параметром потокової лінії є такт Такт є функцією заданої програми випуску продукції, що істотно впливає на вибір технологічного процесу, устаткування, оснащення, транспортних засобів.В нашому випадку такт є низьким, що негативно впливає на процес виробництва.

Середній коефіцієнт завантаження робочих місць дорівнює 0,993- це означає, що простою немає.

Швидкість руху стрічки конвеєра перевищую допустиму межу.

Пропускна спроможність потокової лінії дорівнює 6000 кг/год,и при середній масі одиниці виробу 30кг є незначним результатом.

Після визначення техніко-економічних параметрів поточної лінії на дільниці №2 можна сказати, що дільниця є нерентабельною та потребую детального вдосконалення.

ЕТАП №4. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ВИРОБНИЦТВА

Тип виробництва дільниць №1 та №2 визначається рівнем їх спеціалізації за допомогою коефіцієнту закріплення операцій (Кзо), що являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

(2.22)

де m j — кількість операцій, що проходить j -та деталь у процесі обробки на робочому місці;

j - найменування деталей, що обробляються на даному устаткуванні (на робочому місці) за розрахунковий період j = [1, 2, 3, ..., n];

РМ_{і (пр)} — кількість робочих місць на даній і-й операції;

i - найменування операції з оброблення деталей і = [1, 2, 3, ..., m].

Знайдемо тип виробництва дільниць:

– масовий тип виробництва.

Згідно значень К_зо дільницям №1 та №2 притаманний масовий тип виробництва. Він характеризується безперервним виготовленням обмеженої номенклатури виробів на вузько спеціалізованих робочих місцях.

Масовий тип виробництва характерізується також сталим об’єктом виробництва, що при значному об’мі випуску продукції забезпечує можливість закріплення операцій за певним обладнанням з розташуванням його в технологічній послідовності (по потоку) і з широким використанням спеціалізованого та спеціального обладнання, механізацією та автоматизацією виробничих процесів при строгому виконанні принципів взаємазамінності, що забезпечуює значне скорочення трудоємності складальних робіт.

ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі були виконані розрахунки техніко-економічних параметрів поточних та непоточних ліній виробництва на дільницях №1 та №2.

Згідно отриманих даних можна сказати, що дане виробництво на дільниці №1 має ефективну організацію та відмінне планування, отже програма виробництва є оптимальною.

На дільниці №2 пропускна спроможність потокової лінії невелика и тому дільниця є нерентабельною та потребую детального вдосконалення.

Також було визначенно тип виробництва – масовий.

Масовий тип виробництва характеризується постійним і безперервним випуском суворо обмеженої номенклатури продукції, тому масового і великосерійному виробництву відповідає потоковий метод організації виробництва.

Обмежена номенклатура продукції, що випускається при великих обсягах випуску створює економічну доцільність широкого застосування в конструкціях виробів уніфікованих і взаємозамінних елементів, ретельної розробки технологічних процесів, операції яких диференціюються до окремих переходів, трудових дій, прийомів і виконуються на спеціальному обладнанні. У масовому виробництві значно підвищується питома вага спеціального обладнання і високопродуктивної оснащення, механізованих і автоматизованих процесів.

Диференційований технологічний процес дозволяє вузько спеціалізувати робочі місця шляхом закріплення за кожним з них обмеженої кількості деталеоперацій (1-3), тому тут використовується праця вузькоспеціалізованих робітників-операторів. Разом з тим застосовується праця висококваліфікованих рабочіхналадчіков.

Різко скорочується обсяг всякого роду ручних робіт, виключаються доводочні роботи. Всі організаційні умови діяльності підприємства стандартизуються, всі функції управління централізує. Масовий тип виробництва забезпечує найбільш повне використання матеріалів та обладнання, найбільш високий рівень продуктивності праці і найнижчу собівартість продукції.

Перераховані особливості масового типу виробництва створюють передумови для організації поточного методу виробництва, хоча він виникає вже в серійному виробництві.

Для масового виробництва характерний високий рівень спеціалізації, механізації та автоматизації виробничих процесів.

До масового типу виробництва відносяться підприємства автомобільні, сільськогосподарських машин та ін.

Однак поділ підприємств за типами носить умовний характер, так як на будь-якому з них можуть бути створені цехи, ділянки з різними типами виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонов А.Н., Морозова Л.С. Основы современной организации производства: Учебник / А.Н. Антонов, Л.С. Морозова - М.: ДИС, 2004. - 428 с.

2. Васильков В.Г. Організація виробництва: навчальний посібник. / В.Г. Васильков. - К.: КНЕУ, 2003. — 524 с.

3. Васильков В.Г., Дзюбенко Л.М. Організація виробництва: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Г. Васильков, Л.М. Дзюбенко. - К.: КНЕУ, 2003. — 241 с.

4. Гриньова В.М. Організація виробництва: навчальний посібник / В.М. Гриньова. - К.:Знання, 2009. – 582 с.

5. Курочкин А.С. Организация производства: Учеб. пособие / А.С. Курочкин - К.: МАУП, 2001. – 216 с.

6. Новицкий Н.И. Организация производства на предприятиях: Учеб.-метод. пособие / Н.И. Новицкий - М.: Финансы и статистика, 2003. - 392 с.

7. Онищенко В.О., Редкін О.В. Організація виробництва: Практикум: навчальний посібник / В.О. Онищенко, О.В. Редкін. - К.: Лібра, 2005. - 376с.

8. Тян Р.Б., Багрова І.В. Організація виробництва: навчальний посібник / Тян Р.Б., Багрова І.В. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2003 – 186 с.

9. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. Учеб. для вузов / Р.А. Фатхутдинов. ‑ М.: Инфра-М, 2002. - 672 с.

10. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві: навчальний посібник / Ю.А. Єгупов. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.

1