Техніка безпеки при виконанні облицювальних робіт

Укладання плиток рекомендується проводити в щільних гумових рукавичках, які не тільки захистять від порізів, але і від контакту з розчинами і мастиками.

При настиланні вінілового підлоги необхідно надіти м'яке взуття. В процесі облицювальних робіт приміщення слід час від часу провітрювати. Приміщення, в яких працюють з мастиками КН-2 і КН-3, повинні бути обладнані вентиляцією.

Укладання вінілових плиток на мастиках КН-2 і КН-3 ведуть тільки в світлий час доби.

При використанні легкозаймистих склеювальних складів слід дотримуватися правил пожежної безпеки: в приміщенні не курити, не вмикати електроприлади і т. п.

Банки з клеять складами і мастиками відкривають безпосередньо перед вживанням. Після закінчення облицювальних робіт ємкості із залишками мастики (клею) щільно закривають.

Ємності з легко займистими речовинами щоб уникнути іскріння не можна відкривати металевими інструментами.

Легко займисті мастики і синтетичні клеї наносять на плитку за допомогою пластмасових, гумових або дерев'яних, але не металевих інструментів (також щоб уникнути утворення іскор).

Корпус шліфувально-лицювальної машини повинен знаходиться під час роботи в горизонтальному положенні. Живлячі кабелі не повинні перетинатися з іншими проводами, які знаходяться під напругою. Обов'язково наявність заземлення! Облицювання стелі та верхньої частини стін, особливо якщо вони вище 2,7 м, ведуть з будівельних риштувань.

По закінченню роботи робоче місце необхідно привести в порядок, прибрати будівельне сміття, а інструменти очистити і покласти на місце.

5.4 Заходи з охорони праці при розробці будівельних планів Вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика

Територія будівельного майданчика повинна бути огороджена парканом. Це особливо необхідно в умовах міського будівництва для виключення попадання сторонніх людей на територію будівництва. Об'єкти, що розміщуються вздовж вулиць, проходів і поїздів, огороджуються суцільним дощатим парканом висотою два метри. Загородження, що влаштовується на віддалі не менше 10 метрів від об'єкту, що будується, забезпечується захисним козирком над тротуарами в місцях проходження людей.

Захисний козирок влаштовується по верху паркану з підйомом до горизонту 20⁰ в сторону тротуару і перекриває тротуар, виходячи за його край на 50-100 мм. Мінімальна ширина тротуару під козирком повинна складати 1,2 метра. Козирок необхідно періодично очищати від бруду та снігу і матеріалів, що впали на нього.

Поверхня будівельного майданчика добре планується з влаштуванням водовідводів за його межі. Влаштовуються під'їдні дороги.

В місцях переміщення робочих через траншеї і канави (глибина більше 1 метра) влаштовують містки і переходи шириною не менше 0,6 метра з двосторонніми поручнями висотою 1,1 метра. Проходи, розміщені на схилах та косогорах з нахилом 20⁰ обладнують сходнями чи драбинами шириною не менше 0,6 метра та поручнями з висотою 1,1 метра.

Криниці, шурфи, траншеї закриваються міцними кришками, щитами або загороджують їх, а біля траншей та котлованів, а місцях постійного проходу людей, встановлюють двосторонні перила висотою 1,1 метра. В темний час доби в цих місцях повинні бути світлові сигнали.

Для складання будівельних конструкцій і матеріалів влаштовуються огородження меж складування, що складаються із стояків висотою 1,2 метри, вивішуються схеми складання з вказівкою максимально-допустимої висоти штабеля (згідно проекту проведення робіт).

Підкранові дороги баштових кранів влаштовуються із протилежного боку до входу в будинок. Межа дії баштових кранів позначаються добре видимими попереджувальними знаками. Небезпечна зона дії баштового крану огороджується. Тимчасові автомобільні дороги розміщуються так, щоб проїзд автотранспорту був можливим у будь-який час і погоду. Ширина тимчасових доріг при проїзді автомашини в одному напрямку 3,5 метра, при двохсторонньому - 6 метрів. Радіус закруглення дороги - 10 метрів.

