
- •Предмет біогеографії. Основні поняття біогеографії.
- •Едафічні фактори середовища та їх роль в житті та поширенні організмів.
- •Індикаційне значення організмів.
- •Поняття про елементи і чинники середовища.
- •Біоми напівпустинь Євразії та їх характеристика.
- •Характеристика Голарктичної фауністичної області.
- •Прерії Північної Америки та їх характеристика.
- •Проаналізувати історію розвитку поглядів на походження і розвиток життя на Землі.
- •Класифікація факторів середовища.
- •Австралійська флористична область та її характеристика.
- •Біоми хвойних лісів Північної Америки і їх характеристика.
- •Обґрунтувати біогеографічне районування Світового океану.
- •Географічні типи біомів субтропіків.
- •Біоми листяних лісів Європи.
- •Обґрунтувати кругообіг азоту і вуглекислого газу.
- •Капська флористична область та її характеристика.
- •Охарактеризувати кліматичні фактори середовища.
- •Голарктична флористична область та її характеристика.
- •Життєві форми рослин тундри та їх характеристика.
- •Індо-Малайська фауністична область та їх характеристика.
- •Проаналізувати структуру листяних лісів.
- •Малий і великий кругообіги речовин в біосфері та його обґрунтування.
- •Палеотропічна флористична область та її характеристика.
- •Основні положення еволюційної теорії ч.Дарвіна.
- •Голантарктична флористична область.
- •Біоми вологих тропічних лісів Африки та їх характеристика.
- •Орографічні чинники та їх роль в житті та поширенні організмів.
- •Ефіопська фауністична область та її характеристика.
- •Центри рясності, різноманітності та виникнення виду.
- •Взаємовідношення між організмами в біоценозі та їх обґрунтування.
- •Проаналізувати поняття про ареал. Розміщення виду всередині ареалу. Типи ареалів.
- •Ксерофіти та їх ознаки.
- •Неотропічна флористична область та їх характеристика.
- •Біоми саван.
- •Новозеландська фауністична область.
- •Поняття про біосферу. Границі біосфери.
- •Обґрунтувати флористичне районування суші Землі.
- •Гідрофіти та їх ознаки.
- •Неотропічна фауністична область та її характеристика.
- •Типи пристосувань організмів до факторів навколишнього середовища.
- •Дати характеристику центрів ареалів.
- •Ефіопська фауністична область.
- •Зональні, інтразональні та екстрозональні біоценози та їх аналіз.
- •Вертикальний розподіл організмів у водному середовищі.
- •Проаналізувати біологічний або малий кругообіг речовин.
- •Охорона видів. Червона книга.
- •Структура біоценозу: ярусність, мозаїчність, синузіальність і консартивність.
- •Проаналізувати центри походження культурних рослин.
- •Типи роз’єднаних ареалів та причини, що їх обумовили.
- •Обґрунтувати структуру вологих екваторіальних лісів.
- •Дати характеристику життєвих форм організмів.
- •Біоми саван суші та їх характеристика.
- •Аналіз понять едифікатори та домінанти, різниця між цими поняттями.
- •Висотна поясність. Екологічні фактори висотних поясів.
- •Австралійська фауністична область та її характеристика.
- •Центри одомашнення свійських тварин.
- •Австралійська флористична область та її характеристика.
- •Екологічні області моря.
- •Палеотропічна флористична область та їх характеристика.
- •Широколистяні ліси Північної Америки та їх характеристика.
- •Обґрунтувати фауністичне районування суші Землі.
- •Амфібореальне та біполярне поширення організмів.
- •Охарактеризувати типи взаємовідношень між організмами.
Палеотропічна флористична область та їх характеристика.
Палеотропічне царство охоплює тропіки Старого Світу: Африку до Капського царства, Мадагаскар і Сейшельські острови, півострів Індостан, Малайзію, Полінезію, за винятком Австралії і Нової Зеландії. До його складу входять всі тропічні острови Тихого океану. Флора цього царства дуже багата і своєрідна. Тут близько 40 ендемічних родин, найбільш відомими з яких є непентесові, бананові, панданові та інші. Рослинний покрив царства дуже різноманітний. Тут зустрічаються різні типи тропічних лісів, мангри, савани, колюче рідколісся, тропічні зарості чагарників, напівпустелі, пустелі, болота і високогірна рослинність тропіків.
