2.6 Визначення середнього розміру заділів
З метою контролю обсягу незавершеного виробництва на підприємстві розраховується величина заділу, що повинна бути мінімальною, а її збільшення призводить до потреби в додаткових оборотних засобах.
Під незавершеним виробництвом розуміють продукцію, виробництво якої в підрозділах підприємства ще не завершені, яка знаходиться на різних стадіях виробничого процесу та підлягає подальшій обробці на даному підприємстві. Незавершене виробництво в натуральному виразі називається заділом. Цикловий заділ - це кількість деталей (складальних одиниць або виробів), що одночасно перебувають у виробництві на виробничих ділянках цехів, якщо створені нормативи періодичності запуску-випуску виробів.
У серійному виробництві нормативний розмір циклового заділу (Zj) j-ї деталі на ділянці визначається за формулою:
(1.19)
Визначаємо розмір циклового заділу деталі А:
Визначаємо розмір циклового заділу деталі Б:
Визначаємо розмір циклового заділу деталі В:
Після визначення техніко-економічних параметрів дільниці №1 можна зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку.
Обсяг всіх трьох партій деталей є рівним, що свідчить про ефективну організацію виробництва продукції.
Відхилення розміру місячної програми випуску від запланованого є мінімальним при тому, що обсяг запланової місячної програми випуску продукції може відхиляться від обсягу фактичного випуску через те, що вона не є кратною кількості запланованих партій випуску.
Допустиме відхилення фактичної величини від норми 5 - 10%.
В нашому випадку відхилення менше допустимого значення, що свідчить про ефективну організацію виробництва та відмінне планування, отже програма виробництва є оптимальною.
В даних групах верстатів Кз.об.і £ 0,8, тобто потрібно розширити номенклатуру деталей на даних дільницях.
Взагалі виробництво на дільниці №1 організовано найбільш вдало.
Етап №3. Організація потокового виробництва
3.1 Розрахунок такту, темпу та ритму безперервно-потокової лінії
Основним параметром потокової лінії є такт – це інтервал календарного часу, через який періодично запускаються на першу операцію або виходять з останньої операції лінії суміжні об’єкти виробничого виготовлення (деталі, складальні одиниці, вироби). Такт є функцією заданої програми випуску продукції, що істотно впливає на вибір технологічного процесу, устаткування, оснащення, транспортних засобів.
Для однопредметної лінії такт (τ) визначається за формулою (у хвилинах):
(2.1)
де
– плановий
(дійсний) фонд часу роботи лінії (конвеєра)
за розрахунковий період (зміна, доба,
місяць, рік) з урахуванням регламентованих
перерв, хвилин;
– кількість
виробів, що запускається за той самий
період на лінію, штук.
Кількість виробів, що має бути випущена (Nвип), визначається виробничою програмою виготовлення продукції. Якщо за умовами технологічного процесу передбачені втрати виробів (так звані технологічно неминучі втрати (брак) у відсотках — α), тоді розрахунок ведеться за програмою запуску (яка округлюється до більшого цілого значення):
(2.2)
штук
Знаходимо такт:
хв
Обернена такту величина називається темпом або продуктивністю потокової лінії (Т), тобто кількістю продукції (штук), що зійде з потокової лінії за період часу (зазвичай за 1 годину) її роботи (не округлюється):
(2.3)
Знаходимо продуктивність потокової лінії:
штук/годину
Коли переміщення виробів з операції на операцію здійснюється транспортними партіями (невеликі деталі, мала величина такту (по кілька штук одночасно), розраховується ритм лінії - період часу необхідний для випуску транспортної партії:
(2.4)
де р — кількість виробів у транспортній партії.
Розраховуємо ритм лінії:
хв.