Для нормального руху транспорту на території будівництва вивішується схема руху та встановлюються знаки: «в'їзд», «виїзд», «розвертання» з позначками швидкості руху, місць стоянок і розвертань. В місцях перетину автомобільних доріг з залізницями влаштовуються суцільні настили з укладкою контррельсів та огородження. Ширина проїжджої частини на перетині доріг приймається 4,5 метрів, а дільниця доріг при підході до переїздів в обидві сторони на відстань 25 метрів повинні мати тверде покриття.

Небезпечні зони на будівельному майданчику

До зон постійно діючих небезпечних факторів належать такі: поблизу не обгороджених перепадів заввишки 1,3 і більше; поблизу неізольованих струмопровідних частин електроустановок; у місцях переміщення машин і обладнання або їхніх частин і робочих органів; у місцях де є шкідливі речовини, що перевищують гранично допустимі концентрації або діє шум, що перевищує гранично допустиму інтенсивність; у місцями над якими переміщують вантажі вантажопідіймальними кранами.

До зон потенційно діючих небезпечних виробничих факторів належать дільниці території поблизу споруджуваних будинків, поверхи, яруси та частини будівель, над якими проходить монтаж (демонтаж) конструкцій чи обладнання.

Тимчасовими вважаються небезпечні зони, що виникають під час проведення робіт протягом однієї робочої зміни (вибухові роботи, монтаж крана). Небезпечні зони і їхні межі визначають проектами організації будівництва і проектами виконання робіт. Їх можна уточнювати безпосередньо на об’єктах у процесі будівництва.

Установлення меж небезпечних зон при різних видах і умовах робіт має велике значення , бо, як показує аналіз виробничого травматизму в будівництві, майже 20% нещасних випадків трапляється з робітниками, які перебувають у небезпечних зонах. На умови роботи в цих зонах треба звертати особливу увагу інженерно-технічним працівникам будівельних організацій.

Висота можливого падіння предмета, м	Поблизу місць переміщення вантажів кранами (від горизонтальної проекції траєкторії максимальних габаритних розмірів переміщуваного вантажу машинами), м	Поблизу будівлі чи споруди (від її зовнішнього периметра), м
Від 20 до 70	Від 7 до 10	Від 5 до 7

Вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика

На будівельному майданчику слід установити обмежувачі швидкості, місця стоянок транспорту, показники поворотів та інші дорожні знаки.

Перед початком роботи проводять ретельний технічний огляд транспортних засобів на справність усіх вузлів, гальмових пристроїв, механічних та енергетичних частин і деталей.

Не можна переїзджати автогужовим транспортом і самохідними машинами через колії у невстановлених місцях. На переїздах через колії повинні бути попереджувальні знаки: «Бережись поїзда» і «Свисток», а підїзди до колій мають бути огороджені стовпами чи поручнями.

Вагони і платформи поставлені під розвантаження зчіплюють між собою, загальмовують і закріплюють гальмовими башмаками або вагонними підкладками. Двері вагона слід відчиняти на себе а зачиняти від себе, щоб завжди бути під захистом полотна дверей.

Переходити залізничні колії треба лише під прямим кутом. Не можна ходити вздовж залізничних колій.

Коли засипають траншеї та виїмки або розвантажують матеріали чи деталі на насипах, автосамоскид не повинен під’їжджати ближче чім на 1м до краю обриву, причому заздалегідь слід обвалити козирок обриву.

Не можна ударяти по кузову чи рухатись з піднятим кузовом. Люди які супроводжують вантаж повинні сідати в кабіну. Навантажувати можна до рівня бортів, у разі потреби борти можна наростити.

Автомобілі призначені для перевезення балонів з газом, обладнують спеціальними стелажами з виїмками по діаметру балонів, оббитими повстю, або перевозять їх у вертикальному положенні з використаним спеціальних кондукторів.

Кислоти, каустик, хімікати у бутилях перевозять в плетених кошиках, які розміщують вертикально в кузові й добре закріплюють.

До вертикального транспортування, навантажування й розвантажування вантажів використовують автонавантажувачі, оснащені змінним робочим обладнанням, різні вантажні підйомники крани. Експлуатуючим їх треба додержуватись спеціальних вимог:

Ретельно перевіряти справність перед початком робіт;

Використовувати їх за призначенням;

Не використовувати для піднімання й спускання людей;

Майданчик де працюють навантажувачі і крани повинен бути рівним з відведенням поверхових вод

Узимку майданчики на яких розміщуються машини і механізми, слід регулярно очищати від снігу, льоду і посипати піском або шлаом;

Вантажі які підіймають надійно закріплюють;

Обслуговують машини і механізми лише спеціально навчені особи, які склали іспити.

Безпечна організація вантажно-розвантажувальних робіт

Експлуатація транспорту, як правило, супроводжується вантажно-розвантажувальними роботами (ВРР). На вантажно-розвантажувальних роботах типовими ситуаціями, при яких відбуваються нещасні випадки, є перевищення допустимої вантажопідйомності пристрою, застосування саморобних, без випробування на вантажопідйомність механізмів і машин, порушення правил при роботі механізмів в охоронній зоні повітряних ліній (ПЛ), правил стропування, укладання труб, лісу, проведення робіт вручну, робіт з тарою.

Для організації безпечних ВРР передбачена класифікація вантажів не тільки за ступенем їх небезпеки, а й за масою. За ступенем небезпеки розрізняють дев'ять класів вантажів (ДСТ 19433-81); за масою - три категорії:

І - вантажі (одне місце) масою менше 80 кг, включаючи дрібно-штучні й сипкі;

П - вантажі масою від 80 до 500 кг,

Ш - вантажі масою понад 500 кг.

Чоловіку дозволяється виконувати ВРР при масі вантажу до 50 кг, жінці - до 7 кг, підліткам чоловічої статі - до 16 кг. Піднімання і переміщення вантажу масою понад 50 кг проводять за допомогою механізмів і приладів. Роботи з небезпечними й особливо небезпечними вантажами виконують особи, що пройшли спеціальне навчання; інструктаж цих осіб повторюється через кожні 3 місяці.

Для безпечної експлуатації виробничої тари необхідно:

• утримувати тару в справному стані;

• переміщати її вантажопідіймальними кранами відповідно до вимог "Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" і ПУЕ;

• переміщати тару за допомогою інших засобів механізації відповідно до вимог ДСТу 12.3.010-82 і ПУЕ;

• організовувати і проводити технічний огляд тари з веденням відповідного журналу;

• вести контроль стану площадок для штабелювання тари;

• призначати осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію тари і забезпечення пожежної безпеки.

Часто при ВРР використовують покаті. У цьому випадку необхідно дотримуватися ряду умов. Так, кут нахилу покатів не має перевищувати 30°, відстань між покатами приймається такою, щоб труби чи колоди виступали за похилі не більш ніж на 1 м. Варто також передбачати пристрій, що запобігає зворотному скочуванню вантажу.

При ВРР до управління вантажопідйомними механізмами (лебідками, домкратами, підйомниками і кранами) допускаються особи, старші 18 років, що мають відповідні документи та обов'язково виконують "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" та "Інструкцію по безпечному проведенню робіт з переміщення вантажів стріловими і пересувними кранами й автонавантажувачами". Для створення безпечних умов роботи вантажопідйомних пристроїв і механізмів необхідно, насамперед, забезпечити міцне захоплення вантажу, що виключає його зісковзування і падіння. Для цього застосовують спеціальні гаки з запобіжними пристроями (замки, засувки, карабіни тощо). Для підйому і переміщення великогабаритних і довгомірних вантажів застосовують стропи і траверси.