- •Предмет біогеографії. Основні поняття біогеографії.
- •Едафічні фактори середовища та їх роль в житті та поширенні організмів.
- •Індикаційне значення організмів.
- •Поняття про елементи і чинники середовища.
- •Біоми напівпустинь Євразії та їх характеристика.
- •Характеристика Голарктичної фауністичної області.
- •Прерії Північної Америки та їх характеристика.
- •Проаналізувати історію розвитку поглядів на походження і розвиток життя на Землі.
- •Класифікація факторів середовища.
- •Австралійська флористична область та її характеристика.
- •Біоми хвойних лісів Північної Америки і їх характеристика.
- •Обґрунтувати біогеографічне районування Світового океану.
- •Географічні типи біомів субтропіків.
- •Біоми листяних лісів Європи.
- •Обґрунтувати кругообіг азоту і вуглекислого газу.
- •Капська флористична область та її характеристика.
- •Охарактеризувати кліматичні фактори середовища.
- •Голарктична флористична область та її характеристика.
- •Життєві форми рослин тундри та їх характеристика.
- •Індо-Малайська фауністична область та їх характеристика.
- •Проаналізувати структуру листяних лісів.
- •Малий і великий кругообіги речовин в біосфері та його обґрунтування.
- •Палеотропічна флористична область та її характеристика.
- •Основні положення еволюційної теорії ч.Дарвіна.
- •Голантарктична флористична область.
- •Біоми вологих тропічних лісів Африки та їх характеристика.
- •Орографічні чинники та їх роль в житті та поширенні організмів.
- •Ефіопська фауністична область та її характеристика.
- •Центри рясності, різноманітності та виникнення виду.
- •Взаємовідношення між організмами в біоценозі та їх обґрунтування.
- •Проаналізувати поняття про ареал. Розміщення виду всередині ареалу. Типи ареалів.
- •Ксерофіти та їх ознаки.
- •Неотропічна флористична область та їх характеристика.
- •Біоми саван.
- •Новозеландська фауністична область.
- •Поняття про біосферу. Границі біосфери.
- •Обґрунтувати флористичне районування суші Землі.
- •Гідрофіти та їх ознаки.
- •Неотропічна фауністична область та її характеристика.
- •Типи пристосувань організмів до факторів навколишнього середовища.
- •Дати характеристику центрів ареалів.
- •Ефіопська фауністична область.
- •Зональні, інтразональні та екстрозональні біоценози та їх аналіз.
- •Вертикальний розподіл організмів у водному середовищі.
- •Проаналізувати біологічний або малий кругообіг речовин.
- •Охорона видів. Червона книга.
- •Структура біоценозу: ярусність, мозаїчність, синузіальність і консартивність.
- •Проаналізувати центри походження культурних рослин.
- •Типи роз’єднаних ареалів та причини, що їх обумовили.
- •Обґрунтувати структуру вологих екваторіальних лісів.
- •Дати характеристику життєвих форм організмів.
- •Біоми саван суші та їх характеристика.
- •Аналіз понять едифікатори та домінанти, різниця між цими поняттями.
- •Висотна поясність. Екологічні фактори висотних поясів.
- •Австралійська фауністична область та її характеристика.
- •Центри одомашнення свійських тварин.
- •Австралійська флористична область та її характеристика.
- •Екологічні області моря.
- •Палеотропічна флористична область та їх характеристика.
- •Широколистяні ліси Північної Америки та їх характеристика.
- •Обґрунтувати фауністичне районування суші Землі.
- •Амфібореальне та біполярне поширення організмів.
- •Охарактеризувати типи взаємовідношень між організмами.
Проаналізувати біологічний або малий кругообіг речовин.
Під біологічним кругообігом речовин розуміють надходження речовин і хімічних елементів з ґрунту й атмосфери до живих організмів, утворення в цих тілах нових складних сполук та їх повернення з організмів або продуктів їх розкладу до ґрунту й атмосфери (рис. 22). Біологічний кругообіг речовин — складний процес взаємозв'язку і взаємодії живих організмів як між собою, так і з навколишнім середовищем. Він складається з циклів різної тривалості, які по-різному впливають на ландшафт. Розрізняють сезонні, річні, багаторічні і вікові цикли біологічного кругообігу. Найкраще виражені річні цикли кругообігу, які складаються зі споживання елементів живлення окремими організмами або їх формаціями, а також поступового повернення новостворених органічних речовин до навколишнього середовища.
Найголовнішим джерелом енергії біологічного кругообігу є сонячна енергія. Завдяки сонячному випромінюванню в біосфері здійснюється один з найграндіозніших процесів — фотосинтез. Рослини поглинають енергію сонячного світла, за її допомогою засвоюють в своїх листях вуглекислоту і воду, розкладаючи їх на прості хімічні елементи. При цьому вуглець і водень рослини використовують на побудову своїх органічних тіл, а кисень, головним чином, виділяється ними в атмосферу. За участю кисню відбувається один з найважливіших життєвих процесів — дихання. Не менше значення має й інший процес, в якому бере участь кисень, — тління і гниття рослин, розклад мертвих тварин. При цьому складні органічні сполуки перетворюються в більш прості (вуглекислий газ, воду, азот таш.) так завершується біологічний кругообіг речовин. Елементи, які вивільнилися в процесі кругообігу речовин, служать вихідним матеріалом для наступного циклу кругообігу.
загальна кількість органічної речовини в екосистемах визначається, головним чином, природними особливостями території. Максимум нагромадження біомаси спостерігається в лісових біоценозах (табл. 9). У вологих тропічних лісах ця величина досягає 5000 ц/га і більше. Значно менша біомаса широколистяних і особливо хвойних лісів бореального поясу (1000—3300 Ц/га). Ще меншу біомасу мають трав'яні угруповання. Так, лучні степи дають у середньому 250 ц/га, а сухі степи — лише 100 ц/га.
Охорона видів. Червона книга.
Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.
Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавством України та Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.
У Червоній книзі України про кожний із видів тварин і рослин, занесених до неї, вказуються такі відомості: категорія, поширення, основні місця знаходження, чисельність у природі, в тому числі за межами України, її зміни, відомості про розмноження або розведення в неволі (культурі), заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони, джерела інформації. У Книзі також містяться картосхеми розповсюдження та фотографії (малюнки) занесених до неї видів тварин і рослин. Загальний обсяг кожного нарису був обмежений 2300 знаками.