- •2.1 Розрахунок мінімального, оптимального розмірів партії деталей та кількості партій
- •2.3 Розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження
- •Чисельність робітників:
- •2.6 Визначення середнього розміру заділів
- •Етап №3. Організація потокового виробництва
- •3.1 Розрахунок такту, темпу та ритму безперервно-потокової лінії
- •3.3 Розрахунок кількості робочих місць безперервно-потокової лінії та коефіцієнту їх завантаження
- •3.4 Розрахунок швидкості руху, продуктивності та пропускної спроможності безперервно-потокової
- •3.5 Розрахунок довжини робочої частини конвеєра безперервно-потокової лінії
- •3.8 Розрахунок кількості робітників-операторів безперервно-потокової лінії
2.3 Розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження
Організація виробництва дільниці передбачає розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження. Для цього необхідно визначити плановий ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (Фпл і) у хвилинах з урахуванням режиму роботи дільниці, хвилин визначається за формулою:
(1.7)
де S – кількість змін роботи дільниці;
Dс – кількість святкових днів у плановому періоді (скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні складає 1 годину);
βі – втрати робочого часу на планові ремонти і - го виду устаткування та інші регламентовані перерви, % .
Плановий ефективний фонд часу роботи токарного верстату за розрахунковий період:
хв.
Плановий ефективний фонд часу роботи фрезерувального верстату за розрахунковий період:
хв.
Плановий ефективний фонд часу роботи шліфувального верстату за розрахунковий період:
хв.
Кількість одиниць обладнання дільниці на кожній i-й операції (Gi) визначається за кожним видом устаткування за формулою:
(1.8)
tij – тривалість обробки j - й деталі на і - му робочому місці, хвилин;
Квн.і – плановий коефіцієнт виконання норм на і – му устаткуванні (приймають 1,1 – 1,25 або за даними підприємства);
Кількість одиниць обладнання:
Токарне:
прийнята кількість (Gпрi)
= 21.
Фрезерувальне:
прийнята кількість (Gпрi)
= 22.
Шліфувальне:
прийнята кількість (Gпрi)
= 50.
Кількість одиниць обладнання дільниці (Gi) округлюється до найбільшого цілого значення (Gпрi).
Коефіцієнт завантаження устаткування по кожній i-й операції (Кз.об.і) визначається за формулою:
(1.9)
Токарне:
Фрезерувальне:
Шліфувальне:
2.4 Розрахунок чисельності основних виробничих робітників
Чисельність основних робітників залежно від прийомів нормування трудових витрат встановлюють по професіях і розрядах на підставі трудомісткості робіт (продукції).
При одноверстатному обслуговуванні чисельність робітників визначають за формулою:
(1.10)
де
– плановий фонд часу робітника
за розрахунковий період;
(1.11)
Чисельність робітників:
Токарі:
Фрезерувальники:
Шліфувальники:
2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу та вибір виду руху деталей
Послідовний вид руху партій деталей.
Тривалість технологічного циклу обробки партії j-го найменування деталей при послідовному виді їх руху:
(1.12)
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей А:
хв
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей Б:
хв
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей В:
хв
Паралельний вид руху партій деталей.
Тривалість технологічного циклу обробки партії j-го найменування деталей при паралельному виді їх руху:
(1.13)
де
— час найтривалішої (головної) операції.
Час найтривалішої (головної) операції:
Виріб А:
– токарна:
– фрезерувальна:
– шліфувальна:
Виріб Б:
– токарна:
– фрезерувальна:
– шліфувальна:
Виріб В:
– токарна:
– фрезерувальна:
– шліфувальна:
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей А:
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей Б:
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей В:
Паралельно-послідовний вид руху партій деталей.
(1.14)
— час
найкоротшої операції при порівняння
двох сусідніх.
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей А:
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей Б:
Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей В:
Мінімальну тривалість має паралельний вид руху партій деталей.
Тривалість виробничого циклу у хвилинах розраховується для окремих деталей (Тц j) (або їх партій):
(1.15)
Тривалість виробничого циклу у хвилинах для партії деталей А:
Тривалість виробничого циклу у хвилинах для партії деталей Б:
Тривалість виробничого циклу у хвилинах для партії деталей В:
Тривалість виробничого циклу у робочих днях розраховується для окремих деталей (Тц рд j) (або їх партій):
(1.16)
Тривалість виробничого циклу у робочих днях для партії деталей А: для партії деталей А:
Тривалість виробничого циклу у робочих днях для партії деталей Б:
Тривалість виробничого циклу у робочих днях для партії деталей В:
Для відображення тривалості виробничого циклу в календарних днях (Тц кд j) тривалість виробничого циклу у робочих днях треба помножити на співвідношення календарних (Дк) і робочих (Др) днів у році, тобто коефіцієнт календарності (Кк):
(1.17)
(1.18)
Коефіцієнт календарності (Кк):
Відображення тривалості виробничого циклу в календарних дня для партії деталей А:
Відображення тривалості виробничого циклу в календарних дня для партії деталей Б:
Відображення тривалості виробничого циклу в календарних дня для партії деталей В:
