
- •Розділ і технологічний
- •1.1 Сутність та класифікація зовнішніх пристроїв
- •1.2 Вибір та підключення зовнішніх кабелів
- •1.3 Підключення та ввімкнення пристрою
- •Р ис. 1.2. Стандартний кабель і порт usb
- •1.4 Налаштування нового монітора
- •Додавання і налаштування принтера
- •Розділ іі охорона праці та безпека життєдіяльності
- •Висновки
- •Список використаних джерел
ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................................6
РОЗДІЛ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ...............................................................................7
1.1 Сутність та класифікація зовнішніх пристроїв………………………...7
1.2 Вибір та підключення зовнішніх кабелів……………………………….9
1.3 Підключення та ввімкнення пристрою………………………………...10
1.4 Налаштування нового монітора………………………………………...16
1.5 Додавання і налаштування принтера…………………………………..16
РОЗДІЛ ІІ ОХОРОНА ПРАЦІ
ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ………………………………………….19
ВИСНОВКИ ........................................................................................................…20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................21
ВСТУП
Персональний комп'ютер (ПК) - це не один електронний апарат, а невеликий комплекс взаємозв'язаних пристроїв, кожне з яких виконує визначені функції. Часто використовуваний термін "конфігурація ПК" означає, що конкретний комп'ютер може працювати з різним набором зовнішніх (або периферійних) пристроїв, наприклад, з принтером, модемом, сканером і т.д.
Ефективність використання ПК у великій мірі визначається кількістю і типами зовнішніх пристроїв, які можуть застосовуватися в його складі.
Зовнішні пристрої забезпечують взаємодію користувача з ПК. Широка номенклатура зовнішніх пристроїв, різноманітність їх технико-експлуатаційних і економічних характеристик дають можливість користувачеві вибрати такі конфігурації ПК, які в найбільший ступеню відповідають його потребам і забезпечують раціональне рішення його задачі.
Розділ і технологічний
1.1 Сутність та класифікація зовнішніх пристроїв
Зовнішніми прийнято називати пристрої, що розміщені поза системним блоком, але беруть участь у тому чи іншому етапі обробки інформації. Перш за все, це пристрої фіксації вихідних результатів: принтери, плотери, графопобудовувачі, модеми, стримери, сканери тощо. Поняття "зовнішні пристрої" досить умовне. До цієї групи може належати, наприклад, накопичувач на компакт-дисках, якщо він виконаний у самостійному корпусі і приєднується спеціальним кабелем до зовнішнього роз'єму системного блока. І навпаки, модем може бути конструктивно оформлений як плата розширення (що не входить до комплекту постачання ПК), і тоді немає підстав відносити його до зовнішніх пристроїв.
Так, за призначенням можна виділити такі їхні види:
• зовнішні запам'ятовуючі пристрої (ЗЗП), або зовнішня пам'ять ПК;
• діалогові засоби користувача;
• пристрої введення інформації;
• пристрої виведення інформації;
• засоби зв'язку і телекомунікації.
Зовнішні затам'ятовуючі пристрої ПК — це ті самі запам'ятовуючі пристрої, але виконані як окремий конструктивний блок із, як правило, власним блоком живлення. Часто вони мають велику ємність, іноді містять кілька накопичувачів в одному корпусі. ЗЗП допускають оперативне їх підключення до різних ПК (іноді одночасно). За наявності кількох ПК зручно мати один дорогий зовнішній пристрій для перезапису компакт-дисків, один-два пристрої для ZІР або магнітооптичних носіїв.
Діалогові
засоби користувача — монітори,
різноманітні пристрої введення та
пристрої мовного введення-виведення
інформації. Монітор (дисплей) — пристрій
для відображення інформації, що вводиться
в ПК і виводиться з нього.
Пристрої мовного введення-виведення належать до засобів мультимедіа. Пристрої мовного введення — це різні мікрофонні акустичні системи (наприклад «звукові миші») зі складним програмним забезпеченням, що дає змогу розпізнавати слова, ідентифікувати їх і видавати комп'ютеру відповідні команди або перетворювати мову на текст.
Пристрої мовного виведення — це різні синтезатори звуку, які перетворюють цифрові коди на літери та слова, відтворювані через гучномовці (динаміки) або звукові колонки, приєднані до комп'ютера.
Пристрої введення інформації:
• клавіатура — пристрій для ручного введення числової, текстової і керуючої інформації в ПК;
• графічні планшети (діджитайзери) — пристрої для ручного введення графічної інформації, зображень переміщенням по планшету спеціального покажчика (пера) з одночасним автоматичним прочитуванням координат його місцезнаходження та введення цих координат у ПК;
• сканери (читаючі автомати) — пристрої для автоматичного прочитування з паперових носіїв і введення в ПК машинописних текстів, графіків, малюнків,
креслень;
• маніпулятори (пристрої вказівки — джойстик, миша, трекбол, світлове перо та ін.) — пристрої для введення графічної інформації на екран монітора, керування рухом курсора по екрану з подальшим кодуванням координат курсора та введенням їх у ПК;
• сенсорні екрани — пристрої для введення окремих елементів зображення, програм або команд з поліекрана дисплея у ПК. Пристрої виведення інформації:
• принтери — друкувальні пристрої для реєстрації інформації на паперовому носію;
•
графпобудовники
(плотери) — пристрої для виведення
графічної інформації (графіків, креслень,
рисунків) з ПК на паперовий носій. Бувають
векторні з кресленням зображення за
допомогою пера і растрові (термографічні,
електростатичні, струминні та лазерні).
За конструкцією поділяються на планшетні
й барабанні. Основні характеристики
плотерів приблизно однакові: швидкість
креслення — 100— 1000 мм/с, у кращих моделей
можливі кольорове зображення і передача
півтонів; найбільшу роздільну здатність
та чіткість зображення забезпечують
лазерні плотери, але вони найдорожчі.
Пристрої зв 'язку і телекомунікації
використовують для зв'язку з приладами
й іншими засобами автоматизації
(інтерфейсні адаптери, цифро-аналогові
та аналого-цифрові перетворювачі тощо)
і для підключення ПК до каналів зв'язку,
інших ПК та комп'ютерних мереж (мережні
інтерфейсні плати, модеми.
Управління зовнішніми пристроями ПЕОМ здійснюється за допомогою спеціальних програм -драйверів. Драйвери бувають стандартні і нестандартні. Стандартні драйвери керують роботою стандартних пристроїв: моніторів, клавіатури, дисків. Вони записуються у флеш-пам'ять комп'ютера й утворюють разом базову систему введення/виведення - BIOS (Basic Input/Output System). Нестандартні драйвери використовують: для керування додатковими зовнішніми пристроями; керування стандартними пристроями, окрім базових; керування стандартними пристроями, які використовуються в нестандартному режимі (наприклад, введення/виведення українського тексту).