Царство поділяється на 5 підцарства і 12 областей. Тут існує 2 відокремлені флори – африканська та індомалазійська, що знаходяться на значній відстані одна від одної.
Флора Африканського підцарства дуже своєрідна – чверть усіх квіткових рослин є ендеміками. Саме тут у пустелях Намібії росте вельвічія дивна.
Мадагаскарське підцарство характеризується виключно високим ендемізмом (85%). Тут є 9 ендемічних родин, 300 ендемічних родів і багато видів. За кількістю видів на першому місці орхідні, потім айстрові і молочайні, значна кількість пальм і серед них дерево мандрівників. Мадагаскарська флора має споріднені зв’язки з малазійською, що характеризується високим ендемізмом і наявністю великої кількості давніх, примітивних форм квіткових рослин.
Індомалазійське підцарство характеризується надзвичайним багатством флори, за специфікою якої його поділяють на 5 областей. Тут зустрічається 11 ендемічних родин і дуже багато ендемічних родів і видів, кількість яких ще й досі не відома. Найбільшу цікавість являє родина дегенерієвих, представники якої мають примітивну квітку, види паразитного роду рафлезія та пальми, що відіграють важливу роль у формуванні рослинних угруповань Індомалезії.
Певний інтерес являє собою флора Полінезійського підцарства, до складу якого входять Гавайська і Полінезійська області. Ця острівна флора характеризується досить високим родовим і видовим ендемізмом (до 90%). Ендемічні родини тут відсутні. Виявляються зв’язки з індомалезійською і африканською флорою.
Новокаледонське підцарство включає одну область. Це також острівна флора, що характеризується високим ендемізмом. У її складі 5 ендемічних родин і понад 130 родів, багато не лише ендемічних, а й примітивних видів. Саме тут зустрічається 6 з 12 безсудинних родів квіткових. Флора Новокаледонської області споріднена з малезійською та австралійською флорами. На Новій Каледонії зростає близько 2700 видів і 90% з них є ендеміками. Найбільша кількість ендемічних видів з родин пальмових маренових, аралієвих, бобових, миртових та ін. Ендемічним для цієї області є паразитна рослина серед хвойних – паразитаксус з родини подокарпових.
Широколистяні ліси Північної Америки та їх характеристика.
У східній рівнинній частині материка, охоплюючи територію навколо Великих Північноамериканських озер, лежить зона мішаних та широколистяних лісів. Під мішаними лісами поширені родючі сірі лісові ґрунти, під листяними — бурі лісові.
М'який і вологий помірний клімат мішаних лісів сприятливий для росту бука, липи, дуба, жовтої берези, білої і червоної сосни. У широколистих лісах ростуть дуби, каштани, тюльпанне дерево, платани.
Тваринний світ широколистих лісів зазнав великих втрат унаслідок освоєння території людиною. Подекуди тут збереглися дикобраз, олені, чорний ведмідь барибал. У передгір’ях трапляється пума – велика американська кішка, довжиною до 2 м і вагою 100 кг. Чудово стрибає (стрибки до 12 м), плаває та лазить по деревам. Живе поблизу гір. Ричати не вміє, але все ж називається “гірським левом”.В минулому пум нещадно знищували. Їх лишилося мало. Охороняються у Єлоустонському національному парку.
Єнот-полоскун має дивну звичку промивати у воді різні речі, зокрема свою здобич: рибу, рака або жабу. Іноді зустрічається скунс – тварина розміром з кішку. Відчувши небезпеку, стає на передні лапи і випускає на ворога струмінь їдкої рідини, яка може ненадовго осліпити. За це називають скунса північноамериканською вонючкою. В зоні мішаних і широколистих лісів трапляється опосум – єдина сумчаста тварина, що живе в Північній Америці. Це – сумчаста миша. Самиця, приносячи десяток дитинчат, носить їх на спині. Має смачне м'ясо.